Членкині виборчої комісії на кінній підводі, кандидати без конкретних програм та округи, до яких РФ включила Краматорськ, Слов'янськ, Добропілля та інші неокуповані міста. Так проходять псевдовибори до російської Держдуми на захоплених територіях Донецької та Луганської областей. Саме Держдуму РФ українців в окупації силують обирати вперше. Бюджетників змушують достроково голосувати та звітувати фотографіями бюлетенів, а члени комісій обходять людей зі скриньками. На Донеччині до таких обходів залучають озброєних людей.
Суспільне Донбас розібралося, як РФ організовує псевдовибори на тимчасово окупованих територіях, хто балотується, скільки людей записали до російських списків та навіщо Москва включила до своїх округів українські міста, які не контролює.
У вересні цього року РФ вперше проводить «голосування» на виборах Держдуми на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Раніше «волевиявлення» відбувалося тільки у захопленому росіянами Криму.
Для голосування Москва створила п'ять одномандатних округів — три на Донеччині та два на Луганщині. До російської виборчої системи включили не лише окуповані міста, а й населені пункти, які РФ не контролює. РФ називає ці території своїми «новими регіонами». Україна та міжнародна спільнота не визнають російську окупацію українських територій, а проведення там російських виборів — легітимним.
Дострокове голосування для російських окупаційних військ, які перебувають на території Донецької та Луганської областей, почалося 30 серпня, а з 8 вересня, голосувати почали цивільні.
Як Суспільне Донбас розказав оглядач і журналіст з Донецька Денис Казанський, реального виборчого процесу на окупованих територіях не відбувається. На його думку, Росія насамперед створює інформаційну картинку, яка має продемонструвати нібито підтримку окупації місцевими жителями.
«Я думаю, що вони організують якийсь процес. Картинку забезпечать через бюджетників, співробітників підприємств, шахтарів, які ще там залишилися, металургів. Я думаю, що їх організовано погонять. Потім випустять якийсь репортаж про те, що пішли всі голосувати. І потім намалюють результат, який їм потрібен. Буде все так само як з так званими референдумами, на які ніхто не ходив, а потім показали якусь неймовірну явку», — говорить Казанський.
П'ять округів і майже 2,9 мільйона «виборців»
Для проведення «виборів» Росія створила на окупованій частині Донеччини три одномандатні округи, а на Луганщині — два. Загальна кількість виборців, за даними окупаційної влади, — майже 2,9 мільйона.
На Донеччині сформували:
- «Макіївський одномандатний округ №13». До нього включили окуповані у 2014 році Макіївку, Харцизьк, Іловайськ, Амвросіївку, Старобешеве та частину Донецька. Заявлена кількість «виборців» — 505 104;
- «Донецький одномандатний округ №14». До нього внесли окуповані у 2014 році частину Донецька та Докучаєвськ, захоплені після 2022 року Маріуполь, Курахове, Мангуш, Волноваху та Велику Новосілку, а також підконтрольні Україні Покровськ і Добропілля. Заявлена кількість «виборців» — 593 904;
- «Горлівський одномандатний округ №15». До нього включили окуповані у 2014–2015 роках Горлівку, Дебальцеве, частину Донецька, Єнакієве, Сніжне, Чистякове, Шахтарськ та Ясинувату, захоплені після 2022 року Бахмут та Авдіївку, а також підконтрольні Україні Краматорськ, Слов'янськ, Лиман, Костянтинівку й Олександрівку. Заявлена кількість «виборців» — 550 973.
На Луганщині створили:
- «Луганський одномандатний округ №25». До нього включили окуповані з 2014 року Луганськ, Слов'яносербський район і Сокологірськ, а також захоплені після 2022 року Лисичанськ, Рубіжне, Сіверськодонецьк, Кремінну, Станицю Луганську, Старобільськ, Новоайдар, Новопсков, Білокуракине, Біловодськ і Троїцьке. Заявлена кількість «виборців» — 609 256;
- «Алчевський одномандатний округ №26». До нього внесли окуповані з 2014 року Алчевськ, Брянку, Кадіївку, Антрацит, Ровеньки та інші населені пункти. Заявлена кількість «виборців» — 630 857.
Після 12 років окупації, бойових дій та кількох хвиль вимушеної міграції достовірних даних про кількість людей, які нині перебувають на цих територіях, немає, наголошує Денис Казанський.
«Ми взагалі нічого не можемо знати про населення тих територій, тому що не знаємо, скільки там залишилося наших людей, наших співгромадян, українців, які просто там живуть в окупації, яким видали російські паспорти», — говорить журналіст.
Водночас, за його словами, до цієї статистики потенційно можуть потрапляти російські військові, які перебувають на окупованій території та росіяни, які переїхали з РФ.
Голова Сіверськодонецької районної державної адміністрації Роман Власенко розповів Суспільне Донбас, що окупаційна влада оцінює кількість «виборців» лише на Луганщині приблизно в 1 мільйон 150 тисяч людей.
«За нашими аналітичними підрахунками, це число не відповідає дійсності — цифра значно менша», — зазначає Власенко.
Навіщо Росія включила до округів Краматорськ, Слов'янськ і Лиман та інші вільні міста
До складу новостворених округів на Донеччині та Луганщині РФ включила не лише населені пункти, які окупувала після 2022 року, але й Краматорськ, Словʼянськ, Лиман, Добропілля тощо — тобто міста, які не окуповані та не перебувають під російським контролем.
«Єдина причина — це щоб продемонструвати, що вони на них зазіхають. Це ж якраз і доводить абсолютно нелегітимність виборів, бо навіть такі міста як Бахмут або Соледар, які вони контролюють, там немає людей, і зрозуміло, що там теж не може бути ніяких виборів», — вважає Денис Казанський.
Також оглядач зазначає, що вибори неможливо провести і в інших окупованих населених пунктах, зокрема, через відсутність стабільного електропостачання та близьку лінію фронту.
«Зараз прифронтова територія, або кілзона — це 50 кілометрів від лінії фронту. Там літають дрони, там неможливо організувати жодні вибори та голосування. Зрозуміло, що сам процес фізично відбуватися не буде, і вони просто намалюють той результат, який їм потрібен», — зазначає журналіст.
На думку керівника Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, те, що Краматорськ, Словʼянськ та інші підконтрольні Україні населені пункти під час виборів опинились у складі цих «округів» — РФ може використати у майбутньому для маніпуляцій та пропаганди.
«Ми так обережно про це мовчимо, але я думаю, що це для того, що вони почнуть говорити, що там пройшли вибори. Що нібито жителі Краматорська та Словʼянська обрали своїх представників до Держдуми. Тобто точно вони цю карту колись розіграють. Просто ми не знаємо — як», — розмірковує Андрющенко.
Він також звертає увагу, що рішення про це Москва ухвалила ще до початку голосування у травні 2025 року — документ опублікували на російському офіційному порталі правових актів.
«Російська ЦВК затвердила ці округи разом з Держдумою. Тобто це на вищому російському рівні затверджено. До того, як розпочалися ці вибори і виборчий процес як такий, були затверджені округи, куди включили вільні українські території. Що зробила Україна? Я вважаю, що комунікацію через замовчування цього питання ми провалюємо капітально», — зауважує Андрющенко.
Хто балотується від окупованого Донбасу
Серед 25 кандидатів, які балотуються до Думи на псевдовиборах від окупованих Донеччини та Луганщини, — представники шести політичних партій РФ. Частина з них мають посади в органах окупаційної влади ще з 2014 року.
На Луганщині у двох одномандатних округах зареєстрували десятьох кандидатів — по п'ятеро у кожному. Роман Власенко проаналізував їхні біографії.
«Фактично всі вони — колаборанти. Щодо кожного з них є кримінальні провадження СБУ. Щодо деяких є санкції РНБО, Європейського Союзу та Сполучених Штатів. Практично половина з них внесена до "Миротворця". Майже всі вони — функціонери партій Російської Федерації: "Справедливої Росії", КПРФ, "Єдиної Росії" — або члени так званого парламенту "ЛНР"», — розповідає Власенко.
У списках — люди, яких відібрали не через підтримку серед людей, а за лояльність до влади, додає Денис Казанський.
«В Росії не існує парламенту в класичному розумінні — це фактично декоративний орган, який потрібен, щоб показувати, як вони люблять Путіна і підписувати усі його накази і постанови. І тому туди просто делегують якихось людей, для яких це така "синекура", тобто сидять там певну кількість років, отримують зарплату, натискають кнопки і все. І, відповідно, ці місця розподіляються з гори. Вони просто призначають, хто має зайти в думу. От вони їх за цими округами закріпили», — пояснює Казанський.
Як відбувалася агітація
Як розказав Суспільне Донбас Петро Андрющенко, він цього разу не бачить повноцінної «передвиборчої кампанії» на окупованих територіях. За його словами, кандидати практично не зустрічаються з виборцями та не пропонують їм конкретних програм.
«Навіть ті, що йдуть по регіональних списках, вони кажуть те саме, що каже там в РФ у себе на з'їздах. Я бачив на якомусь донецькому пабліку, що студенти висміяли цих кандидатів. Воно прямо епічне: студенти десь в парку Щербакова це знімають: "Я кандидат такий-то. Я знаю, що у нас проблема с електроенергією. Я її вирішу. Електроенергії не буде". Всі розуміють, що там повна дупа, і з цією дупою нічого не зробиш», — розказав Андрющенко.
Представниця Інституту масової інформації у Луганській області Валентина Троян також звернула увагу: українці в окупації приділяють виборам мало уваги, оскільки мають більш нагальні проблеми: зв'язок, транспорт тощо.
«На новоокупованих територіях були бойові дії, багато руйнувань, мало людей. У деяких районах люди фактично живуть, наче в блокаді. Є проблеми з пересуванням і зв'язком. Люди користуються таксофонами, їхні базові потреби не закриті», — розповідає представниця ІМІ.
«Припускаю, що люди справді не дуже зацікавлені у цих виборах, тому що в них є інші потреби, які не закриті. Тому нормально, що в місцевих чатах Луганщини мало інформації про вибори. Просто людям не до того».
Керівник Сіверськодонецької райадміністрації підтверджує: у трикутнику міст Сіверськодонецьк — Лисичанськ — Рубіжне немає стабільного мобільного зв'язку та мобільного інтернету. Водночас, додає Власенко, програма «Єдиної Росії» для окупованих територій містить переважно загальні обіцянки. Серед них — наближення зарплат і пенсій до середніх показників у РФ, відновлення будинків та соціальної інфраструктури, а також створення траси навколо Азовського моря.
«Якихось локальних обіцянок немає. Все ж таки треба розуміти, що це вибори саме до Держдуми. Я дивився деякі ефіри самих кандидатів. Там усе зводиться до того, що: "Ми маємо почути кожного. Давайте ми вас почуємо, а коли прийдемо до Держдуми, будемо вирішувати ваші питання"», — говорить начальник Сіверськодонецької райадміністрації.
Керівник Центру вивчення окупації побачив цього року ще дещо: на окупованих територіях Донеччини та Луганщини під час передвиборчої кампанії окупаційна влада проводила не лише «розʼяснювальну роботу» про важливість виборів, а й агітувала молодь до вступу у різні мілітаризовані організації та до лав окупаційних військ.
«Проводять роз'яснювальну роботу, у тому числі серед молоді, для того, щоб пояснити, що треба виконувати "громадянський долг", боротися з екстремізмом. Паралельно розказують про всі ці мілітаризовані організації і таке інше», — говорить Андрющенко.
Зокрема, це відбувалося в окупованому Маріуполі, де за інформацією Андрющенка, під час агітаційної кампанії представників місцевих окупаційних структур також збирали та говорили з ними не лише про вибори, але й про рекрутинг до армії РФ: «Їм проводили роз'яснювальну роботу про "вибори", і одночасно з тим, що треба вербувати в "Барс" людей».
Коні, мушкетери й Остап Бендер
Водночас під час підготовки до голосування окупанти Луганщині проводили подекуди постановочні акції, знімали костюмовані ролики. У Ровеньках «ЦВК ЛНР» звітувала, як представниці комісії вирушили до «виборців» на запряженій конем підводі.
У Брянці, писало окупаційне відомство, зняли ролик за мотивами «Трьох мушкетерів» — «УИКанян і трі обходчіка».
У Старобільську людей запрошував на вибори персонаж, вдягнений як Остап Бендер. Про цю акцію показали сюжет на російському телебаченні.
На думку Валентини Троян, подібні образи могли бути частиною спільного підходу до агітації.
«В агітації використовують різні образи. Наприклад, саме на Луганщині використали образ афериста Остапа Бендера. Були мушкетери, коні. Думаю, їм видали якусь методичку. Хоча я не впевнена, що хтось у Москві особливо стежить за тим, як проводиться ця кампанія на Луганщині чи Донеччині, тому що результат відомий», — говорить Троян.
До висвітлення псевдовиборів залучили окупаційні медіа, зокрема незаконно створений телеканал «Луганськ 24», розповідає Валентина Троян. За її словами, пропагандисти використовують майно та технічні потужності колишньої Луганської обласної державної телерадіокомпанії — правонаступником якої є Суспільне — захоплені під час окупації.
«Генеральна директорка незаконно створеного медіа "Луганськ 24" Олена Прасолова сама повідомила, що всі ЗМІ цієї телерадіокомпанії готові до наступних виборів. Тут важлива й ситуація з віджатим обладнанням Суспільного, яке вони використовують», — говорить Троян.
На окупованій Донеччині у повідомленнях створеної окупантами псевдо ЦВК переважають короткі ролики про обходи будинків та виступи представників окупаційних структур. Ватажок «ДНР» Денис Пушилін під час перевірки дільниць заявив, що голосування організують, зокрема, у зруйнованих Авдіївці та Кураховому. Відео з цією заявою він опублікував на своїй сторінці у Telegram. Водночас Суспільне Донбас провело моніторинг: у місцевих каналах та чатах цих міст обговорень виборів практично немає.
Зі скриньками — по будинках і селах. Як організували дострокове «голосування»
Дострокове голосування, яке проводили на частині окупованої Луганщини, вже завершилося. Воно охопило Сватівщину, Троїцьке, Кремінщину, частину Старобільщини, Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне та Сокологірськ, розповідає Роман Власенко.
У цих населених пунктах основного голосування 18–20 вересня вже не проводитимуть. Члени комісій або обходили людей зі скриньками, або визначали місця збору біля під'їздів, клубів чи інших будівель.
«Окремо існує голосування вдома, як це було раніше й у нас, а окремо — дострокове голосування. Для нього просто визначали місця збору. Це могло бути біля під'їздів. У них є такий термін — "на пеньку голосували". Тобто навіть не використовували стаціонарні дільниці, як це відбувається на нормальних виборах», — пояснює Власенко.
На Луганщині до обходів будинків залучили близько півтори тисячі агітаторів, додає він.
«Фактично це виглядало так: або зі скринькою ходили по будинках, або робили точку збору десь у селі — біля клубу чи якогось будинку — і туди запрошували людей приходити голосувати», — говорить голова Сіверськодонецької РДА.
За інформацією Романа Власенка, масової явки під час дострокового голосування на окупованій Луганщині не було. Водночас, наводить, що у мережі поширювали інформацію, що окупаційним структурам поставили завдання забезпечити близько 55% явки ще до початку основного голосування.
В окупованому Маріуполі під час дострокового «волевиявлення» також були лише мобільні виборчі дільниці, розповів Петро Андрющенко.
«У районах, де живуть люди, члени виборчих комісій ходили з поліцаями. Прямо на вулиці тебе хапають, дають бюлетень. І ніякої там ширми, нічого, що теоретично хоча б могло натякати на якусь там таємницю волевиявлення. Маєш ставити галочки, дві галочки. Тобі жирно натякають, що треба ставити за Єдину Росію. Все. Отак проходять вибори. І навіть не перепитують паспорт або інші документи. Єдина ще різниця, що, наприклад, в Донецькій області ходять автоматники, тобто не поліцейські, а якісь, військові», — розказує Андрющенко.
Російські військові також голосували на окупованих територіяї достроково. «ЦВК ЛНР» звітувала про це у своєму Telegram на початку тижня.
Попросили фото бюлетеня: приклад «дострокового голосування» від бюджетника з Донеччини
Людина з окупованого Українська на Донеччині розповіла Суспільне Донбас, що працівників бюджетних установ зобов'язали взяти участь у достроковому голосуванні та підтримати «Єдину Росію».
«Можна сказати, що всіх бюджетників зобов'язали сходити на дострокове голосування і поставити галочку за "Єдину Росію". Про агітацію нічого розповісти не можу, бо до мене не приходили додому і в місті не підходили. Але на роботі нас зібрали й сказали, за кого маємо проголосувати. Бажано показати фото бюлетеня, щоб там пересвідчилися, що ми виконали наказ».
Про примусове «голосування» за конкретну партію та кандидата в одномандатному окрузі розповідали Суспільне Донбас й ще двоє співрозмовників з окупованих Донецька та Сніжного.
За інформацією Валентини Троян, на окупованій Луганщині працівників бюджетної сфери також могли змушувати брати участь у голосуванні.
«Ми розуміємо, що підуть голосувати ті, хто працює в так званій бюджетній сфері, — їх змусять», — говорить вона.
«Скриньки ночують у членів комісій» — про результати псевдоголосування в окупації
На окупованій території діє запроваджений Росією режим воєнного стану. Дані про членів виборчих комісій засекречені, а скриньки з бюлетенями після дострокового голосування залишаються у їхньому розпорядженні, розповідає Роман Власенко.
«Цей механізм доволі неконтрольований: можна маніпулювати, можна робити вкиди. Ці скриньки ночують у руках незрозуміло яких членів комісій. Тобто це абсолютне поле для маніпуляцій і фальсифікацій», — говорить він.
Результати дострокового голосування окремо не оприлюднюватимуть.
«Є ще один нюанс: ці голоси не рахуються окремо. Тобто на сьогодні невідомо, які результати цього дострокового голосування. Бюлетені просто долучать до тих, які підраховуватимуть уже в день виборів. Тому скільки проголосованих бюлетенів буде вкинуто, нікому не відомо», — зазначає Власенко.
Він переконаний: дострокове голосування на окупованих українських, а також прифронтових і прикордонних російських територіях може стати одним з інструментів коригування загального результату виборів у Думу.
Фото: Сєвєродонецька РДА/Facebook
Фото: Telegram /Петро Андрюшенко
«Ці процеси на окупованих територіях абсолютно є нелегітимними. І немає сенсу там бачити щось інше, крім завчасно розписаного сценарію. Оскільки на цих територіях діють окупаційні адміністрації, там не існує демократії, не існує виборів», — наголошує Казанський.
Що ще відомо про ці вибори
Вибори у Держдуму РФ відбудуться 18-20 вересня 2026 року. На окупованій Луганщині останній день основного «голосування» вже скоротили: дільниці закриють о 16:00. «ДНР» на момент публікації подібних оголошень на робила.
Центральна виборча комісія України заявила про нелегітимність підготовки та проведення так званих виборів на окупованих територіях. «Комісія, зокрема, зазначила, що в умовах триваючої збройної агресії рф продовжується системне використання виборчих процедур як інструменту легітимізації тимчасової окупації частини України, незаконного поширення власної юрисдикції на суверенну територію України та її примусової інтеграції до політичного і правового простору держави-агресора», — заявили в ЦВК.
Також додали, що організація РФ так званих виборів на ТОТ є черговим воєнним злочином Росії та черговою спробою інтегрувати захоплені території в російське законодавств, а їх результати виборів не несуть жодних юридичних наслідків.
