У Німеччині 14 жовтня відбулося урочисте відкриття Франкфуртського книжкового ярмарку — одного з наймасштабніших літературних фестивалів Європи.
Україна матиме на фестивалі національний стенд із фокус-темою "Доповнення" (Filling in). На ньому буде представлено понад 300 книжок від 38 видавництв, а також відбудеться близько 30 заходів за участі українських авторів, перекладачів, журналістів, інтелектуалів та громадських діячів.
Суспільне Культура поспілкувалося з командами Українського інституту книги й Goethe-Institut Україна, які розробляли програму нашого національного стенда. Розповідаємо, якими будуть цьогорічні меседжі України у Франкфурті — і як змінилося сприйняття нашої держави на фестивалі за останні роки.
Про національний стенд України на Франкфуртському книжковому ярмарку
Український національний стенд розташований у павільйоні 4.1 F79/80. Відкриття відбулося об 11:00 15 жовтня.
Цьогорічна фокус-тема України на ярмарку — "Доповнення" (Filling in).
В УІК пояснюють, що йдеться насамперед про прагнення заповнити прогалини на європейській культурній мапі: представити іноземні переклади української класики, висвітлити нові виміри української літератури та історії, поширити розуміння української географії й культурної спадщини.
Дизайн національного стенда розробили у співпраці з "Культурними силами" на основі орнаментів художника Василя Кричевського.
Свій асортимент на фестивалі презентуватимуть 38 українських видавництв. Окремий стенд матиме Creative Women Publishing як переможець премії "Читомо". Також свій стенд представить "Мистецький Арсенал": він буде присвячений концепції "Все між нами — переклад", яка була фокусною на XIII "Книжковому Арсеналі".
Окрім цього, у 2025 році Франкфуртський книжковий ярмарок разом із "Книжковим Арсеналом" і Goethe-Institut Україна вже вчетверте проведе спеціальну програму для видавців з України та сусідніх країн. Вона спрямована на професійне навчання й обмін досвідом між видавцями та літагентами й діє з 2022 року за підтримки МЗС Німеччини.
Як змінилися наші меседжі та сприйняття України на фестивалі
Український інститут книги наголошує: інтерес до України на міжнародних книжкових подіях дещо трансформувався. Якщо у 2022–2023 роках він різко зріс через повномасштабне вторгнення Росії, то сьогодні Україна дедалі більше привертає увагу не війною, а якістю своїх текстів, потужними авторськими голосами та системною роботою в культурній дипломатії.
Очільниця відділу комунікацій УІК Тетяна Петренко зазначила: "Звісно, аби досягнути рівня впізнаваності таких авторів, як Андрій Курков чи Сергій Жадан, потрібні роки системної праці: більше перекладів; більше появ українських авторів на вагомих міжнародних майданчиках, як-от Франкфурт, Лондон чи Болонья; рецензії у впливових медіа; та внесення української літератури в академічні програми. Це багатовекторна рутинна праця, у виконанні якої не можна спинятися".
Щороку Український інститут книги визначає нову фокусну тему на Франкфуртському ярмарку, зберігаючи послідовність у головному напрямі — осмисленні української культури через теми пам'яті, тяглості та деколонізації. Попередні теми "Крихкість існування" і "Повернення голосу", а також нинішня, "Доповнення", утворюють єдину лінію: вони про заповнення "білих плям" у знанні про Україну та про здирання нашарувань російської пропаганди.
"Україна перестала бути terra incognita для світу. Але на нашій культурній мапі ще повно білих плям — і для нас самих, і для іноземців. Як писав Стус, українці не мають культурної тяглості й весь час змушені наново відкривати власну культуру. Сьогодні відбувається черговий виток цього перевідкривання", — каже Тетяна Петренко.
Про поступову зміну міжнародного сприйняття говорить і Марія Шубчик — співкоординаторка програми Goethe-Institut Україна. За її словами, Франкфуртський книжковий ярмарок — це "лакмусовий папірець" настроїв європейського суспільства.
"Якщо у 2023 році через події на Близькому Сході ми відчули певний спад уваги до української теми, то у 2024-му почали давати результат посіяні раніше зернятка. Серед відвідувачів стенда та учасників подій поглибилося розуміння контексту, цілеспрямований інтерес і до самої України, і до її літературного канону, мови, сучасних авторів. Інтерес перестав бути винятково реакцією на війну, він почав формуватися як стале зацікавлення культурою", — зазначає Шубчик.
Goethe-Institut долучився до української програми у Франкфурті одразу після початку повномасштабного вторгнення — і це стало безпрецедентним кроком для німецької культурної інституції.
Тоді головна мета була в тому, щоб український голос лунав гучно та виразно. Зараз же Goethe-Institut Україна прагне, щоб українська сцена перетворилася з простору "про Україну" на майданчик справжньої розмови з міжнародною спільнотою.
Марія Шубчик зауважує: важливо, щоб у дискусіях поруч з українськими авторами лунали запитання німецьких модераторів — саме ті, які ставлять собі потенційні європейські читачі, шукаючи не просто інформації, а розуміння:
"Щороку ми разом з усіма співорганізаторами програми шукаємо слова — живі, точні формулювання, щоб спробувати передати досвід життя, роботи й творчості в умовах війни. Якщо на початку це були здебільшого меседжі про шок, біль і спротив, то зараз ми постійно говоримо, що українська література — це рівноправний голос серед європейських літератур, що говорить про універсальне через свій унікальний досвід. Ми ведемо розмову, запрошуємо світ слухати й відповідати".
Роль перекладів
Марія Шубчик з Goethe-Institut звертає увагу на важливість перекладів — зокрема, мовою країни, де проходить Франкфуртський книжковий ярмарок. Це необхідно, щоб Україна залишалася на літературній мапі Німеччини.
" Для того щоб автор чи авторка залишили слід у свідомості німецького читача, потрібно зробити найпростіше й водночас найважливіше: дати змогу взяти книжку до рук, прочитати її, забрати додому", — каже співкураторка програми від Goethe-Institut.
Минулого року Goethe-Institut вперше організував на стенді продаж українських книжок німецькою мовою — і вони розійшлися з блискавичною швидкістю. Це, зазначають в установі, дуже показовий момент: є попит і готовність авдиторії, тож нам слід підтримати цю хвилю, забезпечити наявність українських книжок не лише в розмовах і на сценах, а й у німецьких книгарнях, бібліотеках і на полицях читачів.
Цьогоріч до Франкфуртського книжкового ярмарку підготували досить багато перекладів з української — зокрема, твори Андрія Любки, Галини Крук, Олександра Ірванця, Максима Еріставі, Маріам Найем, Ярини Чорногуз, Максима Кривцова та Вікторії Амеліної.
"Ми очікуємо, що Франкфурт й в цьому році запустить гвинтики, ці важливі механізми, які допоможуть українській літературі ще більше інтегруватись в європейський літературний ринок. Адже коли згортаються павільйони, починається найбільша робота: переклади, промоція, робота з читацькими спільнотами. Франкфурт — це не вітрина, це дзеркало, в якому можна зрозуміти, де ми наразі стоїмо, та скільки роботи попереду", — підсумувала Марія Шубчик.
УІК додає, що без перекладу й перепрочитання української класики неможлива україністика та виховання нових генерацій закордонних україністів. У цьому напрямі працюють УІК, який фінансує переклади в межах програми Translate Ukraine, та Український інститут, який сприяє розвитку україністики.
Як формують програму, щоб резонувати із закордонною авдиторією
Серед головних подій цьогорічної української програми — поетичний перформанс "Ехо", створений спільно з літературною агенцією OVO, який виконуватимуть Олена Герасим’юк та Павло Матюша. У центрі перформансу — десять поетичних текстів, присвячених митцям, які загинули або зникли безвісти.
Українська програма у Франкфурті цьогоріч також охоплює дискусії про роль авторів у часи війни, страху та втрат. Ці теми, зазначають в УІК, резонують і нашим країнам-сусідам, які "мають схожі відчуття, що підштовхують нас гуртуватись і підтримувати одне одного".
"Чимало розмов на міжнародних майданчиках стосуються штучного інтелекту. Це, безперечно, актуально, але на тлі реальної трагедії війни, ШІ здається технологічною забавкою. Справжня проблема нашої дійсності — втрата орієнтирів, слабкість, пропагандистська машина наших ворогів. Якщо в цьому залучений ШІ, то як інструмент", — наголошує Тетяна Петренко.
До слова, на ярамрку у Франкфурті вдруге після 2022 року бере участь російське видавництво "Ексмо", пише "Читомо". Водночас на ярмарку немає національного стенду Росії, з 2022 року організатори відмовилися від співпраці з російськими держструктурами.
Живі історії українських учасників також суттєво впливають на сприйняття України у німецькому контексті. Торік у програмі українського стенду Франкфуртського ярмарку взяв участь колишній політичний бранець Кремля кримськотатарського походження Наріман Джелял — лише за кілька місяців після свого звільнення.
Як розповідає Марія Шубчик, німецька модераторка перед розмовою хвилювалася, чи не буде це надто травматично для нього, однак зустріч стала однією з найемоційніших подій у програмі: публіка слухала непорушно, а відома телеведуча, яка модерувала подію, пообіцяла записати з Джелялом подкаст, щоб його історію дізналися ще більше німців.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
