"Чому б не допомогти людям, якщо можеш". Київські волонтери розбирають завали у чернігівському селі

"Чому б не допомогти людям, якщо можеш". Київські волонтери розбирають завали у чернігівському селі

"Чому б не допомогти людям, якщо можеш". Київські волонтери розбирають завали у чернігівському селі
Волонтери з Києва приїздять допомагати місцевим чернігівських сіл розбирати зруйновані війною будинки. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтерська ініціатива Repair Together їздить деокупованими селами України та допомагає місцевим жителям приводити до ладу те, що залишилося від їхніх зруйнованих домівок. Організатори через соцмережі збирають охочих та вихідними відвозять їх із Києва на толоку. Цього разу — до Чернігівської області, у села Лукашівка та Ягідне. Села були окуповані російськими військами навесні близько місяця.

Нині допомагати зголосилися близько 100 активістів. Серед них молодь креативних професій: дизайнери, айтішники, художники, коміки. Кажуть, допомогти селянам краще, ніж провести суботу вдома на дивані.

Волонтери у чернігівських селах
Київські волонтери зустрічаються на площі Перемоги у столиці, щоб далі їхати на Чернігівщину. Данило та Тихон добираються до Лукашівки власним ходом – на старій "Волзі". Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Комік Василь Байдак (другий ліворуч) разом із друзями теж бере участь у толоці. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Тих, хто не має власного транспорту, відвозить великий зручний автобус. Речі збирають з розрахунком на ночівлю у кемпінгу. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

У Лукашівці до війни проживало майже 500 людей. Раніше звідси до Чернігова можна було доїхати за 15 хвилин. Тепер, коли міст через Десну зруйнований, до обласного центру просто так не дістатися, а в об'їзд треба здолати понад 150 кілометрів. Під час вторгнення село перебувало під російською окупацією 21 день, з 9-го березня. Звільнене наприкінці березня.

Волонтери у чернігівських селах
Приїздять до Лукашівки зранку, мають час на каву, переодягаються, допомагають одне одному намаститися сонцезахисним кремом та засобами від комах. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Місцеві жителі вже звикли до волонтерів. Ті, чиє житло зруйноване, записуються в чергу на допомогу з розгрібання завалів. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Церква, побудована ще у XVIII столітті — перше, що привертає увагу коли заїжджаєш в село. Вона теж дуже постраждала під час окупації. Тут довгий час квартирувалися російські військові: у середині досі можна знайти бляшанки від російських сухпайків, навіть після капітального прибирання. Росіяни влаштували тут склад боєприпасів. Іще цієї зими лукашівська церква належала до Московського патріархату. Нині ж мешканці, із якими обговорювали відновлення споруди, не мають сумнівів, що після відновлення тут будуть правити службу виключно у рамках Української церкви.

Волонтери у чернігівських селах
У Вознесенській церкві в Лукашівці, де росіяни облаштували штаб під час окупації села, після звільнення рятувальники виявили тіла закатованих людей. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
В церкві був склад пального та боєприпасів росіян. У радянські часи храм був закритий і використовувався теж як склад. Богослужіння у храмі відновилися лише у 1988-му році. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Зсередини будівля Вознесенської церкви знищена вщент, вціліли тільки стіни. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

На галявині біля зруйнованої церкви волонтери влаштовують спільний обід, і знову повертаються до роботи. Працюватимуть аж до заходу сонця.

Волонтери у чернігівських селах
Короткий обід і далі до праці. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Волонтерка відпочиває під час обідньої перерви у Лукашівці. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Списки людей, які потребують у селі такої допомоги, формуються у порядку живої черги. Організатори намагаються "підняти у списку" саме тих селян, у яких немає альтернативного житла у Чернігові чи Києві, аби допомогти їм почати відновлювати свій будинок якнайшвидше. У планах засновників ініціативи зібрати донати саме на профільні роботи, аби згодом після прибирання замовити для постраждалих дворів майстрів з будівельних та ремонтних робіт.

Волонтери у чернігівських селах
Груди цегли, каміння та пилу волонтери декілька разів за день вивозять тракторами. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Напис на воротах "мирні люди". Так місцеві мешканці під час окупації намагались врятуватись від мародерства росіян. Розповідають, що не допомогло. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтер Микола живе у Києві вже понад 13 років, але родом з Чернігівщини. Народився у Щорсі, а потім сім’я переїхала до Бахмача. Хлопець провів на Чернігівщині все дитинство, має багато родичів тут. “Бабуся моя живе у селі, від Чернігова може км 50, теж було окуповане, але там все минулося більше спокійно, — розповідає Микола. — Росіяни там просто постояли і пішли, немає такої розрухи".

Про волонтерську ініціативу Микола почув від знайомого: попросив контакти, подзвонив і приїхав. "Чому б не допомогти людям, якщо можеш", — каже хлопець.

Волонтери у чернігівських селах
Микола працює дизайнером у Києві. Його брат служить в ЗСУ в Чернігові, а він сам донатить гроші на армію та приїжджає допомагати прибирати зруйновані села. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Хата Ірини зруйнована вщент. Вони з чоловіком прожили тут 30 років, будинок залишився від свекрухи. “Спочатку прилетіло в нашу машину, а потім і в будинок. Пса нашого контузило, зовсім глухий став, — розповідає жінка. — Ми були в погребі, коли росіяни заходили в село. Спочатку вони обстріляли тут все з "градів", а потім самі зайшли: вибили двері, перевіряли документи, забрали телефони, наказали не виходити з двору”.

Волонтери у чернігівських селах
У Ірини згоріли майже всі речі, винести з будинку встигли небагато, бо через постійні обстріли сиділи у підвалі. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Чоловік і син Ірини зараз працюють в Чернігові, а вона живе у сусідів. Каже, не хоче кидати все і переїжджати у місто. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Біля хати був двоповерховий сарай. На першому поверсі гараж, на другому — майстерня із станками. Сінник, літня кухня. Все згоріло.

"Найбільше шкода мої старі платівки, — каже Ірина. — Речей багато погоріло. Поки ще будинок був цілий, то вони (росіяни) лазили забирали одяг, взуття наше і постіль. Я встигла тільки босоніжки якісь, та кросівки забрати. Потроху стягувала теплі речі у підвал, коли їх не було. І хлібопічку врятувала".

Жінка живе зараз у сусідів через двір. Посадила город, доглядає садок. Бо, якщо рік запустити, то, каже, на наступний вже буде пізно щось приводити до ладу.

Волонтери у чернігівських селах
Ірина з чоловіком подали заяву в "Дії" на компенсацію за зруйноване житло, але про компенсацію поки мова не йде: влада ще напрацьовує єдиний механізм компенсації шкоди. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Люба із сусідами сиділа у погребі, коли в її будинок потрапив снаряд. Того дня, каже, дуже сильно бомбили село: "Ми з підвалу виглянули, бачимо: танки, лізуть як ті таргани".

У Любиної сусідки зачепило газову трубу, добу свистів газ, тому жінка забрала її разом з мамою до себе: "Росіяни, як зайшли, питали: де ваші сини? А сусідка не розгубилася, й каже: у нас дочки! А я сиділа й мовчала, щоб не взнали, що мій син служить".

Волонтери у чернігівських селах
Місцева жителька Люба очікує на волонтерів біля свого зруйнованого будинку. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Вцілілі стіни та частина фундаменту Любиного будинку у Лукашівці. Волонтери виносять відрами шматки глиняного перекриття. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Волонтери розбирають завалений будинок у Лукашівці. Працюють за налагодженою системою "конвеєра": передають цеглини один одному. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Шматки розбитого шиферу, який позлітав з дахів будинків через масовані обстріли села. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Волонтери у чернігівських селах
Київська група працює в селах по два вихідні дні. На наступні приїде наступна група помічників селянам. Фото: Аліна Смутко/Суспільне

Увечері волонтери влаштовують імпровізований стенд-ап та залишаються на ночівлю у саморобному кемпі, аби продовжити прибирання наступного дня, і вже потім повернутися до Києва.

Волонтери у чернігівських селах
На спаленому російському БТРі висить рекламна об'ява про продаж та установку склопакетів. Фото: Аліна Смутко/Суспільне
Читайте також: Чоловіків виводили на розстріл, жінок – залякували: жителі Лукашівки про російську окупацію
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди