Президент Зеленський підписав указ, який передбачає початок реформи Збройних сил України та перехід до професійної армії. В ефірі Українського радіо керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко та військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій розповіли про власне бачення необхідних реформ у ЗСУ.
Про військово-технічну допомогу від західних партнерів
За останні 2-3 тижні Україна отримала дуже суттєву допомогу від Західних партнерів, каже Олег Мусієнко. Комплексна допомога передбачає постачання летальної та нелетальної зброї, яка нараз потрібна Збройним силам. Мусієнко каже, що кількість ти тип продукції, що постачається, визначається очікуваною моделлю бойових дій, яку може використати Росія.
"Справа в тому, що якщо подивитися генеральний штаб і оперативне управління генштабу Російської Федерації, то там, як правило, армійські офіцери з різного роду військ, а особливо танкісти", — каже Мусієнко.
Він вважає, що сконцентровані на українських кордонах танки рано чи пізно можуть бути використані проти України. Саме з розрахунку на це Українську армію наразі насичують протитанковими комплексами Javelin та NLAW. Мусієнко каже, що Javelin та NLAW визнані найкращими протитанковими комплексами. Крім того, зараз йдуть перемовини щодо збільшення постачання американських снайперських гвинтівок. А Чехія пообіцяла направити до України 152 міліметрові артилерійські боєприпаси.
"Так само закінчується формування засобів зв'язку L3Harris. Ці американські засоби є практично недосяжними та недоступними для російських систем радіоелектронної боротьби", — каже Мусієнко.
Про перехід на контрактну армію
Олександр Мусієнко сподівається, що концепція реформування Збройних сил обговорюватиметься в експертних колах. Що ж до пунктів указу, Мусієнко каже, що підтримує пункти про підвищення матеріального забезпечення військових та перехід до професійної армії.
"Проте треба серйозно обговорювати концепцію, тому що в другу частину указу закладено певний популізму: на все потрібні кошти і ресурси, і збільшення Збройних сил на 100 тисяч (військових — ред.) потребує додаткових десятків мільярдів гривень, які треба буде викласти на матеріальне забезпечення, на зарплати, на екіпірування, на будівництво нових військових частин, на озброєння, на їх підготовку, навчання і багато чого іншого", — каже Мусієнко.
Читайте також: Міністр оборони розповів, як Україна має переходити до професійної армії і чому указ з'явився зараз
Він очікує, що під час виконання цього указу відбуватимуть дискусії, адже певні обов’язки за окремими його пунктами покладені на уряд та на Верховну раду. Зокрема, збільшення зарплат та чисельності військових є повноваженнями парламенту. Рішення, окреслені в указі, каже Мусієнко, є радше рамковими, адже президент не може давати доручення всім гілкам влади, хоча українські президенти часто таке робили у минулому.
Військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій каже, що якщо до ЗСУ "запишуть" інші силові відомства (СБУ, Національну гвардію, Службу зовнішньої розвідки) витрати на формальне збільшення чисельності ЗСУ будуть трохи меншими. Він нагадує, що створення додаткових бригад передбачає розвиток відповідної інфраструктури.
"Щодо створення додаткових 20 бригад ЗСУ, то це насамперед інфраструктура, казарми, учбово-матеріальна база, де треба навчатися, це надання житла для військовослужбовців, їхніх дружин та дітей, забезпечення школами та садочками, якщо гарнізон знаходиться поза межами великих населених пунктів. Додайте сюди зброю, бойову техніку, пальне функціонування цих підрозділів, і ми отримаємо дуже велику суму", — каже Козій.
Військовий експерт нагадує, що спроби перевести армію на контрактну основу робилися і раніше, зокрема Юлією Тимошенко.
"Якщо ви подивитесь преамбулу указу, то там закладений піар, але не закладена реальна річ. Піар полягає в тому, що там захищають права і свободи людини. Ви знаєте військового омбудсмена, який виконує ці обов'язки для військовослужбовців?", —запитує Козій.
Військовий омбудсмен, на думку військового експерта, мав би опікуватися такими розслідуваннями як Іловайська трагедія, або нещодавній розстріл Нацгвардійцем товаришів по службі у Дніпрі.
Читайте також: Військовослужбовець Нацгвардії влаштував стрілянину у Дніпрі: п'ятеро людей загинули. Що відомо
Козій також нагадує, що існує необхідність оптимізувати закупівлі для Міністерства оборони.
"Сьогодні процедура закупівлі виглядає так, що не може Міністерство оборони в автоматичному режимі провести всі ці закупівлі, адже обов'язково повинен збиратись комітет, який повинен робити маніпуляції з цифрами в бюджеті", — пояснює Козій.
Про моделі розвитку Збройних сил
За словами Олександрі Мусієнка, існують три моделі розвитку ЗСУ. Перша передбачає змішану систему з професійних військових та призовників. Крім того, є певна кількість цивільних осіб, які працюють на армію, але є цивільними. Саме така система зараз будується в Україні.
Читайте також: Україна не планує жодного наступу ані на Донбас, ані на Крим — Міноборони
"Другий підхід ― це менша за кількістю, але краще озброєна армія з кращими зарплатами, з кращим екіпіруванням та мотивацією. Третій підхід ― залишити змішану систему, коли є призовники, і ми постійно збільшуємо численність шляхом створення нових додаткових видів сил, родів військ тощо", — каже Мусієнко.
Сам Мусієнко вважає саме другий варіант розвитку оптимальним.
Що відомо
- Президент Володимир Зеленський підписав указ про зміцнення обороноздатності держави та привабливість військової служби, який передбачає збільшення чисельності армії та грошового забезпечення військових, а також скасування призову із 1 січня 2024 року.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте також
Призов замінить короткостроковою військовою підготовкою — Рєзніков
Тероборона на рівні 10 тисяч людей буде сформована до кінця лютого — Резніков
Україна не планує жодного наступу ані на Донбас, ані на Крим — Міноборони
Резніков хоче ліквідувати Головне управління майна Міноборони. У чому причина
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
