Володимир Зеленський усунув від посади голову СБУ Івана Баканова та генеральну прокурорку Ірину Венедіктову. У зверненні пояснив це великою кількістю зрадників та колаборантів у структурах, які ті очолювали.
Вранці 18 липня заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов сказав, що відсторонення генпрокурорки та голови СБУ не означає їхнє звільнення, а лише припинення повноважень на час перевірок, "щоб унеможливити їхній потенційний вплив на провадження, які розслідують щодо працівників СБУ та прокуратури". Втім вже ввечері Зеленський вніс у Верховну Раду постанову щодо звільнення Баканова. Водночас призначив виконувати обов'язки очільників органів заступників Баканова та Венедіктової: Василя Малюка — в СБУ, а Олексія Симоненка — у Генпрокуратурі.
Чому Венедіктову та Баканова усунули
Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення правоохоронці зареєстрували понад 600 кримінальних проваджень щодо державної зради та колабораційної діяльності серед правоохоронців: "Такий масив злочинів ставить дуже серйозні запитання до керівників відповідних органів. Кожне з таких питань отримає належну відповідь".
Вперше про зрадників в СБУ Зеленський заявив ще 1 квітня. Тоді він позбавив нагород та звань колишнього начальника головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумова та колишнього голову Херсонського управління СБУ, генерала Сергія Криворучка. Наумова ДБР підозрює у передачі спецслужбам РФ секретних даних щодо Чорнобильської АЕС, про це бюро повідомило журналістам "Схем". Його затримали у Сербії.
29 травня Зеленський підписав наказ про звільнення очільника Управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна. Пояснив це тим, що посадовець "не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе".
Раніше видання Politico повідомило, що Зеленський хоче відправити Баканова у відставку нібито через зрадників у СБУ, які дозволили російським військам захопити Херсон.
За день до усунення Баканова ДБР разом із СБУ затримали Олега Кулініча, який до березня цього року очолював управління служби безпеки по АР Крим, що базувалось у Херсоні. Кулініча підозрюють у передачі спецслужбам РФ розвідувальних даних та інформації, що становить державну таємницю.
Окрім проблеми із колаборантами в СБУ, членкиня комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Маряна Безугла звертає увагу і на те, що Баканов до війни не сприяв проведенню реформи СБУ: "Реформу не вдалося запустити до повномасштабного вторгнення через протидію не тільки самої системи, а й певну протидію з боку керівництва, що викликало негативне враження". Причиною усунення Венедіктової Безугла називає "агентів впливу" всередині структури, яка стала "цікавою мішенню для росіян".
Сама Венедіктова заявила, що не може сперечатись із президентом, та додала: "Не можу уявити, що подібні питання можуть вирішуватись кулуарно, без вираження взаємної поваги, не по-діловому, так би мовити. Іншими словами, як тільки завершиться стадія "врегулювання" ситуації, що склалася, в адекватному і зрозумілому для всіх сторін ключі, я дам вичерпний коментар".
На наші телефонні дзвінки протягом дня Венедіктова і Баканов не відповіли.
Що відомо про Малюка та Симоненка
Віталій Малюк працював у центральному управлінні СБУ з січня 2020 року. Через два місяці Зеленський призначив його першим заступником Баканова, втім вже за півтора року звільнив з посади. Тоді радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк пояснив це необхідністю "активізувати роботу СБУ для того, щоб нарешті поставити крапку в усіх контрабандних схемах".
Менш ніж за рік, вже під час повномасштабної війни з Росією, Зеленський повернув Малюка на посаду заступника голови СБУ та присвоїв йому звання бригадного командира.
Олексій Симоненко був другим заступником Ірини Венедіктової з березня 2020 року. Того ж року НАБУ оголосило заступнику керівника Офісу Президента України Олегу Татарову підозру у хабарництві. За день до суду, пізно ввечері, Симоненко передав розслідування справи від НАБУ до СБУ, що унеможливило обрання запобіжного заходу Татарову. Після цього справа загальмувала, а НАБУ звинуватило Офіс Генпрокурора у "безпрецедентному в історії України втручанні в розслідування".
Читайте також: Парламент призначив Дмитра Лубінця новим омбудсменом. Що про нього відомо
Коли наприкінці минулого року ОГУ оголосив п’ятому президентові України Петру Порошенку підозру у держзраді, її підписав саме Олексій Симоненко, оскільки Ірина Венедіктова була у відпустці.
На думку голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, однією із причин призначення Симоненка стало майбутнє призначення керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури, на роботу якої може впливати генпрокурор. Конкурс на голову САП виграв Олександр Клименко, саме він розслідував справу Татарова щодо хабарництва.
Ми надіслали запит до офісу президента щодо зв'язків Симоненка та Малюка із Татаровим. На момент виходу матеріалу відповіді не отримали.
Читайте також
Закон про олігархів і втрати через війну. Що означає заява Ахметова про вихід з медіа
"Коли ми переможемо, я приготую страву "русня під ізюмом" — інтерв’ю з Клопотенком
