У квітні 2014-го Кабінет міністрів схвалив план впровадження реформи децентралізації. Того ж року розпочався її перший етап – добровільне об’єднання у громади. Минулого року Україна перейшла до наступного етапу – примусового створення об'єднаних територіальних громад (ОТГ). На якому етапі децентралізація зараз, наскільки успішно вона впроваджується та як подібні реформи відбуваються в інших країнах – у матеріалі Суспільного.
Що передбачає реформа?
Децентралізація передбачала передачу повноважень і грошей місцевій владі. Для цього містечка, села та селища мали об'єднатися у громади. До того часу податки, що сплачували місцеві жителі та підприємства, йшли до райради, звідти в область, і далі – до Києва. Там вирішували, скільки грошей виділити на регіони. Зазвичай повертали 75%.
Зараз на громаду дають стільки, скільки вона потребує. Тобто менш розвиненим населеним пунктам – більше грошей. Крім того, громади самі розпоряджаються більшістю надходжень від податків. З держбюджету також виділяються субвенції, зокрема, на сільську медицину та освіту.
Читайте також: Децентралізація чи зміцнення вертикалі? Аналіз змін до Конституції від Романа Безсмертного
Високівська громада
Селище Високе, що на Житомирщині, є центральною садибою громади. До неї також входить ще 4 села. Загалом тут проживає 2400 людей. Об’єдналися вони одні із перших – у 2015 році, під час першого етапу реформи децентралізації. Всього у громаді дві школи та чотири садочки. На п’ять сіл є один сімейний лікар в амбулаторії та по 2 медсестри в кожному населеному пункті.
“Ми дотримуємося ідеї планомірного розвитку. В кожному населеному пункті відбулися зміни. От, наприклад, найменший пункт: там всього дві вулиці, і одна з них уже заасфальтована. І люди бачать ці зміни. У кожному населеному пункті ми поставили дитячі майданчики”, – розповідає голова ОТГ Микола Бардук.
Ця громада вважається однією із найрозвиненіших на сьогодні в Україні, тому сюди переїздять і люди з міст, розповідає Суспільному продавчиня Надія Дудіч.
“Відчиняються підприємства, аграрії сюди переїздять. Свою техніку привозять. Бізнес розвивають. Тут відкриваються заводи, магазини, якісь робочі місця є. Я із Житомира переїхала сюди працювати. Це зручно для мене. Зараз планують садочок і школу нові відкривати. Роблять дороги. Все розвивається. Чого мені в тому Житомирі сидіти?", – каже Надія.
Читайте також: "Якщо взяти склянку води, то бачимо, яка вона мутна": яким є стан води у регіонах України
Що зараз із реформою і чому її досі не завершили?
До 2019 року громади могли об’єднуватися добровільно. Це був перший етап децентралізації. Другий розпочався у 2020 році. Тоді ОТГ почали створювати примусово.
12 червня 2020 року Уряд затвердив новий адміністративно-територіальний устрій. Відповідно до розпоряджень після місцевих виборів в Україні має створитися 1469 громад. Крім того, реформа передбачала ліквідацію районних рад, оскільки їхні обов’язки уже перейшли до громад.
“На цьому етапі ми й застрягли", – розповів Суспільному один із розробників реформи, а нині заступник міністра розвитку громад та територій В'ячеслав Негода.
За його словами, реформа не може просуватися далі, бо ради треба ліквідувати, а зробити це сьогодні неможливо, оскільки наявність районів і їхні повноваження прописані у Конституції України.
"Улітку ми скоротили кількість районів більш як утричі. Але цього недостатньо. А от коли ми нарешті ліквідуємо їх і розблокуємо реформу децентралізації, почнеться наступний етап – стоятиме завдання, як на цій новій територіальній основі створити більш дієздатну систему органу самоврядування і законодавчої влади”, – пояснює Негода.
За словами Негоди, внесення потрібних поправок до Конституції очікується у 2021 році. Для цього потрібна парламентська більшість – триста голосів. Попри це Негода вважає, що реформа децентралізації "не завершиться ніколи", оскільки це постійний процес удосконалення територіального устрою.
"В Європі такі реформи тривають десятиліттями", – додав він.
Як децентралізація відбувається у світі
За словами експерта із децентралізації Миколи Стасюка, європейські держави почали впроваджувати реформу децентралізації вже давно. Приміром, Польща почала утворювати гміни (громади) ще у другій половині 20 століття. На базі цих гмін у 90-х роках розпочали реформу децентралізації. Деякі країни реформувалися кілька разів, терміни впровадження децентралізації різняться: приміром, у Словаччині — 7 років, а в Угорщині — всього 10 місяців.
"У першу чергу це залежить від політичної волі та законодавчої бази", – зазначає Стасюк.
“Приклад якісної децентралізації – Данія, Швеція, Словаччина. Там на високому рівні впровадили фінансову децентралізацію. У нас бюджети громад можуть отримувати 60 відсотків, у Словаччині — понад 70. Різні країни по-різному визначають, скільки рівнів управління є. В Україні, як у Франції та Польщі, три рівні – громади, райони, області. Більшість країн мають дворівневу. Це те, до чого ми йдемо. Але поки не внесли змін до Конституції, то у нас трирівнева система", – каже Стасюк.
Експерт додає, визначити "еталон децентралізації" неможливо, оскільки в кожній державі індивідуальна ситуація із законодавством, територіальним розміщенням та населенням.
Читайте також: Будівлі, звідки з'їхали РДА: що буде з цими приміщеннями на Рівненщині
