Повільний вихід з тіні: що відбувається з легалізацією грального бізнесу в Україні

Повільний вихід з тіні: що відбувається з легалізацією грального бізнесу в Україні

Повільний вихід з тіні: що відбувається з легалізацією грального бізнесу в Україні Ілюстративне фото: pixabay

У державному бюджеті на 2021 рік депутати передбачили надходження до скарбниці 7,4 мільярда гривень від продажу ліцензій гральним закладам. Уряд вже визначив отримувачів цієї суми. Її направлять на розвиток аеропортів, закупівлю обладнання в Національний інститут раку та субвенцію місцевим бюджетам. Суспільне проаналізувало шанси на отримання державою цих коштів, які, так само як і запуск гральної індустрії з річним обігом в мільярди гривень найближчими місяцями, виглядають не надто оптимістично.

Першу вагому спробу легалізувати гральний бізнес, починаючи з 2009 року, парламент зробив у грудні 2019-го. Але урядовий законопроєкт не набрав необхідної кількості голосів, а президент Володимир Зеленський у відповідь розпорядився закрити всі гральні зали. Тодішній прем'єр Олексій Гончарук заявив, що казино й ігрові автомати “кришують" правоохоронці.

14 липня Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу, від якого до кінця 2020 року вже планувалося отримати понад 4 мільярди надходжень до держбюджету. За проєкт закону тоді №2285-д проголосували 248 нардепів, а ініціатором виступив нардеп від фракції "Слуга народу" Олег Марусяк. Але станом на грудень 2020 року законопроєкт так і не запрацював, а бюджет не отримав очікуваних надходжень.

Повільний вихід з тіні: що відбувається з легалізацією грального бізнесу в УкраїніУНІАН

Роботу казино дозволили у Києві тільки у п’ятизіркових готелях, а в регіонах - у чотиризіркових

Як все починалося

Гральний бізнес в незалежній Україні відкрив офіційну історію у 1991 році. Саме тоді у Києві з’явилось перше казино в підвалі готелю “Київська Русь”, яке одразу стало популярним місцем зустрічі як політиків, так і кримінальних авторитетів.

Відтоді за майже два десятиліття в країні повсюди відкривались зали гральних автоматів, казино та букмекерські контори, де гравці робили ставки на спортивні події. Так було до 2009 року, коли у Дніпропетровську в приміщенні залу ігрових автоматів сталася пожежа в якій загинули 9 людей, ще 11 постраждали. Перед наближенням президентських виборів за ініціативою тодішнього уряду Юлії Тимошенко парламент заборонив будь-який гральний бізнес. Але це рішення створило цілий тіньовий ринок азартних ігор. Скориставшись лазівкою в законодавстві, десятки тисяч гральних автоматів та підпільних казино продовжували працювати у пунктах продажу лотерейних квитків.

“Ринок тіньових азартних ігор складає близько одного мільярда доларів на рік”, — розповіла в інтерв’ю Суспільному колишня уповноважена Антимонопольного комітету, а нині експерт з питань легалізації грального бізнесу Агія Загребельська.

Влітку 2020 року парламент України все ж таки дозволив діяльність грального бізнесу. Рамковий документ передбачив відкриття казино у Києві в п’ятизіркових готелях, а готелям в регіонах треба мати не менше 4 “зірок”. Ціна п’ятирічної ліцензії у Києві коштуватиме 284 мільйони гривень, у регіонах — вдвічі менше.

Власники казино мають також вносити щорічну плату на гральний стіл з рулеткою в розмірі 830 тисяч гривень і 425 тисяч гривень — за кожен інший гральний стіл.

Закон дозволив роботу букмекерських контор у готелях. Вартість п’ятирічної ліцензії - понад 141 мільйона гривень. А для початку роботи залу ігрових автоматів власник має сплатити понад 34 мільйонів гривень.

Повільний вихід з тіні: що відбувається з легалізацією грального бізнесу в УкраїніУНІАН

Експрем'єр Гончарук заявляв, що казино й ігрові автомати “кришують" правоохоронці

Та очікувані кошти від продажу ліцензій до бюджету в найближчі місяці можуть не надійти, прогнозує Загребельська: "Досі не прийняті ліцензійні умови для операторів. Це все буде заважати запуску цього ринку вчасно. Багато в чому ситуація залежатиме від грального лобі”.

Як пояснив співрозмовник Суспільного близький до переговорів, щоб закон про легалізацію грального бізнесу запрацював якнайшвидше, уряду слід визначити ліцензійні умови: як, коли, кому і за яких умов комісія буде видавати ліцензії.

"Зараз основні баталії розгортаються довкола комісії: групи впливу хочуть отримати контроль над цим органом", — зазначив співрозмовник.

Законодавча пауза

“Ми не прийняли нормальний закон. Депутати зробили колізію: незрозуміло, хто призначає комісію”, - сказав “Суспільному” депутат від партії “Голос” Ярослав Желєзняк.

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей — основний регулятор на ринку гральної індустрії. Вона буде здійснювати ліцензування, моніторинг та контроль за діяльністю гральних закладів. Попри норми закону, Кабмін восени одноосібно призначив голову та інших членів комісії поза конкурсним відбором і без врахування позиції профільного комітету.

“Призначення членів цієї комісії може бути оскаржено”, — додає Железняк.

Кабінет міністрів досі не погодив ліцензійні умови для діяльності гральних закладів. Проте основною перепоною залишається оподаткування грального бізнесу. Зараз загальне податкове навантаження на гральний бізнес, за підрахунками потенційних учасників, складає понад 50%.

“Податкове навантаження на легалізований гральний бізнес підштовхує гравців ринку залишатися в тіні”, — написав на сторінці в Facebook директор зі зв’язків з громадськістю букмекерської онлайн-контори Pari-Match.ua Вадим Місюра. Він покладає надії на новий податковий законопроєкт 2713-Д, який вже зареєстрований в парламенті.

“В цьому році навряд чи буде розглянутий цей законопроєкт. Можливо, в першому півріччі наступного року”, — сказав Суспільному голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Утім, закон про легалізацію грального бізнесу вже викликав жвавий інтерес серед потенційних операторів бізнесу.

“Ми вже отримали п’ять пропозицій по відкриттю казино, ми вирішили подати на реєстрацію цю торгову марку”, — повідомив Суспільному один зі співвласників нещодавно приватизованого готелю “Дніпро” Олександр Кохановський.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди