Біженці, соціальне житло, шахраї — інтерв’ю з речницею Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні

Біженці, соціальне житло, шахраї — інтерв’ю з речницею Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні

Біженці, соціальне житло, шахраї — інтерв’ю з речницею Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Речниця Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Варвара Жлуктенко, фото: Суспільне

Повномасштабне вторгнення Росії спричинило одну з найбільших з часів Другої Світової війни міграційну кризу. Від 24-го лютого за кордон виїхали понад 5,5 мільйонів українців — дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Найбільшу кількість, а саме 3 мільйони, прийняла Польща. Про те, на що можуть розраховувати українці за кордоном, як не стати жертвою трудового рабства і торгівлі людьми та про те, чого нині найбільше потребують українські біженці Суспільному розповіла речниця Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Варвара Жлуктенко.

За останніми даними ООН з України вже виїхали понад 5,5 млн українців. Яку статистику має Міжнародна організація з міграції?

До тієї цифри ще потрібно додати 7,7 млн людей, які є внутрішньо переміщеними особами. І, звичайно, потрібно також включати тих людей, які залишаються вдома і зараз страждають від бойових дій.

"Жінкам з України пропонують безкоштовне житло та розраховують, що вони будуть за це надавати сексуальні послуги".

На що українські біженці можуть розраховувати, виїжджаючи за кордон?

Європейський Союз запровадив правила тимчасового захисту для українців, які прибули після 24-го лютого. Але потрібно розуміти, що тут є певні обмеження. Якщо людина отримує статус тимчасового захисту в одній країні Європейського Союзу, то передбачається, що на території цієї країни вона й надалі буде залишатися. Переїзд до іншої країни не заборонений, але статус буде втрачено і процедуру треба буде починати з початку.

"Завжди говорять про чоловіків підозрілої зовнішності, які на кордоні чатують на українок. Але вербувальниками так само можуть бути й жінки".

Якщо говорити про доступ до працевлаштування, ринку праці, то тепер таке право українці мають, але кожна країна буде врегульовувати це питання самостійно. І наразі ще ми не можемо сказати, де найбільше українців будуть зараз знаходити роботу, і де найбільше будуть осідати.

Біженці, соціальне житло, шахраї — інтерв’ю з речницею Представництва Міжнародної організації з міграції в УкраїніРечниця Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Варвара Жлуктенко, фото: Суспільне

Як швидко можна отримати статус біженця, і чи можна його розірвати тоді, коли людина захоче?

Потрібно подавати заяву в тій країні, де ви перебуваєте. Є питання тимчасового захисту — це одна форма врегулювання. Є статус біженця. Сьогодні, звичайно, найвища ймовірність отримати саме перший формат, і на нього й бажано подавати, тому що розгляд заяви на статус біженця може тривати довго і закінчитися не на вашу користь.

Після 2014-го року певна частина українців за кордоном почала подавати заявки на статус біженця. Вони діставали відмови, тому що були пояснення, що на території України є достатньо безпечних місць, більша частина території країни контролюється урядом, і подання заяв на статус біженця не було обґрунтованим. Аналогічна ситуація може бути й зараз.

Читайте також: "Заяви Путіна свідчать про ненависть до українського народу" — інтерв’ю з генеральною секретаркою Amnesty International

Людина приїжджає в країну, отримує статус біженця. Потім вирішує їхати в іншу країну. Чи може вона розірвати статус біженця і оформити знову вже в новій країні?

Розраховувати на це не бажано. Це стосується і статусу тимчасового захисту.

Чи є вже випадки трудового рабства та торгівлі людьми?

Наші партнерські неурядові організації, наша гаряча лінія 527 отримують інформацію про спроби торгівлі людьми. Це, наприклад, повідомлення про якихось підозрілих перевізників, які біля пунктів перетину кордону наполегливо запрошують молодих жінок сідати до них в автобуси й кудись швидко їхати. Коли їх просять показати документи, вони нервово на це реагують, відмовляються.

Є повідомлення про ситуації, коли жінкам з України пропонують безкоштовне житло та розраховують, що вони будуть за це надавати сексуальні послуги. Також я хотіла б наголосити, що бути пильними сьогодні варто не тільки жінкам, які їдуть за кордон, а й тим, хто залишається всередині країни. Це стосується також і чоловіків.

Останніми роками ми бачили зростання торгівлі людьми саме на території України. Тож люди, які залишилися тут, але втратили роботу, є так само уразливими. Вони будуть шукати спроби заробітку і можуть потрапляти в неприємні ситуації, аж до торгівлі людьми.

Як в таких випадках не стати жертвою?

Завжди говорять про чоловіків підозрілої зовнішності, чи поведінки, які десь на кордоні чатують на українок. Але попередній досвід нашої роботи свідчить, що вербувальниками так само можуть бути й жінки. Це можуть бути люди, які викликають довіру. Потрібно не втрачати пильності, зважувати ті пропозиції, які вам роблять, наскільки вони є реалістичними. Потрібно не соромитися ставити запитання і звертатися, як до нашої гарячої лінії тут, в Україні, так і до інших гарячих ліній в країнах Європи.

"Не потрібно нікому, крім прикордонної служби віддавати документи. Усі оформлення мають відбуватися за вашої участі".

Якщо вам щось не подобається, щось викликає сумнів, краще все ж таки перевірити інформацію, документи людей, які представляються волонтерами, благодійниками тощо. І, безумовно, потрібно залишатися на зв’язку з рідними чи друзями, повідомляти, куди ви їдете, з ким, яким маршрутом. Варто домовитися про кодове слово, яке допоможе вам дати знак тут, в Україні, що щось нехороше з вами зараз відбувається.

Наприклад, якщо у вас немає собаки чи кота, можете домовитися з близькими, що якщо буде підозріла ситуація, то ви під час телефонної розмови запитаєте: “А як там наш кіт?”. У такий спосіб люди зможуть зрозуміти, що вам потрібна допомога.

І стандартне правило — не потрібно нікому ніколи, крім прикордонної служби віддавати документи. Усі оформлення, процедури мають відбуватися за вашої участі. Не давайте свій мобільний, бо його реально можуть у вас відібрати, щоб ви були позбавлені можливості зв’язуватися з тими, хто може повідомити в правоохоронні органи, що з вами щось не те.

Біженці, соціальне житло, шахраї — інтерв’ю з речницею Представництва Міжнародної організації з міграції в УкраїніФото: Суспільне

Чого найбільше нині потребують українські біженці за кордоном і всередині нашої країни?

Коштів. Я можу говорити на основі наших досліджень. Потреби саме внутрішньо-переміщених осіб — це доступ до грошей. Багато людей втратили роботу, не мають можливості заробляти, не мають доступу до заощаджень.

На другому місці йде потреба в ліках. Зараз робота аптек покращується, але все одно є проблеми з доступом до певних препаратів у тих, хто має хронічні хвороби, інвалідність. Таких серед внутрішньо переміщених осіб доволі багато. Десь 37% від загальної кількості переселенців мають хронічні хвороби, близько 20% — інвалідність.

І ще одна проблема — відсутність дитячого харчування. Про це нам повідомляють, як переселенці, так і ті, хто залишається вдома.

Читайте також: "Звуки зброї були колисковою — наші борються, ми ще потрібні" — херсонець, який їхав з українським прапором на БТР РФ

Повномасштабна війна вже більше двох місяців. За цей час гуманітарна допомога збільшується, чи навпаки?

Ми нещодавно разом з іншими агенціями оновили план гуманітарного реагування. Збільшили суму на 127 млн доларів, яку просить саме наша Міжнародна організація з міграції для допомоги українцям на території країни. Загалом, ми зараз просимо 377 млн, щоб мати змогу надавати негайну гуманітарну допомогу. Маємо також окрему сторінку для збору приватних пожертв.

І будемо продовжувати цю роботу, оскільки проблеми будуть ставати ще гострішими. З настанням холодної пори року потрібно буде ще більше, ніж зараз. Потрібні будуть теплі речі, ліки. Підуть сезонні захворювання. Потрібно буде вирішувати питання з житлом, продовжувати обладнання тих тимчасових пунктів перебування  внутрішньо переміщених осіб, які працюють зараз.

Наша організація вже допомогає переселенцям і приймаючим громадам привести занедбані гуртожитки й готелі до ладу. Але це — тимчасове рішення. Буде потреба в індивідуальному житлі.

Яка ситуація із наданням українським біженцям житла за кордоном?

Різна. Українці живуть у тимчасових центрах, у знайомих, просто у людей, які зголосилися прийняти в себе. Наша організація розпочала співпрацю з сервісом оренди житла Airbnb. За його допомогою можна отримати безкоштовне житло на території Польщі й інших сусідніх з Україною держав ЄС. Але, на превеликий жаль, немає змоги робити це безкоштовне перебування довшим, ніж один місяць. Проте якщо у людини є якісь медичні потреби, є змога продовжити це перебування на три місяці.

Читайте також: "Через напад РФ вплив на психічне здоров’я буде спостерігатися протягом десятиліть" — голова Бюро ВООЗ в Україні

Якщо в Україні внутрішньо переміщена особа не може знайти житло, куди їй звернутися?

До департаменту соціального захисту. Так само є неурядові організації, які взялися допомагати, але їхні можливості обмежені. На жаль, якщо щось вдається знайти — це тимчасові центри, ті ж колишні гуртожитки, готелі.

Учасники наших проєктів, які ми впроваджували ще за мирного життя, зголосилися приймати внутрішньо переміщених осіб. Вони обладнують спортивні зали, шкільні класи, отримують волонтерську допомогу — ті самі матраци, лампи, кухонні й гігієнічні набори. Але це імпровізовані транзитні центри. Ми зокрема почали поставляти й ширми, щоб люди могли мати якусь приватність, навіть за таких умов. Але це далеко від концепції індивідуального соціального житла.

"З тих, хто зараз залишається в переселенні в західних областях, десь близько 52% кажуть, що будуть їхати далі, або повертатися додому".

Скільки українців уже повернулися додому попри війну?

Із нашого останнього дослідження за 17 квітня ми знаємо, що близько 2 800 000 людей. Ми не можемо сказати, чи це тимчасове рішення, і вони знову будуть кудись виїжджати, чи повернулися назавжди. Але така тенденція є. І так само з тих, хто зараз залишається в переселенні в західних областях, десь близько 52% кажуть, що будуть їхати далі, або повертатися додому.

Який вплив міграційна криза матиме на Україну та на інші країни світу?

Взагалі війна в Україні матиме значний вплив на багато суспільств. Сьогодні ми бачимо підйом, соціальне згуртування, але будуть, звичайно, й соціально-економічні наслідки. Проблеми з робочими місцями, навантаження на соціальні медичні інституції.

Потрібно шукати шляхи використання потенціалу тих людей, які все ж таки вирішать залишитися в нинішньому місці переміщення. І створювати умови, щоб ті з них, хто не бачитиме для себе можливостей повернення, мали змогу працевлаштуватися, продовжувати навчання й нормально жити в тій громаді, яка їх прийняла.

Читайте також

"За тиждень після початку відкритої агресії Росії нас стало 110 тисяч" — інтерв‘ю із командувачем Сил тероборони

Зруйнована "Мрія". Чи вигідно Україні відбудовувати знищений літак

"Ми наблизилися до офіційної заяви: крім воєнних злочинів мали місце злочини проти людства" — посол США в ОБСЄ Карпентер

"Я — лікар". Як українські цивільні медики рятують людей під обстрілами

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди