Люди з хворобами серця під час війни. Як боротися зі стресом та говорити з рідними із групи ризику

Люди з хворобами серця під час війни. Як боротися зі стресом та говорити з рідними із групи ризику

Люди з хворобами серця під час війни. Як боротися зі стресом та говорити з рідними із групи ризику
Ринок "Барабашово" у Харкові після пожежі, 19 березня 2022. Фото: Суспільне Харків

Війна — час, коли людина постійно перебуває у стані стресу, переймаючись своєю безпекою, а також безпекою рідних, близьких та країни загалом. Хтось на лінії фронту, чиєсь місто бомблять російські війська, у когось залишилися родичі в окупованому Херсоні чи майже зруйнованому Маріуполі, а хтось втратив близьку людину чи страждає від наслідків синдрому вцілілого. Як різні види стресу впливають на стан серцево-судинної системи, як допомогти організму знизити рівень стресу та як повідомляти рідним невтішні новини — у матеріалі Суспільного.

Як стрес сприяє розвитку серцево-судинних захворювань

Спеціалісти розрізняють гострий та хронічний стрес. Перший може бути викликаний раптовою драматичною подією (вторгнення Росії, наприклад). Тіло людини виділяє адреналін, який тимчасово прискорює дихання і серцебиття, підвищується тиск. Подібна реакція називається "бийся або втікай", втім, це виснажує організм. Якщо драматична подія триває понад два тижні, стрес вважається хронічним. Тривалий високий тиск крові може збільшити ризик серцевого нападу або інсульту.

Реакція на стрес спрямована на захист людини, втім режим готовності може бути шкідливим для здоров’я. У відповідь на несприятливу подію в тілі виробляється гормон кортизол, високі рівні якого протягом тривалого часу можуть призводити до підвищення рівнів холестерину, тригліцеридів, цукру та тиску крові — усе це є факторами ризику серцево-судинних захворювань. Про це свідчать дослідження науковців із Лундського університету в Швеції. Ба більше, дослідження науковців із США доводить, що стрес також може викликати зміни, які сприяють накопиченню бляшок в артеріях, підвищуючи ризик інсульту.

Читайте також: Моральна підтримка під час війни. Собаки-психологи працюють на київському вокзалі. Фоторепортаж

Як боротися зі стресом

Стресостійкі люди мають менший ризик розвитку серцево-судинних захворювань за рахунок нижчого тиску крові, рівнів глюкози, холестерину та загального рівня запальних процесів у організмі. Під час війни складно мати холодну голову і не хвилюватися, а втім, є кілька способів, які допоможуть організму знизити стрес. Фахівці американської асоціації серця зібрали кілька порад, які можуть допомогти:

  • Принагідні фізичні навантаження. Це можуть бути присідання, планка чи відтискання — вправи, які можна робити навіть в укритті для того, щоб відволіктися і знизити рівень стресу.
  • Важливо не залишатися на самоті, а спілкуватися з рідними та друзями.
  • Сон — найліпший союзник у боротьбі зі стресом. Варто прагнути до 7-9 годин сну протягом доби.
  • Хобі або робота допоможуть відволіктися від негативних думок та турбот і зменшать кількість часу для перечитування новин і гортання соцмереж.
  • Якщо людині складно допомогти собі самостійно, можна звернутися до спеціалістів. Наразі в Україні можна безкоштовно отримати психологічну допомогу телефоном чи онлайн.

Як говорити про недобрі новини, щоб не нашкодити близькій людині

Результати дослідження опублікованого в Nature Reviews of Cardiology свідчать, що повідомлення невтішної новини, особливо на фоні хронічного стресу, викликаного кількома тижнями війни, може спровокувати інсульт або серцевий напад. Тому з людиною слід говорити обережно, добираючи слова, та правильно вибудовуючи розмову. Дослідження, опубліковане у The Lancet, показало, що недостатньо продумане повідомлення поганих новин може погіршити довгострокове пристосування людини до наслідків цих новин.

Науковці зі Швейцарії довели, що під час донесення невтішної звістки не варто підкреслювати сум та надмірно жаліти людину. Людина здогадається, що сталося щось погане, і додатково накрутить себе, підвищивши рівень стресу.

Більшість досліджень та рекомендацій щодо кризових комунікацій походять із медичної практики, адже лікарям часто доводиться повідомляти хворим та їхнім рідним невтішні новини. Американська асоціація лікарів сімейної медицини пропонує таку стратегію донесення людині важких новин:

  1. До розмови потрібно емоційно підготуватися — заспокоїтися, обдумати форму та слова для повідомлення новини.
  2. Краще прийти особисто і посидіти поговорити з людиною перед тим, як розповісти погане. Це знизить рівень тривоги і допоможе ліпше проявити турботу, ніж надмірний вираз емпатії до співрозмовника.
  3. Перед розмовою слід продумати кілька варіантів вирішення ситуації, яка склалася. Приклади ймовірних виходів із критичного стану допоможуть швидше заспокоїтися.
  4. Важливо не "пом’якшувати правду", приховуючи чи додаючи деталі. Навпаки, слід бути максимально відвертим і готовим активно вислухати людину, обговорюючи її проблеми та емоції.
  5. Коли це доречно, можна спробувати знайти у ситуації позитив. Утім, якщо новини дійсно погані, краще обійтися без цього.

Читайте також

Синдром вцілілого: як не картати себе за те, що вдалося врятуватися від війни

Сон і війна: як достатньо спати в умовах активних бойових дій

Повітряна тривога. Які бувають сирени та скільки є часу, щоб сховатися

Щоденники війни. "Рипнешся, відразу будемо стріляти на "поражение" — cпроба вирватися із Ірпеня

Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди