Сили територіальної оборони — рід військ, який створили за 2 місяці до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Очолює сили ТрО бригадний генерал Юрій Галушкін. Суспільному він розповів про те, як швидко укомплектували штат після початку повномасштабного вторгнення, куди виводили бригади з тимчасово окупованих територій, як ТрО взаємодіє з ЗСУ, як їх залучають до боїв на фронті та чого не вистачає силам Територіальної оборони.
Яка ситуація була у лавах ТрО станом на 24 лютого?
На 24-те в Силах тероборони було 6 000 військовослужбовців. 146 батальйонів, 25 бригад. Але вони були у штаті мирного часу. Там було по 20 військовослужбовців. Ще не було зброї, не було резервістів, нічого не було. Буквально за тиждень після початку відкритої агресії нас стало 110 000 і ми повністю були укомплектовані особовим складом та озброєнням. Так, звичайно, є багато проблем, але все спрацювало.
Сили ТрО укомплектовано більш ніж на 90%
До початку війни штат був укомплектований приблизно на 70%?
Так. Якраз на цей кістяк ми набрали резервістів, мобілізованих, почали активно їх готувати. Деякі відразу вступили в бій. Ми прямо під паспорти видавали людям зброю, обліковували їх у списки військової частини, повзводно вивозили в місця виконання завдань. Зрозуміло, що не все так легко відбувалось. Деякі військові частини не встигли відмобілізуватися. З Херсонської бригади вийшли батальйони в Запорізьку, Миколаївську, Кіровоградську області. Ми їх відмобілізовували тут, не на тимчасово окупованій території.
У нас висококваліфіковані фахівці IT, юристи, менеджери. У ТрО багато людей, які мають бойовий досвід
Те саме відбулося з Луганською 111 бригадою. Ми їх навчали, злагоджували на території Дніпропетровщини. Зараз вони виконують завдання.
Якою є взаємодія між добровольчими формуваннями та ЗСУ?
Добровольчі формування територіальних громад повинні працювати і виконувати завдання під керівництвом командира батальйону чи бригади Сил тероборони і у взаємодії з ними в інтересах громади. І, згідно із законом про основи нацспротиву, на території цієї громади.
Однак зараз постало питання про те, що деякі добровольчі формування виконують завдання по обороні держави поза межами території громади. І відпрацьовується законопроєкт, який буде передбачати використання добровольчих формувань територіальних громад поза межами цих громад. (3 травня Верховна рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє використовувати ТрО у районах ведення бойових дій. Інтерв'ю з Юрієм Галушкіним Суспільне записало до цього, — ред).
Як добровольчі формування допомагають і теробороні, і ЗСУ?
Законом передбачалося, що добровольчі формування тергромад будуть закривати ті питання, які не в стані буде виконати підрозділ територіальних громад в районі територіальної оборони. Однак війна внесла свої корективи і ми бачимо, що, коли на території громади ведуться бойові дії, то добровольчі формування територіальних громад воюють разом і на рівні з підрозділами ЗСУ. В областях, де ведуться активні бойові дії, командири теж знаходять можливість готувати людей. Крім того, ми окремо готуємо протитанкові підрозділи, зеніто-ракетні підрозділи, мінометні підрозділи на навчальних центрах.
Читайте також: Ленд-ліз: як США допомагатимуть Україні перемогти у війні
Сама ідея тероборони була у знанні місцевості?
Так, звичайно. Зрозуміло, що обстановка склалась таким чином, що в деяких областях підрозділи тероборони виконують не тільки функції тероборони, а й беруть участь в оборонних боях, ведуть стабілізаційні дії, готують рубежі оборони, готують міста до оборони. Цього вимагає обстановка.
Чи може людина із західної частини України в теорії поїхати на схід?
Не в теорії, а на практиці — їдуть виконувати завдання. Це не суперечить вимогам закону. За рішенням головнокомандувача ЗСУ такі завдання можуть бути поставлені.
Блокпости. Як йде їх формування?
Місця їх розташування визначаються бойовими розпорядженнями. Існують комендантські ділянки на центральних дорогах, де головні маршрути, де чітко визначено, хто несе службу на блокпостах і яким чином вона організовується. Там, де добровольчі формування територіальних громад визначили блокпости самостійно, зрозуміло, вони прибираються.
Чи потрібно по Україні їх зменшувати на деокупованих територіях?
Це вже зроблено. На деокупованих територіях кількість блокпостів зменшена. Місця їх розташування визначені конкретно командувачами угруповань військ.
Читайте також: "Ми наблизилися до офіційної заяви: крім воєнних злочинів мали місце злочини проти людства" — посол США в ОБСЄ Карпентер
Чого зараз не вистачає силам територіальної оборони?
Часу на повноцінну підготовку. Звичайно, не вистачає озброєння, військової техніки, хоч нам теж дають засоби ураження, у тому числі з міжнародної технічної допомоги. Однак на таку велику кількість Сил ТрО, звичайно, їх недостатньо.
Ми працюємо над цим. У деяких бригадах укомплектовано зенітно-ракетні, мінометні підрозділи. Звичайно, не вистачає техніки для переміщення особового складу, матеріально-технічних засобів. Хотілося б мати свої артилерійські підрозділи, однак у першу чергу ми розуміємо, що ними мають комплектуватися підрозділи сухопутних військ.
Чи вистачає людей?
Сили ТрО укомплектовано більш ніж на 90%. Тобто, людей достатньо. Взагалі у силах ТрО служать унікальні люди. У нас висококваліфіковані фахівці IT, юристи, менеджери. У ТрО багато людей, які мають бойовий досвід, однак за станом здоров'я не можуть виконувати завдання у складі лінійних підрозділів сухопутних військ і максимально допомагають готувати особовий склад.
Читайте також: "Я — лікар". Як українські цивільні медики рятують людей під обстрілами
Зараз є чимало таких жартів, що НАТО хоче стати частиною ТрО, наприклад, Миколаєва. Як ви до них ставитися?
Ну зрозуміло, що це жарти, однак мені приємно, що сили ТрО змогли за такий короткий час здобути народну любов, авторитет, показати, на що вони здатні. Мені завжди приємно, коли показують, як сили ТрО знищують ворога. Коли підрозділи сил ТрО показують фаховість, моральний дух і пишаються службою.
Що для вас найтяжче?
Для усіх командирів найважче втрачати людей. Зрозуміло, що війна жорстка, з цинічним безпринципним ворогом. Мені подобається той наратив, що ходить, що не треба казати "орки" чи "русня", а треба казати "росіяни". Щоб увесь світ побачив — це росіяни. Ми розуміємо, з яким ворогом воюємо, і ця війна, звичайно, не обійдеться без втрат. Тож найтяжче — втрачати людей.
