"Бізнес на валізах": чому чернігівські підприємства готові переїхати в інший регіон

"Бізнес на валізах": чому чернігівські підприємства готові переїхати в інший регіон

"Бізнес на валізах": чому чернігівські підприємства готові переїхати в інший регіон
ФОТО: Суспільне Чернігів

Два з половиною місяці тому російські війська відступили з Чернігівщини, але залишили по собі розруху, зламані долі людей та знищений бізнес-клімат регіону. За даними начальника ОВА В’ячеслава Чауса, руйнувань різного ступеня тяжкості зазнали понад 60 промислових підприємств області. Наразі на Чернігівщині вдалося відновити роботу, хоч і не на повну потужність, близько половині підприємств, серед яких швейна фабрика "Елегант" та завод з виробництва товарів для тварин Collar.

У своїй колонці на "Українській правді" начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус написав, що знищені мости й дороги, житло і соціальні об’єкти можуть поглибити економічну кризу та закріпити за Чернігівщиною статус депресивного регіону. Проте зараз регіон має тенденцію до відновлення, яка поки тримається виключно на бажанні бізнесу працювати саме на Чернігівщині.

Залишились через позицію персоналу

Компанію Collar 26 років тому створив Юрій Синиця, який заснував її, коли йому було 18 років. Тоді він з батьком зробив перший нашийник для свого цуценяти та вирішив продовжити допомагати людям, створюючи речі для собак. Батьки не вірили в його ідею, але він зняв двокімнатну "хрущовку" та почав у ній робити нашийники, та продавати їх на ринку "Нива". До російського вторгнення в Collar працювало 600 співробітників, а її товари для тварин продавалися в усіх регіонах України та експортувалися до 78 країн світу. 24 лютого все змінилося.

Юрій Синиця у перші тижні війни керує компанією з підвалу
Юрій Синиця у перші тижні війни керує компанією з підвалу. ФОТО: Юрій Синиця

"Першою 24 лютого о четвертій ранку мені подзвонила старша донька, що живе у США. Вона сказала: "Тато, у вас почалася війна". Там в новинах вже показували, як бомблять Україну та як техніка переходить кордон. У Чернігові тоді ще не було нічого чутно. Через пів години почалися обстріли, і в нас тоді вже був план "Б" як далі діяти. Ми зібрали рідних та деяких співробітників, і переїхали на територію компанії. Три дні ми побули там, але коли почались сильні обстріли, а снаряди падали в 50 метрах від підприємства, то ми зрозуміли, що там небезпечно і треба звідти виїжджати", — каже Юрій Синиця.

Потім було бомбосховище, щоденне відкриття зоомагазинів під обстрілами та, врешті-решт, підготовка плану відродження компанії в іншому регіоні.

"Тоді ми почали вивозити готову продукцію зі складу, а ось обладнання вивезти було складно без навантажувачів та подібної техніки. Загалом ми встигли вивезти десь 30% нашої готової продукції, а потім розбомбили автомобільний міст через Десну", — говорить власник Collar.

Через неможливість більше керувати процесами, Юрій з родиною та деякими співробітниками на 16-й день вторгнення виїхали з Чернігова. Вцілілу продукцію відвезли на орендований склад в Івано-Франківську, і саме там Collar почав відроджувати роботу. Юрій каже: таким чином вони показали, що компанія існує, вони не загинули, і намагатимуться почати працювати на повну. Тоді власник із командою думали про відродження компанії в іншому регіоні. Зараз же Collar відновив свою роботу у Чернігові, хоч керівництво й не полишає думок про релокацію свого підприємства.

"Ми думали та продовжуємо думати над переїздом нашого підприємства в інший регіон. Ризики залишаються, Чернігів за 70 км від кордону з РФ, і нам треба диверсифікувати ці ризики. На час блокади ми перевезли на захід України свій склад та одне з чотирьох виробництв. Проте після деблокади міста ми зіткнулись з тим, що більшість наших співробітників хотіли повернутись саме до Чернігова. Це стало для нас нездоланним бар’єром для того, щоб залишити підприємство в якомусь іншому місті, зокрема в Івано-Франківську та Хмельницькому. Тому ми прийняли рішення на даному етапі повернутись до Чернігова, але в будь-якому випадку продовжуємо розглядати варіанти, як нам знизити ризики та як частину бізнесу перенести в інші міста", — каже Юрій Синиця.

Тимчасовий офіс та склад компанії Collar у Івано-Франківську
Тимчасовий офіс та склад компанії Collar у Івано-Франківську. ФОТО: Collar

Зупинили роботу вперше з часів Другої світової війни

Також замислювались про переїзд в інший регіон і на швейній фабриці "Елегант", яку заснували у 1920 році. Її сьогоднішня керівниця Наталя Романовська працює тут з 1997 року, а знає фабрику ще більше років. Фабрика не працювала під час блокади та активних бойових дій, а свої збитки вони оцінюють в 9-10 мільйонів гривень. На сьогоднішній момент на свої робочі місця вже повернулося 78% працівників фабрики, але є ймовірність, що інші люди не повернуться.

"Завжди коли проводила екскурсію на підприємстві для гостей, то робила акцент на тому, що фабрика зупиняла свою діяльність лише один раз. Фабрика зупинялась на півтора року під час Другої світової війни, весь інший час компанія працювала. Були труднощі з коронавірусом, коли робітники просто боялися приходити на роботу. І ось в лютому-березні 2022 року через обстріли та блокаду міста ми теж фізично не могли працювати", — говорить Наталя Романовська.

Наталя Романовська та начальник ОВА В`ячеслав Чаус на швейній фабриці "Елегант"
Наталя Романовська та начальник ОВА В`ячеслав Чаус на швейній фабриці "Елегант". ФОТО: Чернігівська ОДА

На думку керівниці фабрики "Елегант", абсолютна більшість компаній з Чернігова думали про переїзд та релокацію свого підприємства. Все через ризики повторного вторгнення на Чернігівщину, відсутність будь-яких компенсацій та державних гарантій для європейських замовників.

"Ми подали дані свого підприємства на релокацію. Це не означає, що ми зараз переїжджаємо, але подальші рішення будуть продиктовані ймовірними загрозами як бізнесу, так і людям. Ми маємо надію на перемогу України й розвиток Чернігова, аби місто не було депресивним регіоном, тому на цей момент, ми призупинили процес по релокації в інший регіон", — зазначила керівниця фабрики.

При цьому обидва підприємства, як Collar, так і "Елегант", які задумуються про релокацію, не зазнали пошкоджень чи руйнувань під час бойових дій. А про привабливість західних регіонів України для ведення бізнесу говорив і міський голова Владислав Атрошенко. На сесії Чернігівської обласної ради він звернув увагу на те, що у західних областях України не просто готові прийняти до себе компанії, а й створюють для цього конкретні умови, яких, на жаль, немає на Чернігівщині.

Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко на сесії обласної ради
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко на сесії обласної ради. ФОТО: Чернігівська міська рада

"Нашим представникам бізнесу телефонують представники міської ради західних областей, зокрема, Львова, і відкрито кажуть, що є затверджена міська програма щодо сприяння перевезення бізнесу в більш безпечні регіони. Послухайте, ну є люди патріотичні, є такі, яким важко буде це зробити. Наприклад, карданний завод, там преси по 600 тонн, їх нікуди не вивезеш. Але швейні та інші виробництва — завантажив все обладнання в кілька десятків фур і вивіз", — сказав міський голова Чернігова.

Валютна різниця

Окремою та доволі вагомою проблемою для підприємств-експортерів, якими є Collar та "Елегант", залишається питання курсу, за яким вони повинні продавати свій валютний виторг. Наталя Романовська каже, що різниця між заниженим курсом НБУ, за яким вони вимушені продавати валюту, та реальним складає 20-25%. Вважає, що ці гроші є безпосередньо недоотриманим доходом робітників їхньої фабрики. Так само історію із заниженим курсом хотів би змінити Юрій Синиця, адже вважає, що для експортерів це чи не найважливіша складова.

"В нас рентабельність бізнесу на рівні 10%, і тому виходить, що ми просто весь прибуток втрачаємо на різниці курсу. Ця ситуація просто катастрофа, вона ламає всю бізнес-модель. Ось такі питання і треба зараз вирішувати, бо зниження якогось податку, скасування ПДВ, зменшення податку на прибуток глобально не вплине ні на що, коли експортера змушують продавати валюту по заниженому курсу", — стверджує власник компанії Collar.

Костянтин Іванов, президент Чернігівської Торгово-промислової палати
Костянтин Іванов, президент Чернігівської Торгово-промислової палати. ФОТО: Чернігівська ТПП. IVANOV PRESIDENT

Погоджується з тим, що валютне регулювання є жорстко орієнтованим на імпорт, і президент Чернігівської Торгово-промислової палати Костянтин Іванов. Проте, він вважає, що така стратегія станом на зараз є повністю виправданою заради майбутньої перемоги України в цій війні.

"Урядовці виправдовують таку зовнішньоекономічну політику військовими потребами саме імпортного виробництва. Експортерам важко бути прибутковими зараз, але наша військова готовність у частині матеріального забезпечення все ще нульова. У державі нема ні запасів, ні виробництва спорядження (бронежилетів, шоломів, одностроїв, взуття), прицілів, патронів, і тому подібного. Усе, що треба для перемоги, левовою часткою імпортується", — розповів Іванов у коментарі Суспільному.

Спеціальна економічна зона

На думку керівниці фабрики "Елегант" Наталі Романовської, таким регіонам як Чернігів варто надавати чіткі економічні пріоритети, щоб бізнес розумів всі ризики, але свідомо йшов на них через причину чітких преференцій. Впевнена, що робити це потрібно вже зараз, а не лише після перемоги над росіянами. Водночас в компанії Collar переконані, що якщо оцінювати ситуацію в Чернігівській області виключно з бізнесової та економічної точки зору, то залишатись тут невигідно абсолютно всім підприємствам. Головним чинником, який руйнує бізнес-клімат в регіоні — це ризик відновлення активних бойових дій. Бізнес ризикує фізично втратити фабрики, заводи, цехи, офіси, транспорт, склади та інші активи.

"Економічно нам зараз максимально невигідно залишатись у Чернігові та вести тут бізнес, але ми йдемо на це через бажання наших робітників залишатись тут. Абсолютно всі економічні показники проти Чернігова, тому треба негайно приймати якісь кардинальні рішення, аби в Чернігові стало вигідно залишатись", — каже Юрій Синиця.

В той же час, на думку президента Чернігівської Торгово-промислової палати, місцевим виробникам не варто чекати й на закордонні інвестиції.

"Іноземні, зовнішні інвестори не прийдуть на Чернігівщину, до нашої перемоги, як мінімум. Перемоги, у розумінні юридичного акту рівня міжнародного договору, із гарантіями кількох ядерних держав, про захист територіальної цілісності та державного суверенітету України (не плутати із "будапештськими папірцями"). А свої, чернігівські, рідні підприємці, інвестують десятки мільйонів вже зараз, розраховуючи на себе, ЗСУ і свої колективи", - сказав Іванов.

Згоден з тим, що вкладати кошти у бізнес на Чернігівщині теж має бути вигідно, і начальник ОВА В’ячеслав Чаус. У колонці "Українській правді" він пише, що враховуючи всю специфіку регіону, план економічної відбудови Чернігівщини повинен бути індивідуальним. Саме тому місцева влада закликає Уряд та Верховну Раду розглянути можливість створення спеціальної економічної зони (СЕЗ) на територіях, що зазнали руйнувань і найбільше постраждали внаслідок воєнних дій. Загалом, СЕЗ може охоплювати наступні преференції для бізнесу:

  • пільговий податковий режим, можливість реінвестувати податки у розвиток виробництва та створення прилеглої соціальної інфраструктури;
  • часткова компенсація для бізнесу по зарплатах для новостворених робочих місць;
  • часткова компенсація по витратах на підключення до мереж;
  • компенсація по кредитних ставках (ставки на рівні країн Євросоюзу).
"Бізнес на валізах": чому чернігівські підприємства готові переїхати в інший регіон
В'ячеслав Чаус. ФОТО: Фейсбук сторінка В'ячеслав Чаус

"Я вважаю, що прикордонні області, такі як Чернігівщина, Сумщина, Житомирщина та частково Київщина, якраз потребують введення спеціальних економічних умов. Для того, щоб бізнес стимулювався та відновлювався. Ми про це заговорили ще в перші дні, коли тільки ворог відійшов від наших міст. Зараз вже готовий законопроєкт, і ми робимо спільно з народними депутатами багато роботи, зокрема для того, щоб переконати і Уряд, і народних обранців в необхідності створення СЕЗ саме на Чернігівщині. Я дуже сподіваюся, що така підтримка і з боку Уряду, і з боку наших народних обранців буде", — так прокоментував створення СЕЗ на Чернігівщині у національному телемарафоні «Єдині новини» В’ячеслав Чаус.

Наразі далеко не всі підприємства Чернігівщини розуміють, як саме працюватиме СЕЗ в нашому регіоні, бо з ними її впровадження банально не обговорювали. Але водночас підприємці впевнені в необхідності її реалізації вже незабаром.

"Спеціальна економічна зона – окрім цих трьох слів я нічого не бачила. Ми нещодавно були на зустрічі з міським головою Владиславом Атрошенком, там також прозвучала фраза про цю нову зону торгівлі на Чернігівщині. Я спитала, а що ж це за зона торгівлі, але мені ніхто не відповів. Єдине, що мені хтось сказав, що це нібито, як було в Славутичі. Я поцікавилась, а як же було в Славутичі? Відповіли, що це зона вільної торгівлі, певні привілеї для компаній та області, але що конкретно входитиме в цю зону для Чернігова, зі мною ніхто не обговорював", — каже Наталя Романовська.

Своєю чергою, Юрій Синиця впевнений, що якщо мовчати і ні про що не говорити, то Чернігів може залишиться "десь в стороні". Він впевнений, що зараз у чернігівського бізнесу є спільна мета – говорити про всі наявні проблеми та добиватись преференцій за межами міста.

"По-перше, варто відновити відшкодування податку на додану вартість. Для нас та подібних підприємств це було одним з основних параметрів існування. По-друге, деяке послаблення в оподаткуванні персоналу буде доречним. По-третє, було б доречно зробити чітку та зрозумілу систему відшкодування збитків для бізнесу в разі руйнувань внаслідок бойових дій. Ніхто ж не знає, що буде далі, і чи буде повторний сухопутний наступ зі всіма тими негативними наслідками, які він може із собою принести. Ну і на завершення хотілося б змін у кредитуванні бізнесу та підприємств", — говорить власник компанії Collar.

Читайте також:

"Це не трагедія – це анекдот": як росіяни окопалися в радіоактивному "Рудому лісі" біля Чорнобиля

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди