З 16 липня, відколи запрацювали нові норми Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", української в нашому житті побільшало. Відповідно до змін, всі сайти повинні мати українську версію, а будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму, має мати українськомовний інтерфейс. Залишилось, щоб кількість переросла в якість.
Текст-інструктор Наталя Місюк на своїй сторінці під назвою "Давай займемося текстом" популяризує українську мову завдяки діалектним і кумедними фразам, якими вона замінює загальновживані вислови. З чого почався проєкт і чи зріс запит аудиторії на її контент після 24 лютого? Про це Наталя розповіла ведучим Радіо "Промінь" Анні Заклецькій і Дмитру Захарченку.
"Мняцкана бульба, зам’яті бараболі, товканичка". Це лише кілька регіональних синонімів з "мапи картопляного пюре" Наталі Місюк. "Сракою по лавці", або "голою дупою по гембльованій дошці" – це вже про те, як ми з вами цього року поїдемо у відпустку. І такої народної мудрості й "смачних" слів на сторінці Наталі – сотні. Хоча сама пані Місюк запевняє, що не має улюблених слів:
"Мені здається, мова – це як людина, її треба любити повністю. Тому складно сказати, які в мене улюблені слова. Я люблю всі і мені дуже подобаються регіональні назви", – зазначає авторка.
Проєкт "Давай займемося текстом" з’явився завдяки говірці на Львівщині. Вісім років тому Наталя Місюк переїхала з рідного Криму до Львова, де багато слів були для неї не просто новими, а й незрозумілими:
"Мова, якою говорили у Львові на той час, дуже відрізнялась від полтавського діалекту й знайомої мені мови з українських підручників і з уроків української мови. Тому я порівнювала ті слова, котрі знала від своїх бабусь, які походять з перетину Полтавщини й Чернігівщини, з тими словами, які чула у Львові, і милувалась цим різноманіттям.
Думаю, саме те, що я змогла побачити в тому красу, дуже полегшило мені перехід, адаптацію до нових мовних умов. І я знаю, що в Україні є мільйони людей, які так чи інакше травмовані уроками української мови в школі, які часом були нецікавими й нудними. І моя мета – це показати українську мову як прикольну, класну, якою просто подобається спілкуватись".
Спочатку проєкт виходив на YouTube-каналі, а згодом у текстовому форматі в соцмережах. Зараз у Наталі приблизно 25 тисяч прихильників. Але її мета – закохати в українську мову як мінімум 40 мільйонів людей. Для цього вона не лише знайомить аудиторію з новими словами й виразами, а й спонукає писати тексти й читати книги.
Текст-інструкторка зізнається, що після 24 лютого, коли всі ми прокинулись із жахливими новинами про початок війни, переживала, чи доречно продовжувати свій проєкт в такому ж бадьорому й життєствердному ключі.
Утім, роботи в неї відтоді лише додалось. Адже запит на контент, який створює Наталя, значно зріс. Що мова таки має значення, і що влучне слово може знищити й втішити, – нарешті зрозуміли, ні, ще не 40 мільйонів українців. "Але ж разом ми зможемо цього досягнути", – переконана Наталя Місюк.
Редакторка текстової версії: Тетяна Познякова.
Як заговорити українською
Для тих, хто хоче перейти на українську мову, Суспільне Культура має кілька дієвих порад. Ось тут знайдете кілька лайфгаків про те, як перейти на українську в побуті, а тут — мовний омбудсман пояснює, як легше здійснити мовний перехід. А ось тут є 7 книжок від радіожурналіста Сергія Стуканова, які допоможуть вам краще заговорити українською.
Більше про українських артистів, мову і культуру
- Стас Корольов: "Хочу висмикнути з себе російську культуру"
- Мовчання Бардаша: як продюсер втратив артистів, чому не говорить про війну й чи справді хоче російське громадянство
- "Нам прикро, що ми зрозуміли це лише вранці 24 лютого": метал-гурт Jinjer вперше прокоментував свої антиукраїнські заяви
- Марія Бурмака: "Замість тисячі слів краще вивчити мову народу, якому хочеш подякувати"
Читайте нас у Facebook або Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!