"Найкращий варіант — людина з іншим прізвищем". Чому досі не призначили керівника САП

"Найкращий варіант — людина з іншим прізвищем". Чому досі не призначили керівника САП

"Найкращий варіант — людина з іншим прізвищем". Чому досі не призначили керівника САП
Президент України Володимир Зеленський та переможець конкурсу на посаду голови САП Олександр Клименко, колаж: Олена Дуняк / Суспільне

19 липня Спеціалізована антикорупційна прокуратура анонсувала проведення засідання конкурсної комісії, яка врешті мала би затвердити результати відбору і призначити керівника САП. Уже два роки ця структура без керівника. Останнє засідання комісії відбулося ще у грудні 2021 року. Тоді вона не змогла затвердити базові математичні підрахунки своїх же оцінок кандидатів.

Врешті прийняти рішення її закликали і міжнародні найвищі посадовці, і президент Володимир Зеленський. Водночас він ініціював зміни в інших правоохоронних органах — відсторонив голову СБУ Баканова та Генпрокурорку Венедіктову. Як це вплине на обрання керівника САП, чи обере комісія переможця після заклику Заленського та навіщо САП кожному українцю — Суспільне зібрало відповіді на ключові питання.

Чим займається САП

Створення САП у 2015 році було частиною антикорупційної реформи, на якій наполягали міжнародні партнери України. Це підрозділ Офісу Генерального прокурора, який має бути незалежним, зокрема, і від самого ОГП.

Щоб зрозуміти, який рівень справ належить до сфери Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, варто просто відкрити сторінку САП у соцмережах: зловживання і розтрата майна на 426 мільйонів посадовцем Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, справа нардепа, якого зловили на хабарі у понад півмільйона, посадовці "Укренерго", які назловживалися на 5 мільйонів, судді, чиї активи виглядають необґрунтовано захмарними.

Читайте також: Чому усунули Баканова і Венедіктову та хто їх замінить

І це лише декілька останніх новин про справи САП.

Тобто це орган, який займається провадженнями про корупцію найвищих посадовців і чиновників. У їхньому досьє: справа судді Миколи Чауса, екснардепа Миколи Мартиненка, розкрадання коштів ПриватБанку й махінації з житлом для Нацгвардійців на столичному Печерську.

Розслідує ці справи Національне антикорупційне бюро, а от наглядає за ними, призначає прокурорів і підписує підозри фігурантам Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Лише у другому півріччі минулого року завдяки роботі НАБУ і САП державні підприємства змогли повернути майже 850 мільйонів гривень.

Як давно у САП немає керівника

Першим очільником спеціалізованої антикорупційної прокуратури був Назар Холодницький. Антикорупційні активісти звинувачували його у тому, що він нібито "зливав" справи. Сам Холодницький стверджує, що висновки перевірок свідчать про протилежне — доказів його порушень немає.

У серпні 2020-го, за майже три місяці до закінчення терміну перебування на посаді, Холодницький звільнився. З того часу в САП немає очільника. Лише виконувач обов’язків, але його функції обмежені. Рішення у справах у підслідності САП ухвалювала Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова. "Є певні суб'єкти, які можуть бути розслідувані лише під безпосереднім керівництвом керівника: це народні депутати, судді", — пояснював торік у коментарі Суспільному перший керівник САП Назар Холодницький.

"Найкращий варіант — людина з іншим прізвищем". Чому досі не призначили керівника САП
Колишній керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький під час засідання Верховної Ради України, в Києві, 31 жовтня 2019 р. Фото В'ячеслав Ратинський / УНІАН

Фактично у ключових справах роль керівника САП виконує Генпрокурор, пояснює керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін. А Генпрокурора своєю чергою призначають, а не обирають на конкурсі. "Генпрокурор — політичний призначенець, тому точно не буде переслідувати своїх", — говорить Віталій Шабунін.

Хто подавався на керівника САП

На посаду керівника САП подалося 111 кандидатів. Спершу вони пройшли тестування на знання законів, потім перевірку на поліграфі і співбесіду на доброчесність.

У відборі брав участь і народний депутат від "Слуг народу" Андрій Костін, якого називали фаворитом влади. Утім, він вибув із конкурсу на  етапі перевірки на доброчесність.

"Найкращий варіант — людина з іншим прізвищем". Чому досі не призначили керівника САП
Кандидат на посаду керівника САП прокурор Андрій Синюк біля будівлі Солом'янського райсуду Києва, 18 травня 2022. Фото Олександр Синиця / УНІАН

У фінал вийшли двоє: прокурор Офісу Генпрокуратури Андрій Синюк, який веде справи Семена Семенченка, Катерини Гандзюк і Сергія Стерненка. І другий фіналіст — детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко. Він розслідував справи колишнього очільника Деражвної фіскальної служби Романа Насірова й заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

Чому конкурс загальмував

Визначити, хто стане головним антикорупційним прокурором, має спеціальна комісія. Вона складається з 11 людей: 4 представників Ради прокурорів та 7 делегованих Верховною радою. Коли прийшла черга обирати між двома, почалися затримки. То комісія не могла зібратися, бо не було кворуму, то засідання переносили через те, що хтось із членів комісії від парламенту втомився, забув погодувати кішку, мав погане самопочуття.

За день до фіналу відбір спробував заблокувати Окружний адмінсуд Києва (ОАСК). Він скасував порядок проведення конкурсу. Мовляв, комісія не має повноважень засідати через зміни в законодавстві, які запровадили ще 2015 року. Подав позов до суду один із конкурсантів, який вибув на попередніх етапах, — колишній керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Олександр Карєєв.

"Хто за те, що 230 + 16 = 246 і це становить результат Клименка Олександра? Голосуємо. Рішення не прийнято".

За словами заступниці виконавчого директора Transparency International Катерини Риженко, ОАСК підійшов до справи "по-буквоїдськи", вчепившись у те, що в законі "Про прокуратуру" немає норми, що комісія може приймати порядок своєї роботи. Натомість там написано, що комісія може організовувати свою роботу. "Очевидно, що організовувати свою роботу і будь-які рішення приймати комісія має право. Це очевидно. І порядок — це якраз питання того, як саме комісія буде здійснювати свою роботу", — говорить Риженко.

Водночас Віталій Шабунін каже, що ОАСК обгрунтував рішення нормою закону, якої не існує.

Тим не менш, голова комісії у коментарі Суспільному говорила, що для проведення засідання необхідно дочекатися рішення апеляції на ухвалу ОАСКу, інакше, за її словами, це буде порушенням процедури. Попри це, у грудні комісія таки зібралася, аби підбити підсумки відбору.

Лідером став Олександр Клименко. Він набрав 246 балів. Андрій Синюк — 229. Відповідно Клименко мав би стати головою САП, а Синюк — його заступником. Але комісія не змогла затвердити свої ж оцінки.

"Найкращий варіант — людина з іншим прізвищем". Чому досі не призначили керівника САП
Кандидат на посаду керівника САП, детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко, Фото: UKRINFORM.UA

Під час засідання це звучало буквально так: "Хто за те, що 230 + 16 = 246 і це становить результат Клименка Олександра? Голосуємо. Рішення не прийнято".

"Під час процесу ми побачили багато перешкод з боку деяких моїх колег, яких висунула Верховна рада. Я не можу уникнути враження, що вони не задоволені переможцем процесу і що найкращий для них варіант — це людина з іншим прізвищем. Але ми, міжнародники, не знаємо кандидатів. Ми просто вибрали найкращий варіант. Це і є переможець. І я ніколи в житті не подумав би, що існує стільки способів, як можна не брати участі у засіданнях, ухилятися від голосування, голосувати проти очевидних рішень", — каже міжнародний член комісії Драго Кос.

Водночас під час останнього грудневого засідання голова комісії Катерина Коваль говорила, що процес не затягують. Просто хочуть, щоб кожен крок був законний. "Я не дозволю, щоб рішення було прийняте у незаконний спосіб і потім було скасоване судом і на цьому все завершилося", — казала вона.

Антикорупційні активісти вбачають у таких діях членів комісії від парламенту вплив Офісу президента. На думку Віталія Шабуніна, зрив голосування вигідний заступнику керівника ОП Олегу Татарову. Адже переможець Олександр Клименко — той самий детектив НАБУ, який розслідував справу щодо звинувачення Татарова у багатомільйонній корупції з житлом для Нацгвардійців на столичному Печерську. Саме Клименко вручав підозру теперішньому заступнику керівника ОП. "Звісно, Татарову не вигідний незалежний керівник САП, особливо такий", — говорить Шабунін.

Читайте також: Парламент призначив Дмитра Лубінця новим омбудсменом. Що про нього відомо

Крім того, як з'ясували розслідувачі програми "Схеми", Олег Татаров має зв'язок з деякими членами комісії. Під керівництвом висуванця від депутатської групи "Довіра" Богдана Романюка Татаров захистив свою першу дисертацію.

Утім, Романюк у коментарі Суспільному заявляв узимку: з Татаровим вже давно не спілкувався. Нібито востаннє — 16 років тому.

Раніше вплив Татарова на комісію спростовував сам президент під час пресконференції. "Хто там люди Татарова? Там немає людей Офісу президента", — говорив Зеленський.

Що комісія робила від початку повномасштабного вторгнення

Коротка відповідь — нічого. Останнє засідання відбулося наприкінці грудня. Деякі члени комісії декілька разів намагалися ініціювати засідання, але безрезультатно.

У червні Драго Кос, В'ячеслав Навроцький, Томас Фаєрстоун, Нона Цоцорія і Роман Куйбіда, який нині воює на фронті, звернулися до голови комісії Катерини Коваль з проханням скликати засідання. Але, за словами Куйбіди, їм відмовили. "Мені вже й соромно бути дотичним до цієї ганьби, коли є переможці конкурсу, але комісія ніяк не збереться, щоб їх оголосити", — написав Куйбіда у соцмережах.

Голова комісії у коментарі Суспільному заявила, що прагне дотримуватися порядку проведення конкурсу і вважає, що таки необхідно дочекатися рішення Апеляційного суду на ухвалу ОАСКу. 18 липня закінчився термін розгляду й відповідно суд мав би винести остаточне рішення, втім, щодо рішення ніде не повідомляли, а в суді не відповіли на наші дзвінки. Тим часом Катерина Риженко каже, що комісія мала право засідати, не чекаючи на рішення Апеляційного суду.

Затвердження вже обраного на конкурсі очільника САП та проведення конкурсу на посаду глави НАБУ є умовою для збереження статусу кандидата на вступ до ЄС. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у виступі у Верховній раді 1 липня закликала якнайшвидше призначити керівника САП. "Якщо ми не оберемо голову САП 19 липня, це означатиме, що надійність країни знизиться. Бо коли ще буде кращий час зробити це, ніж сьогодні? І звісно, якщо ця обіцянка не буде виконана, то виникне питання, як інші обіцянки будуть виконані? Значно складніші обіцянки, ніж технічне призначення вже обраного керівника", — говорить Драго Кос.

Врешті 17 липня обрати керівника закликав і Володимир Зеленський. І того ж вечора відсторонив Генеральну прокурорку Ірину Венедіктову і голову СБУ Івана Баканова. Водночас призначив виконувати обов'язки очільників органів заступників Баканова та Венедіктової: Василя Малюка — в СБУ, а Олексія Симоненка — у Генпрокуратурі.

Читайте також: Закон про олігархів і втрати через війну. Що означає заява Ахметова про вихід з медіа

Чи вплине відсторонення Венедіктової на призначення голови САП

Спеціальна комісія обирає керівника САП. Проте призначити його за законом має Генеральний прокурор, а в разі його відсутності — перший заступник. Але "відсутність" — не те саме, що "відсторонення". А Ірину Венедіктову президент саме "відсторонив", проте 19 липня вніс у Раду подання на її звільнення.

"Генпрокурорку відсторонено в такий спосіб, що питання однозначно виникають. А ще можливе оскарження такого відсторонення і процедури призначення в.о. Генпрокурора. Усе це в майбутньому може спричинити зниження легітимності призначення керівника САП", — каже нардеп від "Голосу" Ярослав Юрчишин.

Віталій Шабунін вважає, що питання більше у можливостях впливу. За його словами, Ірина Венедіктова не підписувала найбільш резонансні справи, це робив її заступник Олексій Симоненко, який тепер став в.о Генпрокурора.

"Симоненко, будучи заступником Венедіктової, підписував найогидніші рішення Генпрокурора. У всіх справах, які були гучними, зокрема, у справі Порошенка, це завжди робив Симоненко. Венедіктова йшла у відпустку, на лікарняний лягала, у відрядження їхала. Водночас саме Симоненко у справі Татарова прийняв незаконні рішення і забрав справу від НАБУ до СБУ, де вона і догниває. Це давній добрий друг Татарова. І це вбивання справи він потім святкував у Татарова на дні народження. Вони зроблять все можливе, щоб закласти міну у легітимність керівника САП. Процесуально майбутній керівник САП достатньо незалежний. Проте є цілий ряд рішень, де над ним є Генпрокурор. Очевидно друг Татарова буде заважати роботі майбутнього керівника САП", — каже Віталій Шабунін.

Ще одна загроза — рішення апеляційного суду. Якщо він стане на бік ОАСК, то порядок проведення конкурсу визнають недійсним. "Тоді це поставить під питання всі ті етапи, які відбувалися два останніх роки. Я собі уявляю, що деякі члени комісії будуть пробувати використовувати це для того, щоб говорити: "Давайте вносити зміни до законодавства, а потім наново запускати конкурс", — говорить Катерина Риженко. Утім, додає, що це малоймовірний варіант. Більшість опитаних нами експертів сподіваються, що після звернення президента рішення таки буде принято.

Сподіваються на це і самі конкурсанти.

"Звісно, як учасник конкурсу, який приділив йому багато часу, і виходячи з інформації зі ЗМІ, в якому стані перебуває САП, де тривалий час відсутнє керівництво, потрібно вставати і працювати, бо, наскільки я розумію, роботи назбиралося багато. Тому я виступаю за затвердження результатів конкурсу і за те, щоб переможці якомога швидше почали працювати на своїх посадах", — говорить Андрій Синюк, який посів друге місце і має обійняти посаду заступника керівника САП.

Переможець конкурсу Олександр Клименко від коментаря відмовився, хоча й зазначив, що чекає, коли рішення врешті буде прийняте.

Читайте також

"Коли ми переможемо, я приготую страву "русня під ізюмом" — інтерв’ю з Клопотенком

План відновлення України. Що презентували в Лугано

"Ми хочемо побудувати найзручнішу державу у світі" — Михайло Федоров про технологічні досягнення України попри війну

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди