Десять років тому на Донеччині та Луганщині РФ силами сепаратистів та бойовиків провела незаконний референдум, після якого терористи оголосили про створення фейкових республік "ДНР" і "ЛНР". Організували те "голосування" у школах, а бюлетені були роздруковані на звичайному папері та розмножені на ксероксі. Як проходив так званий референдум 10 років тому — спогади жителів Донецької та Луганської областей.
У Луганську фейковому голосуванню передувало захоплення будівлі місцевої адміністрації та СБУ, та проголошення лідером сепаратистів Валерія Болотова. Організовували референдум налаштовані проросійські місцеві та бойовики. День голосування російські ставленики обрали один два двох областей — 11 травня.
Переселенець з Луганська Олексій Ковальов згадує день референдуму у своєму місті:
"По всіх школах, як на інших виборах, стояли скриньки, на тлі прапорів — я навіть відкрив фотографії з того часу: там ще прапор України висить на задньому плані. Скриньки стоять, та й усі підходять, голосують у цих папірцях незрозумілих, на ксероксі надрукованих з якоюсь там печаткою".
Кадр з відео Суспільне Донбас
Олексій розповідає: для так званого голосування навіть не вимагали паспорт, організатори псевдогосування турбувались лише про "картинку".
"Якісь тітки сиділи на підлозі, списки були. Можна було без паспорта прийти. Там тобі папірці давали. Це взагалі була така профанація. Головне, робилася картинка для телебачення: типу, що схід голосує, і все. Це було як і в Криму. Це був фейк величезний", — говорить Олексій Ковальов.
Житель Торецька Андрій Грудкін згадує, як готували "референдум" 11 травня 2014 року на Донеччині. Безпосередню участь у подіях у Торецьк брав тодішній мер Володимир Сліпцов.
"Сліпцов співпрацював з колаборантами, вони провели частину "засідання", незаконного засідання у приміщення виконкому, а потім вийшли до людей, які туди скликалися. А ще через місцеві пабліки "Вконтакті"Заборонена і заблокована з 2017 року в Україні соціальна мережа місцеві колаборанти, які співпрацювали зі спецслужбами РФ, анонсували проведення оцього зборища. Сліпцов разом з депутатським корпусом і сепаратистами, як ми їх тоді називали, і російськими гібридними збройними силами, вийшли на площу і почали розказувати, що в Києві "хунта", що Донбас ніхто не ставив на коліна тощо", — згадує переселенець з Торецька.
"Я працював у юридичному відділі, один з працівників шахти заходив до нас у кабінет, щоб на принтері роздрукувати так звані бюлетені. І ми так обережно питали, як можна взагалі хоча б намагатися подати це, як якийсь плебісцитПлебісцит — це всенародне голосування з питання державної приналежності певної території або політичної долі держави. або волевиявлення, якщо просто друкуєте на А4 якісь папірці. Про що він відверто казав, що, звісно, ніхто нічого реального рахувати не буде", — розповів Андрій Грудкін.
Кадр з відео Суспільне ДонбасВ день виборів люди голосували на бюлетенях, роздрукованих на звичайному папері, де було одне питання: "Чи підтримуєте Ви акт про державну самостійність донецької народної республіки?".
Наступного дня, 12 травня, самопроголошена лічильна комісія зібрала бюлетені, — поряд перебували чоловіки з автоматами, — і оголосила результати виборів: в Луганській області в "референдумі" взяли участь 1 375 295 людей — 75% виборців, "за" були — 1 298 084 — 96% учасників голосування. В Донецькій — підтримка "незалежності" склала 89%.
"Це не референдум, це така жалюгідна спроба терористів, бандитів, вбивць прикрити свої дії іменем жителів Луганської і Донецької області. Щоб провести референдум такого масштабу на території, де живе 6 мільйонів людей, треба відкрити тисячу дільниць, треба організувати роботу комісії тощо. Це все, звичайно, і не могло бути зроблено", — казав на брифінгу журналістам Сергій Пашинській, який у 2014 році був головою комітету ВРУ з питань нацбезпеки і оборони.
"Група озброєних людей, які координуються РФ, намагаються уникнути відповідальності за ті злочини, які вчинили", — так описав "волевиявлення" на брифінгу події тодішній міністр юстиції України Павло Петренко.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
