Військовополонені китайські громадяни дали пресконференцію журналістам, під час якої розповіли про те, як Росія рекрутує іноземців до армії та як вони потрапили у полон.
Про це вони розповіли на пресконференції, яку провела Служба безпеки України, передає кореспондентка Суспільного.
Про рекрутинг до армії РФ
Військовополонені розповіли, що Росія вербує іноземців до армії через посередників. Їм пропонують роботу, не пов'язану зі службою. Так один з військовополонених хотів отримати роботу пов'язану з реабілітацією, та за підсумком став саме військовим.
"Спочатку відмовлявся брати участь у бойових діях, але мене пізніше відправили на фронт", — повідомив Чжан Ренбо.
Другий полонений, Ван Гуанцзюнь, заявив, що від нього приховували інформацію щодо контракту зі збройними силами РФ, не надавали деталі щодо обов'язків за контрактом та винагороди. Йому також спочатку пропонували іншу роботу, будівельником.
"Всі документи були російською мовою, комунікація була за допомогою жестів, показували знаками що нам потрібно робити. Ситуація була: я отримав карту, на яку отримав суму у 200 тис. рублів, але я не міг цією картою користуватись. Періодично росіяни забирали карту, щоб витрачати гроші на пальне, на павербанки", — заявив Чжан Ренбо.
Росія активно розповсюджує пропаганду у китайських медіа та соцмережах, повідомили військовополонені іноземці. За їх словами, у Китає пропагується "дружнє ставлення до Росії".
"Будь-яка інформація — про перемоги Росії. У китайських соцмережах можна побачити людей у формі, рекламу. У Китаї престижно бути в армії, тому хтось може захотіти піти в армію в іншій країні", — повідомив один з військовополонених.
Про те, як потрапили до України
Ван Гуанцзюнь, відповідаючи на питання Суспільного, повідомив, що 5 лютого прибув у Росію, до Москви. 25 лютого він вже був контрактником в армії РФ. Після того його переправили до Ростова, а 1 квітня відправили на лінію фронту у Донецькій області.
Чжан Ренбо прибув до Росії 24 грудня 2024 року, а вже 28 грудня він прибув до Ростова як контрактник ЗС РФ. На початку лютого він вже був у тимчасово окупованому Донецьку. Він перебував на різних лініях фронту, та 5 квітня потрапив у полон на Донецькому напрямку.
Обидва полонені заявили, що нібито "не вбивали" українських військових під час ведення, бо "не були довгий час" на лінії фронту.
Про обмін та повернення до Китаю
Обидва полонені висловили бажання повернутись до Китаю в рамках обміну. Ван Гуанцзюнь повідомив, що його родина не знає про полон. Він також розповів, що російські інструктори та командири не готували їх до здачі у полон.
Чжан Ренбо повідомив, що у Китаї на них "чекає покарання" за участь у бойових діях в іншій країні, та вони все одно прагнуть повернутись додому.
Що відомо про полонених громадян Китаю
8 квітня Зеленський повідомив, що на Донеччині ЗСУ взяли у полон двох громадян Китаю, які воювали проти України у складі армії РФ.
Українське МЗС викликало тимчасового повіреного у справах Китаю в Україні через взятих у полон Силами оборони китайських військових на Донеччині. Там заявили, що вимагатимуть від КНР пояснень щодо участі китайських військових у війні проти України.
Своєю чергою у МЗС Китаю повідомили, що перевіряють інформацію про взяття у полон китайських військових в Україні.
9 квітня президент Володимир Зеленський на зустрічі із журналістами казав, що в російській армії воює щонайменше 155 громадян Китаю, інформація про яких відома українським спецслужбам.
У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що їм нічого невідомо про понад 155 китайських громадян, які за твердженням президента Володимира Зеленського, воюють на боці армії РФ проти України.
Яка позиція Китаю щодо війни Росії проти України
Китай не засудив Росію за повномасштабне вторгнення в Україну.
Китайська влада обережно коментує війну: з одного боку, вони не підтримали Росію, коли ООН голосувала за резолюцію із засудженням вторгнення РФ в Україну, але з іншого — не стали виступати проти вторгнення. Також Китай неодноразово закликав влади України та РФ до мирного врегулювання конфлікту.
На річницю вторгнення РФ в Україну 24 лютого у Китаї оприлюднили "мирний план" щодо війни в Україні. КНР закликає поважати суверенітет всіх країн, відмовитися від “менталітету холодної війни”, припинити воєнні дії та сісти за стіл переговорів. Також там виступили за припинення "односторонніх санкцій". Всього до китайського мирного плану увійшли 12 пунктів.
25 лютого 2023 року CNN із посиланням на джерела, пов’язані з американською розвідкою повідомив, що Китай розглядає можливість відправлення зброї до Росії для використання у війні проти України.
У березні 2023 року Сі Цзіньпін здійснив офіційний візит в Росію, де зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним.
5 квітня 2023 року представниця Держдепу Андреа Калан у коментарі Суспільному повідомила, що США не бачать ознак, що Китай надсилає зброю Росії.
У січні 2024 року очільник уряду Китаю Лі Цян відмовився зустрітись із президентом України Володимиром Зеленським у Давосі, Швейцарія.
Китай не підтримав "формулу миру" України для завершення війни проти Росії.
