Незалежні розслідування щодо злочинів Росії в Україні проводять різні міжнародні групи. США спільно зі Сполученим Королівством та Євросоюзом створили групу з питань жорстоких злочинів. Вона допомагатиме Генеральній прокуратурі України встановлювати статті звинувачень. У чому складність визначити геноцидом масові вбивства росіянами цивільних на Київщині, чи має юрисдикцію в Україні Міжнародний кримінальний суд та як ще США співпрацюють з українською Генпрокуратурою — в інтерв'ю з Бет Ван Шаак, послинею США з питань глобального кримінального правосуддя.
США спільно з ЄС та Сполученим королівством створили групу з питань жорстоких злочинів. Розкажіть детальніше про її роботу.
Її мета — надати допомогу Генеральній прокуратурі України, оскільки вона розглядає справи про воєнні злочини в українських судах. У проєкту є дві складові. Перша — це набір експертів, які будуть перебувати в Києві в штаб-квартирі Генерального прокурора. Усі вони — ветерани міжнародних трибуналів. Багато хто працював, наприклад, у Міжнародному кримінальному трибуналі колишньої Югославії та інших подібних судах. Вони мають великий досвід у розслідуваннях воєнних злочинів та інших звірств. У Ірини Венедіктової є досвідчений підрозділ з воєнних злочинів, який працює над ними з 2014 року. База злочинів величезна — нею є практично вся країна. Наші експерти надаватимуть їй стратегічні поради, оперативну допомогу тощо, коли генпрокурорка готуватиме справи та визначатиме пріоритети звинувачень.
"Росія та російські агенти — майстри з дезінформації".
Іншим компонентом консультативної групи є те, що ми називаємо мобільними командами правосуддя. Невеликі міждисциплінарні команди експертів — українських та міжнародних, — які зможуть їздити країною та працювати з регіональними прокурорами під час розгляду справ. Деякі з експертів будуть спеціалізованими або тематичними. Уявіть мобільну команду правосуддя, зосереджену, наприклад, на сексуальному насильстві або на використанні голоду як зброї, або нападах на культурні пам’ятки.
"У попередні роки складність полягала у відсутності інформації. Тепер у нас може виникнути протилежна проблема — з надлишком документації".
Україна та Росія не є учасницями Римського статуту. Це ускладнює притягнення до відповідальності Володимира Путіна та найвищих посадовців РФ.
Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію щодо подій в Україні. Україна дала згоду на це на тимчасовій основі. Держави можуть повідомити суду, що вони не ратифікують договір, але визнають юрисдикцію суду щодо злочинів, скоєних на своїй території. Тому будь-які злочини, вчинені на території України, підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Він може здійснювати юрисдикцію щодо трьох основних злочинів: геноциду, злочинів проти людства та воєнних злочинів. Він не має юрисдикції щодо злочину агресіїЗлочин агресії — це планування, підготовка, ініціювання або здійснення масштабного акту агресії людиною, яка контролює політичні чи військові процеси в країні (йдеться переважно про високопосадовців або військових керівників)..
Є пропозиції створити спеціальний суд, який би був присвячений Україні. Думаю, держави зараз розглядають, чи потрібен такий трибунал, або потрібно, щоб міжнародне співтовариство інвестувало в існуючі механізми та інститути. Це включає в себе й національні суди України, які мають первинну юрисдикцію щодо воєнних злочинів та інших звірств, що відбуваються в країні. Сюди входить Міжнародний кримінальний суд.
Також справи можна подавати в суди третіх країн, які будуть здійснювати універсальну юрисдикцію щодо міжнародних злочинів. Тому вже зараз є кілька місць, куди можна подавати справи про воєнні злочини. Тим не менш, важливо переглянути всі пропозиції. І пріоритетом для всього міжнародного співтовариства є те, що російські сили порушили міжнародне право і винних треба притягнути до відповідальності.
Які шанси, що це станеться?
Надзвичайно важливо, щоб міжнародна спільнота продовжувала інвестувати в документування міжнародних злочинів. Жодне судове переслідування не може відбутися без точної та суворої документації. А як відомо, Росія та російські агенти — майстри з дезінформації. Тому цифрові артефакти, які створюються під час війни в Україні, потрібно буде ретельно перевіряти, щоб забезпечити можливість їх використання в суді.
Справжньою проблемою буде взяття під варту обвинувачених, які можуть бути відповідальними за злочинні накази, за міжнародні злочини. Якщо вони залишаться в Росії, буде важко здійснювати юрисдикцію щодо них. Багато систем не можуть проводити судові процеси заочно. Вони повинні тримати під вартою обвинувачених, щоб мати можливість порушити проти них кримінальний процес.
Читайте також: Спецпредставник ЄС з прав людини — про Стамбульську конвенцію, злочини Росії та реформи в Україні
Але закон чітко вказує на те, що особи можуть бути притягнені до відповідальності на всіх рівнях командування. І безпосередні винуватці, і окремі люди у ланцюгу командування — аж до найвищих осіб: або за видачу наказів про вчинення правопорушень, або відповідно до доктрини відповідальності вищого. Ця доктрина говорить, що керівники, чиї підлеглі вчиняють зловживання, можуть бути притягнені до відповідальності, якщо вони про це знали, або повинні були знати, і не вжили заходів, щоб запобігти зловживанням.
У війні Росії проти України дуже багато даних. По суті, ведеться пряма трансляція війни. Але чи робить це легшим розслідування воєнних злочинів?
Так, ця війна буде детально задокументована не лише тому, що у нас є низка міжнародних організацій, які цим займаються, але й є звичайні українці, які стають документалістами, просто дістаючи смартфони. У попередні роки складність полягала у відсутності інформації. Тепер у нас може виникнути протилежна проблема — з надлишком документації. Тому важливо мати можливість перевірити всі ці дані на достовірність, щоб вибрати докази, які можна подати до суду. На щастя, тепер у нас є можливість навчити комп’ютери виконувати деякі з цих аналізів. Тож вам не потрібно, щоб люди переглядали кожен фрагмент відео. Ми можемо використовувати машини.
У чому складність з кримінальної та судової точки зору визнати масові вбивства, як-от у Бучі чи Ірпені, геноцидом?
Є три основні міжнародні злочини: воєнні, злочини проти людства та геноцид. Що відрізняє геноцид від двох інших, так це те, що тут є додатковий елемент наміру, який необхідно довести. Конвенцією про геноцид захищаються расові, релігійні, етнічні або національні групи населення. І намір, який має бути доведений, полягає в тому, що злочинець або держава, яка причетна до цього, намагається знищити цю групу повністю або частково. Отже, є додатковий рівень наміру. Важливо підкреслити, що багато дій, які вважаються геноцидом, також є злочинами проти людства за міжнародним правом, і тут немає необхідності доводити цей додатковий елемент умислу. Тому прокурори, якщо і коли висуватимуть звинувачення проти окремих російських керівників або злочинців, повинні будуть визначити, чи діяли вони з цим наміром геноциду.
Читайте також: Підтримка України у війні та статус кандидата до ЄС: підсумки візиту європейських лідерів до Києва
Чи співпрацюєте ви з Євроюстом?
Всередині Євроюсту існує мережа, яка відповідальна за розслідування геноциду. Сполучені Штати є її учасником. Нещодавно я була у Гаазі і зустрічалася з представниками Євроюсту, з деякими членами команди, відповідальної за розслідування геноциду, включно з учасником цієї мережі від України. Важливим для Євроюсту є можливість вільного потоку інформації між національними органами прокуратури. І оскільки в Європі розглядаються справи, то, наприклад, коли зловмисники з Росії або втікають до Європи, або через 5-10 років вирішують поїхати в Європу у справах чи для розваг, вони потенційно можуть стати обвинуваченими в європейському суді.
Читайте також
Статус кандидата до ЄС: що це змінить для України та чи допоможе закінчити війну
Переповнені силоси: як блокування портів Росією впливає на аграрну галузь України
