Андрій Костін — новий генпрокурор України. Що про нього відомо

Андрій Костін — новий генпрокурор України. Що про нього відомо

Андрій Костін — новий генпрокурор України. Що про нього відомо
Генеральний прокурор України Андрій Костін. Фото: УНІАН

27 липня депутати Верховної ради проголосували за призначення Генпрокурором Андрія Костіна. Раніше, 17 липня, президент Володимир Зеленський відсторонив від виконання обов’язків генеральну прокурорку Ірину Венедіктову та керівника Служби безпеки Івана Баканова. Після цього обов'язки генпрокурора виконував Олексій Симоненко — перший заступник Венедіктової. Хто такий Андрій Костін, чим він займався у Верховній раді та що про нього кажуть колеги — розповідає Суспільне.

Хто такий Андрій Костін

Адвокат, 49 років. Займає посаду Голови комітету з питань правової політики. З 2019 року — нардеп від "Слуги народу". Партії його порекомендував Андрій Єрмак. До цього Костін був депутатом Одеської міської ради від партії Арсенія Яценюка "Фронт змін". Також він співзасновник та директор адвокатської компанії "Право", був членом Міжнародної та Національної асоціацій адвокатів та членом Ради адвокатів Одеської області.

14 січня 2020 року Верховна рада обрала Андрія Костіна головою Комітету з питань правової політики. До цього нардеп обіймав посаду заступника голови. Так Костін став відповідальним за судову реформу.

Також він є членом Тристоронньої контактної групи з врегулюванням ситуації у Донецькій та Луганських областях, яку курує Андрій Єрмак, а з листопада 2021-го — її очільником. З початку повномасштабного вторгнення Андрій Костін був серед перемовників з української сторони, які зустрічалися з представниками РФ на українсько-білоруському кордоні.

Читайте також: Що відомо про Олександра Клименка, який має очолити САП

За що хвалять Костіна

Комітет з питань правової політики, який очолював Андрій Костін, запустив декілька процесів в рамках судової реформи, каже Денис Маслов — член цього Комітету та депутат від "Слуги народу".

Йдеться про те, що 14 липня 2021 року Верховна рада прийняла законопроєкт про роботу Вищої ради правосуддя (ВРП). Цей закон передбачає перевірку на доброчесність членів Вищої ради правосуддя та змінює порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності — скарги розподіляються дисциплінарному інспектору ВРП, а не Дисциплінарним палатам, які складаються з діючих або колишніх суддів.

Андрій Костін — новий генпрокурор України. Що про нього відомо
Андрій Костін у залі Верховної Ради. Фото: УНІАН

Також 13 липня 2021 року депутати проголосували за закон про Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС). Цей орган відповідає за конкурси на суддівські посади, але не працював з листопаду 2019-го. Тоді ВККС розпустили через те, що набув чинності закон, який затверджував новий порядок її формування: призначати на посади її членів мала Вища рада правосуддя за результатами конкурсу.

Але процес формування Вищої ради правосуддя все ще триває — 23 липня Володимир Зеленський розпорядився створити конкурсну комісію з добору у неї кандидатів.

Читайте також: Чому усунули Баканова і Венедіктову та хто їх замінить

"Є досягнення в питаннях реєстрації прав власності на корпоративні права, нерухоме майно, в галузі нотаріату. Є досить серйозне просування в питаннях конституційної процедури, взагалі, в законодавчому регулюванні діяльності Конституційного суду", — каже Денис Маслов.

"Можу лише сказати насправді позитивні відгуки. У Верховній раді досвід достатньо різний. З одного боку, там, де була можливість власної позиції, пан Андрій проявляв себе достатньо незалежним професіоналом. Але знову ж таки, на жаль, це часто закінчувалося там, де починався інтерес Офісу президента", — каже нардеп "Голосу" Ярослав Юрчишин, який працював з Костіним лектором проєкту "Адвокат майбутнього", та наводить приклад:

"По судовій реформі. Спочатку Офіс президента був категорично проти Етичної ради та участі незалежних експертів у ній. І Костін публічно підтримував цю позицію. Але після меморандуму Володимира Зеленського та Джо Байдена позиція змінилася на підтримку цієї ідеї. Й у Костіна теж".

За що критикують Костіна

"Він на посаді керівника Комітету з питань правової політики, на думку Центру протидії корупції, зарекомендував сумнівні рішення. Особливо, коли комітет розглядав питання, які стосувалися законопроєктів щодо судової реформи. Навіть після того, як президент подавав на розгляд Комітету законопроєкти про розгляд Вищої ради правосуддя, ВККС, на виконання міжнародних зобов'язань України перед МВФ і ЄС, Костін затягував розгляд цих законопроєктів у Комітеті", — каже експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

У квітні 2021 року Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) і позначив його, як невідкладний. Це означає, що після завершення попереднього огляду чи доопрацювання законопроєкт включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної ради і розглядається позачергово. "Мало того, що його у залі не голосували, його навіть Комітет не розглянув і не дав свого висновку. Костін очевидно є тією людиною, яка саботувала цей процес", — каже Галина Чижик.

"Наразі це одна з тих претензій, яку резонно можна висувати пану Андрію. І не лише цей законопроєкт не був не розглянутий, а й законопроєкт, який переглядав юрисдикції ОАСКу, бо лише в Україні існує такий унікальний суд, який називається ОАСК, але розглядає усі позови, усіх громадян проти національної влади. Була пропозиція розділити цю відповідальність з Верховним судом, який проходив переатестацію, і, на жаль, цей законопроєкт, який ще менш дискусійний, був загальмований у Комітеті, який очолює пан Андрій", — каже Ярослав Юрчишин.

Читайте також: Парламент призначив Дмитра Лубінця новим омбудсменом. Що про нього відомо

Депутат від "Слуги народу" Денис Маслов пояснює логіку Комітету з питань правової політики в питанні Окружного адмінсуду: ліквідувати ОАСК та створити ОАСК-2 з іншою назвою без іншого наповнення повноважень — це просто заміна таблички. "Ми пішли іншим шляхом. Ми забираємо підсудність цих важливих питань з компетенції ОАСК, він стає звичайним, рядовим, окружним судом без таких повноважень", — каже Маслов.

Йдеться про розгляд справ, пов'язаних з діяльністю органів державної влади. ОАСК, порівняно з іншими окружними адміністративними судами, має надповноваження, додає Маслов: наприклад, оскарження актів президента, Кабінету міністрів України, центральних органів виконавчої влади.

"Саме через це ОАСК, набувши таких надповноважень, окремі судді цього суду, скажу так, мабуть, десь втратили відчуття землі під ногами, і це призвело до того, що суспільство, м’яко кажучи, не задоволене діяльністю цього суду", — пояснює Маслов.

Кандидатство у САП

Андрій Костін претендував на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але вибув із конкурсу на етапі перевірки на доброчесність. Проти його кандидатури одноголосно проголосували міжнародні експерти та члени комісії Роман Куйбіда та В’ячеслав Навроцький. Визначили ж Костіна доброчесним Андрій Гуджала, Катерина Коваль, Богдан Романюк, Євген Соболь та Олена Бусол — це ті члени комісії, яких делегувала Верховна рада.

"У нас є пряма невідповідність кандидата критерію "політична нейтральність". Оскільки після того, як кандидат став кандидатом, він фактично продовжував розвивати політичну кар'єру. Тобто він налаштований на те, щоб продовжувати політичну діяльність, а не на те, щоб обійняти саме цю посаду", — пояснював тоді член конкурсної комісії Роман Куйбіда та додавав, що Костін відвідував тимчасово окупований Крим. Той на співбесіді пояснив, що був у Криму у 2015 та 2018 роках з особистих причин, у той час, коли ще не був народним депутатом України, і бізнесу або майна у нього на півострові немає.

Читайте також: "Найкращий варіант — людина з іншим прізвищем". Чому досі не призначили керівника САП

Чи може стати генпрокурором людина, яка не пройшла перевірку на доброчесність? Колега по Комітету Андрія Костіна, Денис Маслов, каже, що питання невідповідності чи відповідності — це рішення тієї конкурсної комісії, яка обирає кандидатуру саме на конкретну посаду, тому це не суперечить обранню Костіна на посаду Генпрокурора: "Ставити питання про його недоброчесність, я вважаю, у нас немає підстав. Якби були якісь правопорушення корупційні чи ознаки, наприклад, необґрунтованого збагачення чи ще щось, ті ж самі наші NGO мали можливість звернутися до антикорупційних органів, які досить тісно співпрацюють з ними. Усі ці питання могли би бути з’ясовані, і якщо б такі факти були, то ми вже з вами якісь результати побачили", — каже Маслов.

За даними руху "Чесно", Андрій Костін не задекларував дохід від продажу двох квартир в Одесі на суму 1,2 млн грн, а у 2019-2020 роках не декларував жодного місця проживання, хоча отримував компенсацію для оренди житла або винайму готельного номера у 20 тисяч гривень на місяць. Окрім цього, "Чесно" вбачає у Костіна випадки використання службових повноважень в інтересах близьких — дружина та донька Костіна працюють помічниками-консультантами депутатів Максима Дирдіна та Миколи Задорожного.

***

Депутат від "Слуги народу" Денис Маслов говорить, що у Андрія Костіна є багато переваг, які допоможуть йому на новій посаді: "До приходу в парламент він був членом Європейської адвокатської спільноти і вже з того часу має досить серйозні контакти в Європі та в усьому світу в юридичній царині. Тому, думаю, в цій частині його досвід адвокатської діяльності і роботи на посаді голови Комітету буде тільки в плюс на посаді Генпрокурора", — говорить Маслов.

Ярослав Юрчишин сумнівається у незалежності Костіна на посаді Генпрокурора: "У країні, де є величезний запит на справедливість, політично залежний Генеральний прокурор — і це не залежить від прізвища — це величезний ризик. У даному випадку дуже хотілося б очікувати від пана Андрія більше незалежності на позиції Генерального прокурора, але очікувати його в існуючій ситуації навряд чи доводиться".

Читайте також

"Ми хочемо побудувати найзручнішу державу у світі" — Михайло Федоров про технологічні досягнення України попри війну

"Ми розуміли, що Росія не сприймає Україну як самостійну державу". Іван Заєць про те, як приймали Конституцію

Статус кандидата до ЄС, 9 млрд євро допомоги та європейська родина: що Україна здобула на саміті Євроради

Послиня США з питань глобального кримінального правосуддя — про міжнародний трибунал, геноцид та співпрацю з Україною

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди