У липні 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики ухвалило рішення: замість радянського герба на монументі "Батьківщині-Матері" встановити український тризуб.
Скульптура — один із найбільш відомих пам’ятників радянського Києва. Він є частиною Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Суспільне Культура розповідає все, що варто знати про монумент “Батьківщину-мати” — від історії створення до сьогоднішніх трансформацій.
Новий пейзаж печерських пагорбів: про створення "Батьківщини-матері"
Створення грандіозного монументу планували до 1500-ї річниці міста Київ: скульптура мала підкреслити масштаби та непереможність радянських досягнень. Спочатку критики поставили доцільність спорудження пам’ятника під сумнів. Мовляв, він міг перекрити "сусідів" у своєму ландшафтному полі — ансамбль Видубицького монастиря, Києво-Печерську лавру та міську забудову Печерська. Проте до цієї думки не дослухалися.
Перший проєкт “Батьківщини-матері” ще в 1970-х запропонував скульптор Євгеній Вучетич. Батьківщину-мати він створив за образом художниці Ніни Данилейко.
"У майстерню скульпторів я потрапила випадково. Я тоді вчилась у школі бджолярів і підробляла сторожем в Ботанічному саду. Там мене і зупинили художники: «Це і є та красуня, яка нам потрібна!». Позувати було складно, особливо німіла рука, яку весь час потрібно було тримати піднятою угору. А ліпили по 3-4 години. Для позування я одягала старовинну сорочку, яку ми спеціально взяли на кіностудії", — Ніна Данилейко (Музей Гончара).
За його ескізами, споруда мала височіти більш ніж на 100 метрів вгору, а довкола неї планували встановити 30-метрові барельєфи та парадний вхід від набережної Дніпра.
Але у 1974 році Вучетич помер, роботу над проєктом тривала ще близько 10 років.
Від образу художниці до захисниці: як трансформувався образ
Процесом керував художник Василь Бородай, а допоміг спорудити скульптуру у 1981 році Київський завод ім. Паризької Комуни (зараз ПрАТ ЕСМА).
Бородай — один із найбільш впливових радянських українських художників, на той був головою правління Спілки художників УРСР. Серед інших його відомих робіт — композиція із засновниками Києва на набережній, пам’ятники Лесі Українці в Маріїнському парку, Миколі Щорсу на бульварі Шевченка та Тарасу Шевченку у Нью-Йорку.
У результаті роботи над монументом ідея та образ, запропонований Вучетичем, трансформувався: довелося відмовилися від барельєфів. Але змінилося не лише це. Існує легенда, що київський митрополит звернувся до авторів монументу з проханням: він попросив зробити статую нижчою за Вищу Лаврську дзвіницю. Мовляв, якщо меч звисочіє над хрестом, то символ війни переважить символ смиренності — і в майбутньому це призведе до війни. Скульптуру таки зробили меншою: меч на 12 метрів нижчий за дзвіницю неподалік Києво-Печерської лаври.
Змінився також і образ самої "Батьківщини-матері". Коли автори створювали голову, помітили, що ніс виходить занадто коротким і сплюснутим. Це спотворювало пропорційність обличчя, тому його вирішили переробити.
Ми знаємо скульптуру саме через войовничий образ жінки, що тримає щит та меч — однак, цього могло б не бути. Монумент міг би мати інші деталі: лавровий вінок, чаша та навіть немовля. На варіанті зі щитом та мечем наполіг сам Бородай. Спочатку планувалося, що “Батьківщина-мати” войовничо висуне меч та щит уперед, але зрештою зійшлися на тому, що вона тримає руки піднятими до гори — таким чином демонструє тріумф.
Попри зміни в ідеях Вучетича, масштаби монумента, створеного Бородаєм, вражають: "Батьківщина-мати" складається з трьох шарів: основний каркас (понад 280 тонн), допоміжний каркас з обшивкою (108 тонн), обшивка з півтора міліметрової нержавіючої сталі (90 тонн).
Скульптура має розмір 102 метри у висоту (40 м — п’єдестал і 62 м — сам пам’ятник), її вага становить приблизно 500 тонн. Щит має розмір 12х8 м, а довжина меча — 16 метрів (на його вістрі є спеціальний пристрій, що гасить коливання вітрового навантаження). Під час монтажу скульптури поклали приблизно 30 кілометрів зварювальних швів. Спеціальний метод зварювання розробив Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона. Всередині пам’ятника облаштували оглядові майданчики на висоті 36 метрів, а також два ліфти для відвідувачів і технічного персоналу: вертикальний та похилий, під кутом 75 градусів.
Творці “Батьківщини-матері” продумали його таким, що у випадку дев'ятибального землетрусу, він все одно витримає. Стійкість скульптури перевірили на прикладі 10-метрової копії у Москві.
Батьківщина-мати: переосмислення
У 2017 році статуя потрапила в Книгу рекордів України в категорії “Найвищий 3D mapping на монументальній скульптурі”. А в межах міжнародного пісенного конкурсу “Євробачення-2017” відбулося світлове шоу: пам’ятник переодягли в 14 національних костюмів.
Розмови про те, як деколонізувати та дерусифікувати пам’ятник виникали з початку війни. У листопаді 2021 року на сайті Київської міської ради навіть зареєстрували петицію з пропозицією переробити монумент у статую Архангела Михайла. Автор петиції був переконаний, що радянський монумент суперечить ідеологічному і політичному курсу сучасної України. А проте вирішили провести голосування, аби замінити радянські символи на скульптурі. Під час голосування у додатку "Київ Цифровий" вирішили, що серп та молот замінять на тризуб, робота над яким уже триває.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
