Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило не лише тисячі смертей, а й викликало проблеми з доступом до їжі, води та медикаментів. Які хвороби можуть розвинутися через такі умови, як з цим допомагає боротися ВООЗ та що зараз із COVID-19 — Суспільному розповів голова Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.
Які епідемії можуть розвинутися через гуманітарну катастрофу в Україні?
Ситуація різна в різних частинах України. Зараз ми спостерігаємо за хворобами, яким можна запобігти вакцинами. Потрібно бути готовими, що знову побачимо випадки кору, дифтерії, бо менш, ніж 10% людей, дані яких ми вивчали, шукають шляхи вакцинування. Люди зараз надають перевагу іншому.
"Коли я дивлюся на дітей, які покинули домівки, розумію, що вплив на психічне здоров’я буде спостерігатися протягом десятиліть"
Ще ми спостерігаємо, наприклад, хвороби, які переносяться водою. Зокрема, маємо стежити за холерою. Тому що, особливо в тих районах, де зараз відбуваються бої, є такий ризик.
"Пріоритетом ВООЗ є важкодоступні місця, де є гуманітарні потреби та де мають бути створені гуманітарні коридори"
Ще є момент із функціонуванням інфраструктури системи охорони здоров’я. ВООЗ на сьогодні виявила 186 атак на неї. Це багато. І турбує, що кількість поступово збільшується. Тому в ряді областей медична допомога є недоступною.
"Коли 24 лютого загострилася війна, Україна була на плато хвилі Омікрону, і ми почали виходити з неї"
У той же час в інших частинах країни система охорони здоров’я функціонує, і лише менше 7% українців, дані яких ми досліджували, мають проблеми з доступом до первинної медичної допомоги. Також кожен третій українець з тих, кого ми досліджували, має проблеми з доступом до ліків від діабету чи будь-якого іншого хронічного захворювання. Тому лінії постачання потрібно покращувати.
Й не можемо забувати про психічне здоров’я. Наше дослідження показує, що кожен п’ятий українець хвилюється й відчуває тривогу. Це дуже багато. Це величезний стрес-тест для людей в Україні. Усе, що ми обговорювали з владою на початку року: будувати кращу систему охорони здоров’я, дивитися на інновації, думати, куди ми можемо піти в найближчі 10 років — тепер це треба переглянути.
Багатьом українцям після війни знадобиться психологічна реабілітація. Чи буде ВООЗ створювати спеціальні програми для цього?
З психічним здоров'ям ВООЗ працює в Україні з 2014 року. Багато інструментів і підходів були розроблені вже тоді, тому що така підтримка була дуже потрібна на Донбасі. Ще до 24 лютого 2022 року понад 3 мільйони людей потребували підтримки психічного здоров’я. Зараз ця кількість різко зросла.
І ВООЗ, і партнери, як-от Швейцарія, США, Європейський Союз, усі прагнуть з цим працювати. Але важливо, що послуги надають самі українські лікарі та медсестри. Ми повинні їх підтримати, адже багато з них пережили два роки спалаху COVID-19. Є інструменти, як керувати стресом на робочому місці. І це те, що ми робили вже під час COVID-19 по всій Україні.
Але мушу сказати, що коли я дивлюся на дітей, які покинули домівки, сім’ї, розумію, що цей вплив на психічне здоров’я буде спостерігатися протягом десятиліть.
Читайте також: "Я — лікар". Як українські цивільні медики рятують людей під обстрілами
Одне з найскладніших місць — Маріуполь. Люди там фактично живуть під землею: без їжі, сонця і ліків. Чи намагається ВООЗ їм якось допомогти?
Я думаю, ніхто насправді не розуміє, наскільки складна ситуація зі здоров’ям у Маріуполі. Те, що сталося за останні два місяці, — просто руйнація. Першочерговим завданням є евакуація мирних жителів, надання їм необхідної підтримки. Команди ВООЗ працюють на місцях, для допомоги ООН та Міжнародному комітету Червоного Хреста. Ми всі разом підтримуємо українців. І вивчаємо, що там відбувається. Але це ситуація, яку важко описати будь-якими словами.
Ми маємо зробити індивідуальну оцінку кожного, хто там перебуває в облозі. Деякі з них поранені, деякі можуть мати зневоднення, в деяких, як ми бачили й в інших місцях, може бути COVID-19 — він нікуди не зник. Треба звернути увагу і на легеневі захворювання. Тож це величезна потреба у захисті здоров’я для кожного з них.
Як доставляють ліки в окуповані й заблоковані міста?
Ми працюємо з системою логістики ВООЗ, яку розробили за останні роки, коли реагували на COVID-19. У перші дні мали конвої до Чернігова, а також до Херсона й Харкова. Ми також перевозили деякі ліки та травматологічні комплекти вже в лютому в місця, де вони були потрібні. Крім того, інший варіант, який ми використовуємо, — це спільні конвої з ООН та партнерами. Таким чином декілька конвоїв було доставлено до Сум.
Ми працюємо також з волонтерами, бригадами екстреної медичної допомоги, як-от UK Met. Тому ми дозволили їм брати з собою забезпечення ВООЗ: травматологічні комплекти чи комплекти первинної допомоги. Вони йдуть на допомогу цивільним, які знаходяться в зоні активних бойових дій. Тож ми працюємо з UK Met, з "Лікарями без кордонів", з лікарями, які їдуть в зону бойових дій. І використовуємо будь-який можливий шлях, щоб дістатися до лінії фронту. Але знову ж таки, ми робимо це в тісній координації з урядом, тому що держава має власні засоби, ліки, медичних працівників на передовій, які вже більше двох місяців працюють майже 24/7. Велика подяка їм. Ми тут, щоб надати підтримку там, де є прогалини.
Читайте також: "Найскладніше було — це підйоми" — історія 61-річного Ігоря. Він пішки разом із собакою прийшов з Маріуполя до Запоріжжя
Чи буде надана допомога з ліками для українців, приміром, для інсулінозалежних?
ВООЗ, зокрема, надає ліки для первинної медичної допомоги. У нас є спільні набори від кількох організацій, до яких входить пакет ліків, а також усе інше для надання підтримки людям. Що надзвичайно важливо, ми домовилися з урядом, що в той час як він більше забезпечує медикаментами та поставками західну частину України, пріоритетом ВООЗ є важкодоступні місця, де є гуманітарні потреби та де мають бути створені гуманітарні коридори. Ми дивимося, які є потреби й в інсуліні в цих містах. Але потреби змінюються щодня.
Тепер нам також потрібно подумати, як надати підтримку в Київській області, у таких містах, як Ірпінь, Буча. Ми передаємо медичні комплекти для тих, хто там надає послуги первинної допомоги. Я поїду туди, щоб подивитися, як працює система.
Близько 30% полів в Україні не будуть засаджені через війну. Чи може це спричинити продовольчу кризу в світі?
Це сфера, на яку останнім часом багато звертають увагу, тому що Україна є дуже важливою країною для забезпечення великої частки зернових у всьому світі. Всесвітня продовольча програма каже, що продовольча криза — ймовірна. Є багато дискусій про те, як зробити так, щоб зерно на складах в Україні можна було експортувати. Та ще — як гарантувати, що поля знову будуть жовтими. Це дуже важливо для українців, для економіки України та для всього світу. Тож я сподіваюся знову побачити жовті поля, але війна робить це надзвичайно важким.
В одному зі своїх виступів Голова ВООЗ Тедрос Гебреїсус заявив, що світ приділяє багато уваги подіям в Україні і натякнув, що це тому, що українці — білі. Чи можете ви прокоментувати ці його слова?
Доктору Гербеїсусу як генеральному директору Всесвітньої організації охорони здоров’я необхідно звертати увагу на всі кризи та війни у світі. Ми живемо в дуже неладному середовищі, де відбувається багато воєн. Його коментар полягав у тому, що потрібно надавати однакову увагу всім війнам і всім стражданням.
Моя увага тут. Перебуваючи в Україні кожен день, ми підтримуємо українців, наскільки і де це можливо, і щоранку я прокидаюся і питаю себе: чи можу я зробити щось більше для України?
Читайте також: Коронавірус: як змінилася ситуація з пандемією за два місяці війни
Після початку війни в Україні перестали дотримуватися коронавірусних обмежень. Чи вплинуло це якось на рівень захворюваності?
Коли 24 лютого загострилася війна, Україна була на плато хвилі Омікрону, і ми почали виходити з неї. Я пам’ятаю, що всі мріяли про зелені поля, весну і як ми можемо перейти до світу, вільного від COVID-19.
Те, що ми бачили в інших країнах, — знову є гарячі точки, де кількість випадків коронавірусу зростає. І хоча загальні цифри в Україні невеликі, ми повинні їх оцінювати, щоб розуміти, як функціонує державна система охорони здоров’я, що відбувається на окупованих територіях, на звільнених територіях, по всій країні. Ми отримуємо сигнали про те, що в деяких місцях, де живуть внутрішньо переміщені особи, кількість випадків COVID-19 збільшується. Тому повинні переконатися, якщо це взагалі можливо, що люди дотримуються заходів, про які ми говоримо: використовують маски, санітайзери, ізолюються, коли мають випадок коронавірусу.
