Депутати Верховної ради проголосували за відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Чиновників, які подаватимуть неправдиві електронні декларації та приховуватимуть статки чи майно, будуть карати штрафами, громадськими роботами чи обмеженням волі. Наскільки цей закон є компромісним і чи зможуть недоброчесні чиновники знайти у законодавстві шпаринки, щоб уникнути покарання, в ефірі Українського радіо розповів юридичний радник Transparency International Олександр Калітенко.
Санкції не передбачають позбавлення волі
"З підвищенням до мільйона кримінального порогу ще можна погодитись, оскільки Конституційний суд визнав, що у тому варіанті, в якому була ця стаття на момент її скасування, 500 тисяч є непропорційно і неспівмірно. Підвищення до мільйона виглядає обґрунтовано, тому що це орієнтовно відповідає порогу необґрунтованих активів і стягнення їх у дохід держави", – зазначив Олександр Калітенко.
Калітенко наголосив, що в проголосованому законопроєкті санкції не передбачають позбавлення волі.
"Те, що далі трапилося з послабленням санкцій та певними юридичними моментами – це абсолютно неприпустимо. Не буде позбавлення волі, і це дуже критично, тому що відсутня дієва стримувальна санкція, яка б стимулювала чиновників заповнювати декларацію правдиво, а не брехати там", – сказав він.
За словами Калітенка, зараз за брехню в деклараціях на суму від одного до дев'яти мільйонів гривень чекає штраф до 51 тис. грн. І ще можуть бути громадські роботи від 150 до 240 годин. Також є позбавлення права бути на держслужбі до трьох років.
"Фактично ти нахапався хабарів, не задекларував активи у деклараціях на дев’ять мільйонів, тебе спіймали, і ти просто заплатив 1,5 тис. євро і пішов на три роки з держслужби, щоб потім знову повернутися, ніби нічого не сталося, і продовжувати свої недоброчесні практики, оскільки за брехню в деклараціях тепер не саджатимуть. А те покарання у вигляді обмеження волі у вигляді двох років, яке додається з дев’яти мільйонів брехні, є санаторним, тому що там дуже м'який режим", – пояснює він.
Чи можуть чиновники уникнути покарання
Юридичний радник Transparency International зауважив, що чиновники можуть уникнути відповідальності, навіть не заплативши штраф за неправдиве декларування.
"Депутати вдались до хитрощів і не внесли цю статтю до корупційних кримінальних правопорушень. Фактично вони не визнали це корупцією. Такі маленькі статті, які називаються кримінальними проступками, оскільки за них дуже маленькі штрафи, передбачають, що можна бути звільненим на поруки, якщо людина вперше вчинила таке правопорушення, або взагалі її можуть взагалі не притягати до відповідальності у зв'язку з втратою суспільної небезпеки", – каже Калітенко.
Читайте також: Чому НАБУ має закрити усі попередні справи про брехню в е-деклараціях. Пояснює адвокатка
За його словами, штраф можна не заплатити ще й тому, що строк давності для розслідування такого правопорушення, від його скоєння до набуття вироком законної сили, становить лише два роки. Тому, що це дуже слабка кримінальна санкція.
"Наприклад, недоброчесний декларант подає декларацію у січні 2021 року, хвиля подачі триває до 1 квітня, і НАЗК у квітні розпочинає чотиримісячну перевірку. У вересні знаходить ознаки недостовірного декларування, передає його до НАБУ, яке розпочинає своє розслідування з обшуками та іншими кримінальними можливостями. Потім НАБУ разом з САП передає справу до Вищого антикорупційного суду. Вже у 2022 році починається судове слухання, підготовче засідання, справи по суті слухання, адвокати, можливо, намагаються затягнути процес. Потім є вирок у першій інстанції, який можна ще оскаржити, і апеляція теж його буде розглядати. У підсумку на січень 2023 року декларант абсолютно легально звільняється від кримінальної відповідальності", – пояснив юрист .
Що відомо
- 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону. На виконання цього рішення НАЗК закрило реєстр електронних декларацій. Рішення КСУ обурило міжнародних партнерів України та громадськість.
- Верховна рада підтримала законопроєкт №4460-д щодо відновлення відповідальності за недостовірне декларування та неподання декларації.
- Ним передбачається, що якщо відомості у декларації відрізняються від реальних статків від 875 тисяч гривень до 8 мільйонів, правопорушник має виплатити до 51 тисяч гривень штрафу. У разі якщо різниця перевищує 8 мільйонів гривень – штраф від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів або громадські роботи, або обмеження волі (обмеження права на вільне пересування - ред.) до двох років з позбавленням права обіймати посади.
- НАЗК розкритикувало законопроєкт, через те, що він не передбачає позбавлення волі ні за умисне декларування недостовірної інформації, ні за умисне неподання декларації, а лише обмеження свободи. Тож голова НАЗК Олександр Новіков закликав Володимира Зеленського ветувати цей законопроєкт.
