Керівницю «виборчої комісії ЛНР» із тимчасово окупованої частини Луганської області підозрюють у колабораціонізмі. За версією слідства, вона займалася організацією «виборів» до Держдуми на захопленій території області.
Про це повідомили у Facebook Служби безпеки України в Луганській та Донецькій областях.
Правоохоронці розповіли, що підозрювана почала готувати «вибори» за російським законодавством із грудня 2025 року під керівництвом ЦВКЦентральна виборча комісія та адміністрації президента РФ.
«Для виконання вказівок Кремля голова "ВК ЛНР" видала низку незаконних "постанов", що регламентували роботу виборчих округів, виборчих комісій, фінансування виборчого процесу з бюджету РФ, друк та доставку бюлетенів, інформаційно-пропагандистського супровід псевдоголосування тощо», — розповіли в СБУ.
Окупанти провели «вибори» на Луганщині із 18 по 20 вересня цьогоріч, проте на голосування не допускали незалежних міжнародних спостерігачів, окрім «підконтрольних іноземних псевдоекспертів», пояснили у слідстві. Зокрема правоохоронці вважають, «адміністрація» захопленої частини області також агітувала за путінську партію «Єдина Росія».
«Крім намагання легалізувати режим окупації Луганщини, загарбники використали псевдовиборчий процес для обліку місцевого населення (зокрема для майбутньої примусової мобілізації), інвентаризації житлових приміщень та об'єктів нерухомості для подальшої "націоналізації"; виявлення громадян, не лояльних до окупаційної влади».
Очільницю «виборчої комісії ЛНР» підозрюють у колабораціонізмі та участі в організації незаконних виборів в окупації, частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 10 років увʼязнення із позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років, а також із конфіскацією майна або без такої.
«Оскільки підозрювана переховується від правосуддя на тимчасово окупованій території, тривають комплексні заходи для її розшуку та притягнення до відповідальності», — повідомили в СБУ.
Заочне правосуддя: пояснення
Заочне правосуддя (in absentia — латиною, означає: у відсутності) — це процедура, коли спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд проводять без підозрюваного чи обвинуваченого, коли вони переховуються від правосуддя. Так пояснюють цю процедуру, зокрема, на сторінці Вищого антикорупційного суду.
Заочне провадження можливе у випадках, коли слідчий суддя та суд дозволять застосувати "in absentia". Ця процедура не позбавляє підозрюваних, обвинувачених або засуджених прав:
- участь адвоката обов’язкова на всіх етапах кримінального провадження — від досудового розслідування до самого вироку,
- вони мають право на ознайомлення з матеріалами справи,
- мають бути реальні докази того, що людина свідомо уникає відповідальності,
- вирок можна оскаржити в апеляції і касації;
- якщо людина з’явиться або її затримають, вона має право просити про перегляд справи.
Якщо людина вважає, що суд порушив її права, вона може також звернутися до Європейського суду з прав людини.
