Децентралізація чи зміцнення вертикалі? Аналіз змін до Конституції від Романа Безсмертного

Децентралізація чи зміцнення вертикалі? Аналіз змін до Конституції від Романа Безсмертного

Децентралізація чи зміцнення вертикалі? Аналіз змін до Конституції від Романа Безсмертного Facebook

16 грудня президент Зеленський приніс до Верховної Ради зміни до Конституції в частині децентралізації. За поточний пленарний тиждень парламент має ухвалити їх і відправити до КС, після рішення якого на наступній сесії законопроєкт має бути затверджений у ВР конституційною більшістю. Судячи з оприлюдненого варіанту тексту, основні нововведення більше стосуються укріплення президентської вертикалі, ніж децентралізації влади. Суспільне попросило проаналізувати нові зміни політика, який свого часу, власне, і започаткував реформу децентралізації. Далі — пряма мова Романа Безсмертного.

***

Україні — 28 років. За всі роки незалежності не було жодної влади, яка хотіла би по-справжньому віддати повноваження на місця. Я говорю це з повною відповідальністю як ексвіцепрем'єр з питань адміністративно-територіальної реформи (2005 рік). Обіймаючи посаду всього десять місяців, я бачив, як всенародним лідерам бракує політичної волі проводити реальну децентралізацію. Реформа заговорювалась, саботувалась, імітувалась, а під вибори вибудовувалась жорстка вертикаль влади, яка мала сприяти повторному обранню кандидата — чинного президента — і взяттю контролю над парламентом. Як ви розумієте, за такої постановки задачі нема й мови про місцеве самоврядування.

Головна мета децентралізації — створення життєвого простору, де людина почувалася б комфортно. І терустрій, і органи місцевого самоврядування мають створити систему обслуговування кожного громадянина від народження до цвинтаря. Територіальний устрій — це фундамент цієї системи. Людині має бути комфортно жити у Києві, Кривому Розі, Хусті, Ніжині і в будь-якому лісництві. Україна — держава самоврядних громад! Саме це має стати драйвером реформи.

Що маємо сьогодні і як має бути

1. В оприлюдненому тексті пропонується ввести посаду префекта й ліквідувати посади голів обладміністрацій і районів, причому префекта призначає президент за поданням уряду. Це може знову породити конфлікт між Кабінетом Міністрів і Офісом президента та знову запустити роботу двох центрів виконавчої влади. Тому префекта має призначати уряд. Щодо назви, я пропонував би посаду урядового секретаря, бо в історії України "префектів" ніколи не було. Ця французька мода не приживеться у нас.

Окрім того, не вважаю доречним призначення префекта на рівні району (округу), бо там відсутні необхідні функції. На регіональному рівні навряд чи можна визначити роль зовнішньої політики, безпеки, оборони. Тобто в даному випадку ми бачимо бажання вибудувати нову вертикаль влади, а не децентралізувати її.

2. В області, районі (окрузі) створюються виконкоми, однак голову ради пропонується обирати щороку на ротаційній основі, а голову виконкому — на період діяльності ради. Цей пункт закладає ще один конфлікт, тепер уже не в столиці, а на місцях, між головами ради і виконкому. А має бути обраний радою голова виконкому, який головує на засіданнях відповідної ради.

3. Законопроєкт позбавляє Севастополь спецстатусу, але зберігає його для Києва, як для столиці, і дає можливість законом надавати такий статус іншим територіальним одиницям. Я вбачаю за цим українські міста-мільйонники, а хтось може побачити ОРДЛО. Саме так трактуватиме цей нюанс Кремль. Я в цьому переконаний, як учасник переговорів у Мінську. Адже російська сторона весь час наполягала на внесенні до Конституції спеціального статусу ОРДЛО.

4. Законопроєкт визначає "громаду" суб’єктом місцевого самоврядування, надаючи їй статус юридичної особи, але при цьому не визначає "громаду" — ні як територію, ні як населення. Громада має бути і територією, і населенням. Лише за цих умов вона здійснюватиме юрисдикцію над відповідною теродиницею. Якщо цього нема, то відсутня повсюдність місцевого самоврядування. Тоді поняття "громада" стосується юрисдикції виключно території населеного пункту. Отже, з юрисдикції випадають землі навколо населеного пункту.

5. До переліку теродиниць у новому документі віднесено АР Крим, але вилучено Севастополь, а також назви ВСІХ (!) областей України. Якщо залишили Крим, то чому тоді не вирішили в назві питання національно-територіальної автономії? Необхідно було вписати "кримсько-татарська автономія".

6. Не розумію, чому за парламентом зберегли право утворення теродиниць і визначення їхніх меж, адже це точно не питання політичної доцільності чи кон'юнктури. Це питання бюджетного забезпечення, податкової спроможності, тобто фінансової дисципліни. Це — повноваження уряду.

7. Чому президент набуває право звільняти загальнообраних мерів міст і розпускати будь-які ради? У парламентсько-президентській республіці ці повноваження належать якомусь окремому органу або Верхній палаті парламенту. У нас немає ні одного, ні іншого. Тому таке право президента виглядає виключно як механізм розправи над "неугодними".

8. Дискусійним залишається питання збереження за доходами місцевих бюджетів частини відрахувань від загальнодержавних податків. Ті регіони, які були багатими, будуть ще багатшими, а бідні — ще біднішими. Людина не винна в тому, що народилася в маленькому селі чи в незаможному районному центрі. Держава має вирівнювати доходи. Якщо цього не відбувається, всі їдуть до столиці.

Складається враження, що автор законопроєкту намагався вирішити дві взаємовиключні проблеми:

  • провести реформу децентралізації;
  • уцентрувати владу, пояснюючи це необхідністю отримання повноважень для примирення на сході України.

Ні перше, ні друге не вдалося. Відтак, законопроєкт про внесення змін до Конституції є тимчасовим. Автору належало б запропонувати проєкт закону, який би розділив у часі запровадження реформи на два періоди. Перший вирішив би питання уцентрування влади, а другий заклав би основи фундаменту нової держави з реальним місцевим самоврядуванням. Нагадаю, що своє бачення цих процесів я виклав у "Конституційному акті", який було презентовано ще під час президентських виборів.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди