Уже два тижні в Києві тривають протести, де вимагають повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони. На 31 липня запланували протестну ходу від парку Тараса Шевченка до парку Івана Франка.
Саморобні картонки з протестів стали символами та своєрідним мистецтвом і цього, і минулого липня. Український дизайнер Артем Сах навіть створив для них окремий онлайн-архів, щоби фіксувати народну творчість, гумор і мову вулиці. Поряд із прямолінійними гаслами там можна знайти меми, літературні чи кіноцитати та навіть відсилання до Бенксі.
Плакат «Бенксі в шоці» — своєрідна алюзія на графіті британського вуличного художника «Дівчинка з повітряною кулькою» (2006). В оригінальній роботі Бенксі зображено дівчинку, яка тягнеться до кульки у формі серця. Натомість усередині кульки на протестному плакаті зобразили Конституцію України, а на цеглинах перерахували проблеми й виклики, які намагається подолати суспільство: корупція, держзрада, безкарність, несправедливість, брехня.

Іноді як гасла використовують цитати класиків і сучасників. Чемпіон за кількістю згадок, певно — Тарас Григорович Шевченко. Тут і рядки із вірша «Мені однаково» чи поеми «Кавказ», і сатиричне переосмислення вірша «Садок вишневий коло хати».



Ще одним лідером за кількістю переосмислень став психологічний трилер Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма» (2020). Одна з найпродаваніших сучасних книжок розповідає про кримінального психолога, що вирушає у селище Буськів Сад на пошуки зниклої дівчинки, але стикається з байдужістю жителів. Роман уже встигнув отримати постанову в театрі (копродукція «Дикого театру» й львівського Театру імені Заньковецької, 2025).


Часом згадують і Ліну Костенко — наприклад, надаючи нового контексту її книзі «Записки українського самашедшого». Це назва першого прозового роману Ліни Василівни, який опублікували у 2010 році: сюжет розгортається на тлі президентства Леоніда Кучми й подій Помаранчевої революції.

Щоправда, іноді популярним авторам просто приписують рядки, яких вони ніколи не писали. Нещодавно у соцмережах масово поширювали цитати на кшталт «Час тебе не жде» або «А треба жити кожним днем». Схоже, тисячі підписників повірили в те, що 96-річна поетеса веде Threads, хоча вона неодноразово наголошувала, що не має жодної соцмережі. Засновник фан-спільноти пояснює це тим, що цитати з творів Костенко дивовижно переплітаються з настроями українців, які шукають у її словах підтримки та відповідей.
До речі, таке трапляється вже не вперше: ще у 2023 році у мережі масово поширювали фейкові вірші Тараса Шевченка про зраду в Україні. Тому, якщо бачите цитату на картонці й сумніваєтеся в її авторстві, можна погуглити та перевірити — чи справді вона належить цьому авторові або авторці, чи, можливо, це народна творчість.


Протестувальники шукають натхнення не лише у висловах поетів. Ось, наприклад, плакат із рядками багаторічного лідера «Народного Руху України» й одного з найвідоміших представників українського дисидентства В'ячеслава Чорновола. Ці слова він сказав у 1997 році, попереджаючи про постійну небезпеку з боку Росії, яка чекає внутрішнього розколу в Україні.

Часом на протестах цитують і рядки з українських пісень. Наприклад, із треку гурту Кузьми Скрябіна «Танець пінгвіна». Або іронічно згадують пісню «Забудь печаль» Василя Зінкевича.


На картонках можна знайти й чимало відсилань до світової попкультури, починаючи від всесвіту «Гри престолів», закінчуючи «Матрицею», аніме чи навіть мультфільмами «Шрек» і «Губка Боб Квадратні штани».


Додамо трохи мемів, які також є невіддільною частиною культури (це вихід, коли бракує слів).


А це фаворит нашої редакції:

Гасла на саморобних плакатах з картону протестувальники іноді замінювали написами на планшетах. Також український розробник Андрій Сушко запустив «Генератор протестних плакатів», який дозволяє створювати цифрові плакати для поширення в соціальних мережах. Відповідно до шаблону, можна обрати імітацію картону й стиль шрифту, ввести бажаний текст і згенерувати зображення.
Гасла не зникають після протестів, але це, на жаль, використовують і для маніпуляцій. Низка каналів у соціальних мережах поширювала фейкові фото з картонними плакатами, видаючи їх за псевдоексклюзив із місця подій.
Частина реальних плакатів і справді може містити твердження, які критикують політику мобілізації, втім, у фейкових повідомленнях ці твердження доводять до абсолюту. Наприклад, один із ресурсів поширював зображення з нібито мітингу у Львові, де чоловіки в балаклавах і чорному одязі тримають картонний плакат з написом «Ріж ТЦК, як картон!».
Цю світлину з вірогідністю в 93 % створив штучний інтелект, і це можна перевірити за допомогою сервісу ідентифікації зображень, згенерованих ШІ. Шрифт напису на картонці притаманний саме таким зображенням.
Ще одна маніпулятивна тактика — представляти зображення без контексту та узагальнювати. Один із дописів у TikTok поширював фото плаката з вимогою кримінальної відповідальності для тих, хто ухиляється від мобілізації. У підписі йшлося, що зараз триває протест, де учасники вимагають кримінальної відповідальності для «ухилянтів».
Один із TikTok-блогерів, який має понад мільйон підписників, просив підписників писати в коментарях свої ідеї для протестних плакатів, нібито шукаючи конструктив і обіцяючи донести голос народу до влади. Таким чином він створював відчуття, що рух, який є щирою ініціативою людей, нібито повністю контролюють.
Також один із Telegram-каналів описує «архів картонок» як загрозливий для безпеки, стверджуючи, що він не створений для документування громадянського вираження, а є інструментом для ідентифікації та переслідування протестувальників, які ще не мобілізовані.
Це можна спростувати правилами спільноти: для реєстрації на сайті не потрібен акаунт, завантажити фото можна анонімно. Перед публікацією нових зображень обличчя на фото має автоматично розмиватися (якщо трапляється збій, можна залишити скаргу). За час існування платформи зібрали 28 скарг (на момент написання тексту).
«Вкиди» щодо написів на картонках можуть не бути масовими й з'являтися точково, маючи на меті змістити фокус уваги з реальних вимог протестувальників на нагнітання конфлікту всередині суспільства.
Врешті, учасники протестів і самі іронізують над проросійськими наративами, а отже, вміють їх розпізнавати.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]