Нагороди, втрати та перейменування: яким було культурне життя Харківщини у 2022 році

Нагороди, втрати та перейменування: яким було культурне життя Харківщини у 2022 році

Нагороди, втрати та перейменування: яким було культурне життя Харківщини у 2022 році
. Статуя Григорія Сковороди у музеї-меморіалі на Харківщині після влучання у будівлю російського снаряду. Сергій Козлов, травень 2022 року

Попри регулярні російські обстріли у 2022 році на Харківщині відсвяткували 300-ліття з дня народження Григорія Сковороди, дерусифікували назви вулиць та установ та продовжували створювати сучасне мистецтво. Водночас не обійшлося і без руйнування пам'яток архітектури, знищення українських книг та вбивств митців.

Руйнування, пошкодження, знищення

Харківська область — лідер за кількістю зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій пам'яток культури, заявив міністр культури Олександр Ткаченко у серпні. На той час, за даними ОВА, пошкодженими або зруйнованими були 113 об'єктів культури. У листопаді в ОВА повідомили, що 154 пам'ятки архітектури зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів.

Зокрема, російські обстріли пошкодили музей Сковороди, бібліотеку імені Короленка, художній музей, маєток, спроєктований архітектором Бекетовим, та будинок літераторів "Розстріляного Відродження" "Слово".

Перейменування та дерусифікація

2022 став роком масових перейменувань топонімів, пов'язаних з Росією та СРСР. Зокрема, нові назви вулиці, проспекти та провулки отримали у Харківській, Мереф'янській, Ізюмській, Валківській, Нововодолазькій, Богодухівській, Олексіївській, Красноградській громадах.

Усього у межах дерусифікації на Харківщині перейменування потребують 2,5 тисячі топонімів, говорить співзасновник проєкту "Мова.Харків" Вадим Поздняков.

24 грудня на сесії обласної ради депутати прийняли рішення про перейменування Харківського академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна. Рішення про перейменування не могли прийняти з березня.

Також у Харкові та області позбувалися пам'ятників російським та радянським діячам: письменникам Олександру Пушкіну, Миколі Островському, маршалу Георгію Жукову та діячу комуністичного тоталітарного режиму Миколі Тихонову, руському князю Олександру Невському.

Міський голова Ігор Терехов сплатив штраф за порушення мовного закону. 15 листопада Ігор Терехов у спілкуванні з пресою перейшов на українську.

Загибель Володимира Вакуленка

Навесні стало відомо про зникнення дитячого письменника з Ізюма Володимира Вакуленка. Наприкінці листопада ДНК-експертиза підтвердила, що знайдене у масовому захованні тіло під номером "319", — письменник Володимир Вакуленко.

У щоденнику, який Володимир Вакуленко вів в окупації, написано, що він передбачав повномасштабну війну.

"24 лютого. Певно, найчорніший день в історії України. Вони прийшли на чужу землю будувати російське гетто, та чи питали вони в нас, чи ми хочемо їхнього гетто. Хто вони такі, щоб вирішувати за нас. До повномасштабної війни цінував кожен день і тішився тому, що прожив його мирно. Я бачив війну до цього всього і бачив її наслідки. Спочатку Росія знищує житлові квартали разом з людьми, а потім прикидається доброю", — йдеться у березневих нотатках дитячого письменника на аркушах згортка, закопаного під вишнею.

Сергій Жадан та його нагороди

Письменник та музикант Сергій Жадан у 2022 році отримав понад 10 українських та міжнародних нагород. Він став лауреатом премії Ганни Арендт, премії миру німецьких книгарів, отримав медаль "За оборону міста-героя Харкова" і "За сприяння Збройним силам України" та став почесним доктором Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Окрім цього, письменника висунули на Нобелівську премію з літератури.

Жадан продовжив писати пісні, збирати гроші на ЗСУ та брати участь у фестивалях, наприклад, у "П'ятому Харкові", що відбувся у місті у вересні попри обстріли.

300-ліття з дня народження Григорія Сковороди

Цьогоріч відзначали 300 років з дня народження філософа Григорія Сковороди.

На початку травня російські окупанти зруйнували музей у Сковородинівці, але пам'ятник філософу вцілів. На консервацію музею виділили 2 мільйони гривень з обласного бюджету. Для відновлення комплексу потрібно близько 112 млн гривень.

Пам'ятник у грудні привезли на виставку "Світ Сковороди", яку відвідали близько 15 тисяч людей.

До річниці також випустили марку та запустили потяг "Сковорода Експрес".

Окупанти книжки знищували, українці книжки збирали

Під час окупації російські військові та колаборанти знищували українські книги та завозили російські підручники для школярів. Після контрнаступу українських сил харків'яни розпочали збори літератури для дітей з деокупованих територій. Волонтери збирали книжки для військових на передову.

У Харкові з бібліотек почали вилучати книжки з російською пропагандою, а у Близнюківській громаді провели акцію "Ворожу літературу — на макулатуру", в рамках якої збирали кошти на потреби ЗСУ.

31 липня російські ракети пошкодили Будинок друку у Харкові.

Попри труднощі, жителі Харківщини писали й берегли українські книги: щоденник війни 12-річної харків'янки Єви Скалецької озвучила Кіра Найтлі, а працівниця Ізюмського краєзнавчого музею сховала від окупантів Євангеліє 1707 року видання.

Театри відновлюють роботу

У жовтні вже перейменований у Харківському академічному драматичному театрі знову почали репетирувати актори, а наприкінці грудня Харківський театр опери та балету частково відновив роботу. Харківський театр для дітей та юнацтва регулярно показував безплатні вистави для дітей на паркінгу торговельного центру.

Попри війну, у 2022 році глядачі в різних містах і країнах побачили виставу "Алло 477" на лібрето Сергія Жадана, виставу про підлітків під час війни "Я норм", постдокументальну виставу "Вона Війна" та спільний проєкт львівських та харківських митців "Вертеп".

Харківські культурні традиції

У березні в день народження Тараса Шевченка жителі Харкова поклали квіти до його тоді ще не закритого мішками з піском пам'ятника, а на Різдво співали про сміливість ЗСУ та повернення українських прапорів на всі тимчасово окуповані території.

Харків залишився популярною локацією для зйомок: актор з Києва Максим Бурлака у Міжнародний день йоги привернув увагу до умов на сході України фотографією на фоні зруйнованої будівлі ОДА, а співак Святослав Вакарчук зняв відео для Венеційської бієнале у напівзруйнованій будівлі Палацу праці.

Читайте також

Нові лідери думок, переформатування електорату та політсил: як війна змінила політичне життя Харківщини

Війна на Харківщині: 2022 рік у цифрах

"Понівечений, але нескорений". 2022 рік у фотографіях Суспільне Харків

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок