"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська

"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська

Ексклюзивно
"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська
Фото: Суспільне Карпати

Руслан Марцінків сьомий рік очолює Івано-Франківськ. Чому будівництво моста на Пасічну "перетворилося" у серіал, якими проєктами міський голова пишається, а що зробити не вдалося, як влада діятиме у разі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, читайте в ексклюзивному інтерв’ю на Суспільному.

"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України"

— Чи готова Івано-Франківська громада до можливого вторгнення Росії в Україну?

— Сказати, що ми готові на 100%, не можна. Дуже важливо, що ворог дає нам можливість подивитися, а що буде в разі... Ця криза дозволяє нам змінити ситуацію. Коли 5% людей у країні воює, а інші — десь далеко. Ворог збільшує нашу боєздатність. Ми переглянули бомбосховища. Подивилися, як під час тривожної ситуації працюватиме система оповіщення. Як в таких ситуаціях будуть діяти школярі. Вторгнення може не бути сьогодні. Ніхто не впевненений, як складеться ситуація. Але дуже важливо вчитися з честю проходити кризові моменти.

— Остані тижні — перенасичені інформацією про можливе вторгнення Росії. У містах, зокрема у Франківську формують батальйони теритріальної оборони. Тобто ми все ж готуємося до різних сценаріїв.

— Ми повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України. Мене, як мера, хвилює в разі загострень, де ми будемо розміщувати людей, які приїдуть зі східних регіонів. Мав можливість бути на півдні Туреччини і бачити біженців. Коли за місяць у місті населення стає вдвічі більше. Їм треба дати житло, діти повинні ходити в школу, а ще — каналізація, їжа і так далі. Ці питання — вони складні, але ця криза показує, в якому напрямку нам рухатися. Наприклад, гіпотетично ми можемо в школах на деякий час використовувати спортзали для переселенців. Також, що треба для забезпечення — каремати, спальники.

Читайте також: Якщо завтра війна: що потрібно знати іванофранківцям у випадку військового вторгнення

— Чи готова Івано-Франківська громада приймати переселенців та де їх розміщуватимуть?

— Ми провели нараду мерів західних регіонів і напрацювали дії для таких ситуацій. Є алгоритм, що ми будемо робити. Наприклад, використовуватимемо гуртожитки училищ, наш дитячий табір "Лімниця" в Калуському районі. За потреби будемо використовувати всі приміщення, де є тепло, можливість сходити в туалет. Також напрацювали місця під наметові містечка, де можемо організувати польову кухню та біотуалети.

Ми собі вже прикинули, скільки карематів та спальників нам треба купити. Не все можемо казати, але ми це пропрацьовуємо. Ми ж розуміємо, що це не буде одномоментна хвиля. Ми початковий досвід мали в 2014 році. Тоді 3,5 тис. людей переїхали у Франківськ. Також збираємо інформацію, де можна було б орендувати житло, будинки в навколишніх селах. Оскільки зрозуміло, що люди в наметах не будуть жити все життя. Тобто це — тимчасовий варіант. Але важливо мати спальники, каремати, намети. А вже де ти його використаєш — біля школи чи на іншій обладнаній ділянці — ось це важливо. Але ніхто не готовий на 100%. Cказати, що ми готові 250 тис. людей одномоментно прийняти — ні. Але якусь підготовку ми до цього проводимо.

— Чи напрацьовані схеми, як у разі вторгнення працюватиме, наприклад, медзаклади, комунікації?

— Частково. Є досвід східних регіонів. Ми маємо міста-побратими, наприклад, Попасну. Зараз ми опрацьовуємо питання водопостачання та генераторів, якщо відімкнуть світло. Перевіряємо всі колонки, доступи. Всі варіанти або пропрацьовані, або на стадії допрацювання. Ми повинні розуміти, що варіантів може бути безліч — як локальної, так і повномасштабної війни. Сценаріїв дуже багато, але ми координуємо діяльність, щоб бути готовими.

"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська
Фото: Суспільне Карпати

Що вдалося і не вдалося зробити

— Сьомий рік ви вже перебуваєте на посаді голови Івано-Франківська. Назвіть три ваші вдалі напрацювання або проєкти та три "провали".

— Важо назвати три речі. Я належу до тих керівників, які не хваляться грандіозними трьома досягненнями. Потрібно у кожній сфері працювати. Але гіпотетично, вважаю, що за моєї каденції відбувся ріст комунального транспорту. Його взагалі не було, а зараз — 120 одиниць. Цього року і тролейбусну нову лінію будемо здавати. Це — такий стратегічний напрямок, який ми обрали. Я вважаю, що не кожне місто може похвалитися такими зрушеннями.

Друге. Вважаю, що є багато добрих моментів, пов’язаних з парками, скверами та пішохідними зонами. Третій напрямок, хто б там критично до цього не ставився, — це з'єднання бульварів. Він — на стадії дозавершення, але ними можна проїхатися. Раніше там був "п'яний" ринок і специфічна публіка, з якою було складно домовлятися.

Але загалом в кожній сфері є щось позитивне. Дев'ять дитячих садків ми відкрили. Відчуваємо, що зараз ще два-три садки — і треба призупинитися. Вже більше шкіл початкових треба будувати, бо з ними тепер — проблема.

— Успішні ініціативи назвали. А як щодо ваших недопрацювань або "провальних" проєктів?

— При створенні громади не вдалося дооб'єднати Угринів та Загвіздя. Ми створили великий Івано-Франківськ, 18 сіл приєдналися, територія збільшилася в 6,5 раза. Але це — без Угринова та Загвіздя. Можливо, тому, що це відбувалося на початку моєї роботи як голови. Можливо, не мав ще досвіду. Через це ми втратили вихід на Рибне, де облаштований полігон зі сміттям. У нас хороші стосунки з Ямницькою громадою, куди входить Рибне. Але краще, щоб було так, як водозабором — ми всю воду маємо на території громади. Ми це змогли об'єднати і навіть зекономити на податках.

Поки що не вдається пологовий привести до порядку. Це те, що треба зробити. Ми десь постійно пробуємо, але поки не виходить. Це — ось те, що, відчуваю, не вдалося.

Є проблемні об'єкти, які не так просто йдуть, як мені на початку здавалося. Той самий міст на Пасічну. У 2017, коли ми починали, то грошей у громаді було більше. Я думав, що ми потягнемо швидче. Але зараз я розумію, що процес затягнувся.

Таких, які не вдалися на 100%, не можу назвати. Можливо є, від яких відмовилися, але натомість придумали щось альтернативне.

"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська
Фото: Суспільне Карпати

"Будівництво мосту на Пасічну — це серіал"

— Вважаєте міст на Пасічну проблемним об'єктом. Почали давно, сума зросла. Коли та скільки — поки конкретно не відомо.

— Ну це ж — серіал. Ми всі любимо серіали. Міст на Пасічну — це серіал, і є серії. Не одна, а десятки, можливо, сотні.

По-перше, ціни змінюються. Якщо ви сьогодні цеглу купуєте, вона зросла в 2,5 раза. Це саме стосується інших аспектів. Зарплата, яка була, ціна металу на ринках. Тому, на жаль, є об'єкти, які перебувають у довгостроковій перспективі. Прикро, але вони ще мають політичну історію, протистояння. Перед виборами відчували, що була просто політика, щоб він не будувався. Це вже після виборів всі стали на свої місця і ми до цього повернулися, пробували домовлятися і фінансувати.

Казати про те, що завтра чи післязавтра він буде готовий — не хочу. Все залежить від того, чи будуть всі гроші з держбюджету, чи ми зможемо повністю профінансувати. Єдине, що в мене є політична воля його завершити.

Ті гроші, які ми отримали в минулому році — 100 млн грн — зараз використовуємо, щоб зробити розв'язку. Будівництво моста і розв'язки — це, на жаль, не двір зробити. Але є порозуміння зараз з президентом, що Франківську потрібен цей міст. Думаю, якщо була б вся сума, то до кінця цього або наступного року мали б зробити. В Україні є об'єкти, які по 30-40 років будують. Наприклад, школу в Хриплині ми добудовували, а її почали зводити у 1987 році.

Читайте також: "Ходіть пішки і на роверах": у Франківську через ремонт перекриють міст на Пасічну

— То скільки коштує міст зараз та з якої суми починали?

— Міст складається з трьох частин: міст, розв'язка та під’їзні дороги. Стару Надрічну треба зробити, пробити на Промислову. От, наприклад, стара Надрічна коштує 29 млн грн. Це тільки зняти та заасфальтувати, а ще Промислова та Хіміків будуть вартувати.

За тими цінами, які є станом на зараз, підрядник каже, що вистачить грошей, які він виграв у тендері на розв’язку. Це — 202 млн грн. Сказати, які завтра будуть ціни — не можна. Що швидше будуть гроші, то швидше ми зможемо купити метал. Найбільша вартість — це якраз метал та бетон. Ціна металу залежить не тільки від нашого ринку, але й світового. Поживемо — побачимо. Це — довготривалий об'єкт.

— Що буде зі старим мостом на Пасічну? Спочатку ви казали, що його перекриють через ремонт, проте потім відтермінували роботи.

— Нам "ПБС" порахував ремонт мосту — 128 млн грн. Це — достатньо велика сума. Ми не можемо собі поки дозволити. Спочатку вони казали, що це складатиме приблизно 30 млн грн. Це було ще прийнятно. Ми говоримо про ремонт переправи. Це — не просто зрізати асфальт, це треба бетонне перекриття і багато чого іншого. Це не означає, що міст завтра впаде, але це — загроза для експлуатації. Тому поки відтермінували.

З часом однозначно треба буде ремонтувати. Термін придатності бетонного мосту 50 років, а залізних, так як ми робимо — не менше 80 років.

"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська
Фото: Суспільне Карпати

"Не все гладко, але діалог з центральною владою є"

— Які у вас взаємини з центральною владою?

Діалог є. Ми зараз з ними говоримо про вулицю Коновальця та Івасюка. Маємо вже всі погодження, чекаємо рішення Кабміну. Ми погодили і в "Дорогах Прикарпаття", і в Міністерстві інфраструктури та економіки. Цей документ "іде" на затвердження до Кабміну. Це дозволить нам внести вулиці в державну програму.

Ще одне. Ми говоримо з ними про будівництво палацу спорту у Франківську. Завершуємо міст, але паралельно розпочинаємо цей проєкт. У нас є ділянка позаду стадіону "Рух". Вона підходить, їм сподобалася. Зараз почали створювати проєктно-кошторисну документацію. Цей об'єкт теж не маленький. Пів мільярда мінімум буде коштувати. Подаватимемо проєкт на "Велике будівництво".

Діалог з центральною владою є. Сказати, що все так гладко — то ні, але стараємося. Десь на початках було в них — всі літали: "Ми виграли вибори, всі мери — корупціонери". Зараз воно вже дещо по-іншому ставляться, складається такий діалог. Державна влада хоче, щоб гроші були в них, місцева — щоб вони тут залишалися. В цьому й проблема.

"Робитимемо поточно-суцільний ремонт доріг"

— У продовження теми співпраці з центральною владою. Хочете дві вулиці передати у державну власність. Що це означатиме?

— Якийсь поточний ремонт будемо робити, але ми все ж таки розраховуємо на капітальний ремонт. Вулиця Коновальця може коштувати 100-120 млн грн за цінами "ПБС", Івасюка — може і 200 млн грн. Ми таких грошей не маємо. Мова йде і про тротуари, і світло нове. Це — можливість потрапити в програму. Чому не скористатися і не "затягнути" гроші в Івано- Франківськ?

— 18 лютого управління капітального будівництва Івано-Франківської міської ради на Facebook-сторінці опублікувало список з п'яти доріг, які планують відремонтувати.

— Насправді цих доріг більше. Є список, який робить УКБ, департамент благоустрою, департамент ЖКГ і муніципальна дорожня служба. Тобто є чотири організації, і не можна сказати, що це — кінцевий список. Приблизно 80 вулиць будемо ремонтувати.

— А капітально?

— Капітально буде менше. Ну що таке капітально? Це коли міняють мережі і все інше. Це в рази здорожчує проєкт. Я поставив завдання — головні вулиці зробити таким поточно- суцільним ремонтом. Це асфальтується 5 см зверху і цією дорогою три-чотири роки можна їхати.

Капітально будемо робити Бельведерську до центру від перехрестя, Мазепи на почату до центру.

— Чи є вже якісь конкретні суми?

— По кожній вулиці плюс-мінус порахували. Ми ще обираємо оптимальний варіант. Ну і знову ж таки, суми сумами, а ще — тендер. Може трохи "впаде" та ціна, умовно кажучи.

"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська
Фото: Суспільне Карпати

"Будівництво — це добре"

— А тепер — про забудови. Деякі компанії відкрито порушують будівельні норми. Жителі Франківська у соцмережах обговорюють ці порушення, проте, нарікають, що нікого не карають. Як ви боретеся з "недобросовісними" забудовниками?

— Ну де ви бачили, щоб у нашій державі когось покарали за будівництво. Ті, що карають, активно беруть участь.

По-перше, якщо взяти "за великим рахунком", будівництво — це добре. В мене є друзі у східних регіонах, наприклад, мер Конотопа. Він мені телефонував і пів години розповідав, що в нього перший житловий будинок зводять. Для нього — це велика подія. Я йому кажу: "Чому ти так тішишся?". А він: "Це означає, що моє місто не вмерло".

Ми просто не бачимо цілісної картини. Тобто будівництво — це добре. Інше питання, що воно має бути в межах та за правилами. На жаль, у нашій державі є народні депутати-забудовники. Вони пролобіювали закон "Про скасування пайової участі". Депутати ухвалили рішення, що ти можеш здавати будинок і у Франківську, і в Києві. Тобто ти умовно вже визначаєш, де тобі легше пролобіювати інтерес. Ти знаєш, що можеш піти до суду, виграти справу у міста і будувати.

Це все лягає у велику карту певних проблем. Ми намагаємося десь обмежити і додати соціальну інфраструктуру. Наприклад, будуєш ти район — збудуй садок та передай місту. Деякі забудовники це роблять. Зводиш будинок — дай дитячий центр. На жаль, це навіть не завжди законно. Тому що сьогодні закони такі, що забудовник взагалі не має платити податки місту. Але ми намагаємося цю соцскладову враховувати.

Чи це просто? Непросто. Тому що велика кількість депутатів є будівельниками. В нас ринок такий, що достатньо реагує. Будується — люди купують.

Є проблеми також з недобудованими будинками. Мусимо думати, як зараз ці проблеми вирішити.

"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська
Фото: Суспільне Карпати

"Я відверто казав не склити ті колонади у готелі "Дністер"

— Окрім забудови, в місті існує проблема з руйнуванням пам'яток архітектури. Часто під приводом реставрації будинки просто розбирають та будують "з нуля", зі змінами, наприклад, декількома додатковими поверхами.

— Я ставлюся до цього негативно. Дозволи дають київські держустанови і погоджує пам'ятки та їхнє зняття облдержадміністрація. Я можу звертатися до правоохоронців. Але я ще жодного разу не бачив, що серйозно покарали якогось забудовника.

— А ви зверталися? Якщо так, то щодо яких об'єктів?

— Щодо Чорновола ми зверталися, щодо Cічових Cтрільців свого часу, щодо площі Ринок. Там — взагалі унікальна ситуація. Рішення суду — відновити пам'ятку в тих розмірах, як була. Але це означає, що її потрібно повністю розібрати і відновити.

— Чи були якісь відповіді на ваші звернення?

— Ну які рішення? Відкрили кримінальну справу. А ти через пів року читаєш, що її закрили. За свою каденцію я не бачив жодної кримінальнальної справи щодо забудовника, яку довели до кінця.

Читайте також: Відновити і не нашкодити: прикарпатський реставратор розповів, як зберегти старовинні фасади

— Багато пам'яток архітектури в місті під приводом реставрації змінилися. Наприклад, готель "Дністер".

— Я відверто казав не склити ті колонади. Можна було їх розісклити і уникнути цього конфлікту. Ну але я не є пан Бойко. Він людина, яка діє, має свої якісь моменти. Щодо будівлі, те що її треба було реконструювати та довести до належного стану — я тільки "за".

Як я ставлюся до різних речей? Знаєте, я вже багато бачив і пережив таке, що людина приходила і зривала сесію за правду, за волю, за незалежність. Наприклад, от на вулиці Хоткевича був такий конфлікт. Люди перекривали дорогу і багато чого ще. Потім людина отримала квартиру — і вже жодних мітингів, походів.

Я дуже часто ставав на бік людей. Так само на Набережній кувалдою розбирав об'єкт, а потім — все нормально, домовилися, дали якісь можливості.

Я взагалі до цього так по-філософськи ставлюся. Я підтримую, щоб готель там був — сучасний готель. Інше питання, я не підтримую заскління і те, що підняли на поверх вище. Ось цього я не підтримую. А те, що, ну знаєте, смаки теж різні — не такий колір, не такі вікна — це може кожен сказати.

Найбільшим руйнівником пам'яток архітектури є всі ми. Тому що ми є власниками цієї нерухомості, але не докладаємо зусиль для їхнього збереження. Ви не уявляєте, скількох людей на вулиці Шевченка я відмовив не давати землю, не продовжити, бо всі хотіли знести. Ми всі — за пам'ятки архітектури, але якщо стосується моєї, то я готовий її продати, якщо добрі гроші дадуть, і щоб її знесли і побудували десять поверхів. Тому насамперед треба дивитися на себе. Забагато політики та забагато фінансових питань.

"Суди за ринок — не прості суди. Це — як з Московським патріархатом"

— Триває "боротьба" за ринок. Чи вже є зараз якісь результати?

— Ми — в судах. Зараз подали в апеляційний. По-перше, це — непроста боротьба. Це — непрості суди, непрості адвокати стоять, але ми йдемо тим шляхом, щоб поступово повернути ринок у власність громади. Чи це вдасться на 100%, я вам не скажу.

Це так, як з Московським патріархатом — судилися чотири роки, але ми його виселили. Ми регулярно ходили по судах, нам казали: "Ви нічого не досягнете". Але ми досягли. Так само й тут. Це — непростий шлях, це — непрості люди стоять за цим. І ось ці конфлікти теж нам не додали... Але ми бачимо, що боротися за ринок, щоб хоча б частина була в комунальній власності, потрібно. Рано чи пізно, але я думаю, що частина ринку буде комунальною.

"Повинні бути готовими до того, що ми — надійний тил України": інтерв'ю з мером Франківська
Фото: Суспільне Карпати

"Хочемо взяти кредити та самостійно побудувати термінал аеропорту"

— Й досі актуальне питання аеропорту. Є якісь напрацювання?

— Земля, на якій розташований аеропорт, — наша. Тож ініціюємо звернення до президента, у якому йдеться, що ми готуємося взяти кредити та самостійно побудувати термінал аеропорту. Без Шевченка та "Скорзонери". Тільки просимо в уряду, щоб вони поремонтували злітну смугу, бо вона належить Міністерству оборони. Місто не може смугу робити. А термінал ми побудуємо новий, сучасний. Бо терпіти обіцянки роками, що буде нормальний аеропорт... Ну можна було вже щось зробити.

Ми — готові. Для міста аеропорт — це дуже важливо. Таке авіасполучення, як зараз є, — це один з мінусів міста. Таким аеропорт не має бути. Він має бути нормальний, щоб сюди "зайшли" турецькі авіалінії та інші, і ми могли з Франківська літати по всій Європі.

"Тут з гумором якщо не працювати, то, напевно, збожеволієш"

— Ви — досить емоційна людина. Про це свідчать ваші реакції на певні події. Інтернетом "гуляють" меми за вашої участі, також в мережах є багато ваших "хейтерів". Як ви ставитеся до такої "слави"?

— Нормально я до цього ставлюся. Тут з гумором якщо не працювати, то, напевно, збожеволієш. Це — така робота, що ти не маєш ні вихідних, ні нічого. Ти мусиш трошки жартувати, якось підливати (масло у вогонь — ред.).

Я звик називати правду правдою — тобто не мудрими якимись словами. Якщо "віходок" неприбраний — отже він неприбраний. І про це треба казати, а не завуальовувати це слово. Про ці речі треба говорити.

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди