З 1 листопада в Краматорську та громаді запровадили посилену комендантську: перебувати на вулицях дозволено п'ять годин на добу — з 11:00 до 16:00. Майже місяць тому, 8 жовтня, в місті повністю зупинився громадський транспорт. У місті постійні перебої з електроенергією та водопостачанням. Як в умовах постійної небезпеки та відсутності комунікацій виживають місцеві жителі та чи збираються в евакуацію — у репортажі Суспільне Донбас.
Олена живе у середмісті Краматорська. Жінка розповідає: електрику знову вимкнули, тож вийшла з дому, аби знайти, де підзарядитися.
«Та піду десь, он там начебто десь у когось світло є, на тому боці є. Ну, ввечері було, зараз не знаю як. Сильні були прильоти. Як бахне десь, дуже гучно, — так і зникає все», — говорить Олена.
У будинку Лейли електрика з перебоями, води немає, газопостачання є.
«Ми б виїхали, у нас мама старенька, вона не хоче, категорично не хоче виїжджати. Я її не можу… І в нас ще є тварини, теж проблема. Ми не можемо знайти житло, куди виїхати. На ті гроші, що нам пропонують, — 2000, ну, нас троє, 6000 — взагалі нічого не можемо знайти», — розповідає Лейла.
Під час розмови над будинком чути звук безпілотника. На запитання, чи часто вони літають, Лейла відповідає:
«Та постійно, зараз постійно так літає», — говорить жінка.
Під час небезпеки Лейла ховається у під'їзді.
«У нас нічого немає. Ліфт давно вже теж не працює. Ми на десятому поверсі, до речі, останній поверх. І пішки ходимо, і воду тягаємо туди», — розповідає Лейла.
Централізованого водопостачання в цьому районі Краматорська немає три тижні, говорить пенсіонер Юрій. Воду йому доводиться носити за півтора кілометри.
«Я багато набрати не можу. Донести… Важко для мене, старого, — мені вже за 70 років… Дах тече, все тече, все побито. Не знаю, як вона буде, — зима…», — каже чоловік.
Анжела — переселенка з Костянтинівки. Зараз, говорить, доведеться виїжджати знову — і з Краматорська.
«Йду по останні речі. Ну, не останні, а передостанні. Відправляю посилкою. Щоб уже, якщо що, як то кажуть, кішок в руки — і поїхала. Ну як ходити? Ходити ще тут можна, але знову ж таки, де гарантія, що КАБ не прилетить отут десь поруч, правильно? Ніякої гарантії, куди він летить», — говорить Анжела.
Місцевому жителю Віктору 69 років. У чоловіка синці та рани на обличчі — дістав травми під час вибуху.
«Це було в п'ятницю. Стояв я біля крана, мив посуд. Почув бах, дуже сильний вибух. Тільки повернувся — і тут мене ось так поранило. Треба виїжджати, тому що, кажуть, опалення не буде. Якби було опалення, ще б залишився», — говорить чоловік.
У Краматорську майже місяць не працює громадський транспорт. Віктор їде у банківське відділення велосипедом.
«Закрили ж це відділення банку. Тепер треба їхати аж туди. Десь годину мені треба крутити педалі», — говорить чоловік.
Та додає: вирішив залишатися у Краматорську.
«Що буде, то буде. Помирати, так будемо тут помирати. А що робити?», — говорить Віктор.
Катерина йде до магазину по продукти та хоче дізнатися, чи є можливість виїхати з міста.
«Дуже стріляють по нас. Отам магазин є, ото йду туди, що куплю і поїм, і все. Ну, оце йду зараз запитаю, якщо вивезуть куди-небудь, то поїду, а як ні…» — говорить Катерина.
З 1 листопада у Краматорську запровадили довгу комендантську годину: з 16:00 до 11:00. За даними Краматорської міської військової адміністрації, у місті залишаються 15 тисяч людей. За інформацією з мапи DeepState, фронт від околиць Краматорська — приблизно за 10 кілометрів.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний фонд страхування журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в межах програми SAFE (раніше Voices of Ukraine), яку координує Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF) у рамках Ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
