14 жовтня у Вищому земельному суді Гамбурга розпочався суд над українцем Сергієм Кузнєцовим. На першому судовому засіданні представник обвинувачення зачитав обвинувальний акт, затверджений генеральним прокурором Єнсом Роммелем. Таким чином уперше офіційно була озвучена версія німецьких правоохоронців, як саме у вересні 2022 року команда українських водолазів замінувала, а потім дистанційно підірвала газопроводи «Північний потік» та «Північний потік -2». За час слідства інформація про це з неофіційних джерел вже потрапляла до журналістів. Боян Панчевський із The Wall Street Journal навіть встиг видати книжку «Змова проти "Північного потоку". Однак до виступу прокурора офіційно подробиць розслідування ніколи не повідомляли.
Сергію Кузнєцову, який вже понад рік перебуває в СІЗО, загрожує до 15 років за звинуваченням у воєнному злочині — нападі на цивільний об'єкт, захищений міжнародним гуманітарним правом, а також в організації вибуху та пошкодження цивільної інфраструктури. На момент вибухів Кузнєцов був військовослужбовцем ЗСУ. Він став першим учасником українсько-російської війни, якого в Європі судять за воєнний злочин. Своєї провини українець не визнає, виступати в суді він відмовився. Як саме, за версією німецьких правоохоронців, українці підірвали «Північні потоки» — у матеріалі Суспільного.
Як підривали«Потоки»
О другій годині ночі 26 вересня 2022 року вимірювальна станція на данському острові Борнхольм зафіксувала підземні поштовхи. За 20 кілометрів від острова очевидці зафільмували в морі величезну вирву до 45 метрів діаметром. Тоді ж у Німеччині зафіксували падіння тиску в газопроводах «Північний потік-1» та «Північний потік-2», що прокладені по дну Балтійського моря. О 19:00 того ж дня поштовхи повторились.
Потрапити на місце пошкоджень газопроводів німецькі криміналісти змогли лише за три місяці, адже воно розташоване в данській економічній зоні. На глибині понад 70 метрів там проходять дві гілки газопроводу «Північний потік-1». Їхні труби зварені з 12-метрових сталевих сегментів у три сантиметри завтовшки. Труби обгорнуті бетонною оболонкою, однак вразливі в місцях з'єднання сегментів: там їх вкривають лише опалубка й будівельна піна.
Дві гілки газогону йдуть паралельно на відстані менш ніж 100 метрів одна від одної. У трубі «В» розірвало ділянку завдовжки 290 метрів, кілька її сегментів лежали на дні моря, всіяному в цьому місці кратерами. Поблизу криміналісти знайшли частини водолазного троса й стального каната.
За 77 кілометрів на північ, у шведській економічній зоні, експерти виявили пошкодження гілки «А»: в ній був 250-метровий розрив. У цьому ж місці криміналісти знайшли ще одне пошкодження гілки «В», але тут її не розірвало.
Газогін «Північний потік-2» також має дві гілки, однак постраждала лише одна з них. Німецькі експерти знайшли в ній пошкодження — двометрову діру, а трохи далі 10-метровий розрив. У другій трубі газогону вибух пошкодив лише оболонку. Тож із чотирьох гілок «Північних потоків» придатною для постачання газу залишилась одна.
Як будували «Північні потоки» та яке значення вони мають
Газопроводи «Північний потік-1» та «Північний потік-2» простягаються на 1230 кілометрів Балтійським морем від російського Виборгу до німецького Любена. Дві гілки першого «Потоку» німці та росіяни побудували за два роки. У 2012 році він почав постачати російський газ до Німеччини в обхід України, на дві третини забезпечуючи її річними потребами цього палива.
Газогін належить однойменному міжнародному консорціуму. Контрольний пакет у 51% акцій у ньому має російський «Газпром», решта розділена між німецькою Wintershall Dea, швейцарською E.ON Energie, а також французькою та нідерландською енергетичними компаніями.
Дві гілки другого «Північного потоку -2» будували шість років. Його завершили у вересні 2021-го, але так і не запустили через санкції США. З тих же причин він повністю належить «Газпрому». Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Німеччина продовжила купувати газ у РФ, але 31 серпня 2022-го Москва спинила його прокачування, пославшись на технічні проблеми. Хоча на момент підриву обидва «Північних потоки» не працювали, вони були заповнені так званим технічним газом, необхідним, щоб труби банально не розірвало під тиском.
Шведські криміналісти підняли з дна Балтики шматки металевих циліндрів — імовірно, аквалангових балонів. Місцева прокуратура передала їх німецьким колегам. Експерти виявили на металі сліди вибухівки — рештки гексогенуRDX, циклотриметилентринітрамін — потужна бризантна (дробильна) вибухова речовина синтетичного походження. та октогенуHMX, тетраазациклооктан — потужна бризантна вибухова речовина.. Криміналісти дійшли висновку, що газогони підірвали щонайменше шістьма вибухами. Для цього циліндри з вибухівкою прикріпили до газогонів ззовні у незахищених бетоном місцях з'єднання сегментів труб.
Німецькі слідчі вважають, що масштабні руйнування газогони зазнали не від вибухів, а через спричинений ними викид газу під високим тиском. Оскільки у першому «Потоці» тиск газу був більший за другий, він зазнав суттєво більших пошкоджень.
«Високий тиск спричинив у газопроводах рух, зіставний з дією потужного ракетного двигуна. Від цього трубопровід розламався. Кратери на дні моря утворились під дією газу, що виривався з кінців трубопроводу», — зазначили німецькі правоохоронці.
Вони розрахували, що для підриву сталевих труб на кожній ділянці потрібно було від 14 до 26 кілограмів вибухівки. З пошкоджених газогонів у море витекло 440 тисяч тонн метану, однак від вибухів ніхто фізично не постраждав. Слідчі вважають, що вибухівку на «Потоки» встановили професійні дайвери, які мали для цього спеціальне обладнання. Вибухівку підірвали дистанційно за допомогою підривного механізму відкладеної дії, простіше кажучи — таймера.
«Відбулось кілька одночасних вибухів у два різні проміжки часу. Вони сталися з точністю до хвилини з інтервалом у 17 годин», — зазначило обвинувачення.
Подорож «Андромеди»
Самостійно вийти на слід підривників німецькі слідчі не змогли. Про те, що для цього використали яхту «Андромеда», вони дізнались від колег із Федеральної розвідувальної служби. Як саме розвідникам стало відомо про «Андромеду», обвинувачення не зазначає, посилаючись на секретність інформації.
Через чотири місяці після вибуху, у січні 2023-го, слідчі відшукали «Андромеду» в німецькому місті Росток, де вона зимувала в сухому доціЗазвичай — великий бетонований басейн, розташований нижче рівня води. Призначений для будівництва, огляду, технічного обслуговування та ремонту суден.. Це 16-метрове вітрильне судно, побудоване у 2013-му, може вмістити на борту до 11 людей.
Криміналісти дослідили яхту й виявили під палубою та на сходах рештки гексогену та октогену — тієї ж вибухівки, якою підірвали газогони. Також на «Андромеді» знайшли жіноче волосся, відбитки пальців та ДНК ще кількох людей, і вилучили навігаційний пристрій.
У компанії MOLA Yachting, яка здавала яхту в прокат, повідомили, що у серпні-вересні 2022 року її орендували майже на місяць, і надали документи на підтвердження цього. Із них випливало, що 27 липня того року «Андромеду» на два тижні орендував громадянин Румунії Мерку Стефан.
Він кілька разів переносив дату початку оренди й у підсумку договір із ним підписали на період із 27 серпня по 17 вересня, а згодом продовжили ще на тиждень. Місяць оренди судна коштував майже 12 тисяч євро. Більшу частину цих грошей двома траншами переказала компанія Feeria Lwowa з Варшави. Решту, а також тисячу євро застави згодом заплатив екіпаж. Пізніше слідчі з'ясували, що документи на ім'я Стефана підроблені, а компанія, що сплатила рахунок, — підставна.
Також MOLA Yachting надала слідчим листування з чоловіком на ім'я Павло. Той комунікував із компанією щодо оренди «Андромеди», яку згодом оформили на Стефана. З листування випливало, що Павло звернувся до MOLA Yachting 21 червня і спершу хотів орендувати моторну яхту з щонайменше шістьма каютами та генератором на два тижні, починаючи з кінця червня. На цей лист у компанії не відповіли.
Через місяць Павло написав знову. Цього разу він шукав яхту щонайменше з чотирма каютами та вісьмома ліжками. При цьому судно повинно було мати відсік для шлюпки та не бути оснащеним системою AISСудноплавна електронна система, яка автоматично передає та приймає навігаційні, статичні та динамічні дані між суднами та береговими станціями за допомогою радіохвиль.. Також яхта не мала перебувати у РФ. У відповідь на цей запит MOLA Yachting запропонувала Павлу орендувати «Андромеду». Він погодився.
Попри те, що яхту орендували з 27 серпня, її екіпаж з'явився в Ростоку аж через 11 днів, 7 вересня. Яхту передали шкіперу, який надав документи громадянина Болгарії. Згодом слідчі з'ясували, що вони теж були фальшивими. Працівники MOLA Yachting зазначили, що шкіпер був не сам. Разом із ним на «Андромеду» піднялися кілька коротко підстрижених чоловіків, які «справляли враження вихідців зі Східної Європи».
Оскільки на «Андромеді» не було системи AIS, німецькі слідчі не змогли відстежити її маршрут за сигналом. Тому зробили це традиційнішим способом — опитали свідків.
Слідчі з'ясували, що наступного дня після виходу з Ростока, 8 вересня «Андромеда» зайшла в порт селища Вік на німецькому острові Рюген. Ще за два дні судно зупинилося на данському острові Крістіансьо — це найсхідніша точка країни. 13 та 14 вересня «Андромеда» швартувалась у шведському порту Сандхамн поблизу Стокгольма, а 19 вересня прибула до польського Колобжега — портового міста на північному заході країни. За три дні «Андромеда» повернулась у порт Вік, а наступного дня — до Ростока.
В обвинувальному акті зазначено свідчення десятка свідків, переважна більшість з яких повідомили, що бачили на «Андромеді» п'ятьох чи шістьох чоловіків та рудоволосу жінку. Кілька свідків зазначили, що бачили в екіпажу спорядження для дайвінгу й надали фото яхти.
Слідчі припускають, що причиною складного маршруту «Андромеди» могла бути погода. Посилаючись на Метеорологічну службу Німеччини, правоохоронці зазначають, що 8 та 9 вересня, а також із 13 по 16 вересня через велику висоту хвиль занурення дайверів було неможливим. Тож вибухівку на газопроводи, ймовірно, встановили у проміжку між 10 та 12 вересня або між 17 та 22 вересня, коли на морі була гарна погода.
Як ідентифікували екіпаж
Найбільш заплутана частина розслідування — ідентифікація екіпажу «Андромеди». Слідчі припустили, що команда яхти дісталась Ростока суходолом і так само згодом залишила німецький порт. Правоохоронці з'ясували, що до польського порту Колобжег «Андромеда» заходила, щоб підібрати ще одного пасажира.
Перевіривши дані водіїв та пасажирів, що прямували до порту й виїжджали звідти, правоохоронці ідентифікували п'ятьох чоловіків та одну жінку, що надавали українські закордонні паспорти. Завдяки даним, які слідству надали польські прикордонники, німецькі слідчі з'ясували, що команда «Андромеди» вʼїхала до Польщі з України між 11 серпня та 4 вересня 2022 року.
Ще одного чоловіка вдалось ідентифікувати завдяки фото з камери, що зафіксувала перевищення швидкості. Згодом з'ясувалося, що в документах українців було зазначено несправжні імена та прізвища. Попри це, німецькі правоохоронці припустили: фото в паспортах були справжні.
Порівнявши фото з базами даних німецьких прикордонників, слідчі з'ясували, що у 2022-2025 роках всі ці люди згодом відвідували країни ЄС за своїми справжніми документами — і так встановили їхні реальні прізвища та імена. Йдеться про чотирьох дайверів, у тому числі жінку, а також шкіпера, сапера із ЗСУ та командира групи — офіцера українського війська. Останнім виявився Сергій Кузнєцов. Суспільне має реальні дані всіх підозрюваних, але не наводить їх з міркувань їхньої безпеки.
Які докази слідство має проти Сергія Кузнєцова
Німецькі криміналісти ідентифікували Кузнєцова за фото в закордонному паспорті, який він у 2024 році надав на кордоні з Північною Македонією. Вони дійшли висновку, що на фото та ж людина, яка у 2022 році використовувала для в'їзду та виїзду з України паспорт на ім'я «Сергій Кулініч».
Однак затримати Кузнєцова тоді не вдалося: на той момент він вже повернувся в Україну. 15 серпня 2025 року Кузнєцов разом з дружиною та дітьми в'їхав до Польщі та попрямував на відпочинок до Італії. Трьома днями пізніше федеральний суд у місті Карлсруе видав європейський ордер на його арешт, а ще через три дні італійські поліцейські затримали Кузнєцова в місті Ріміні на півночі країни. Тієї ж осені Сергія екстрадували до Німеччини.
Обвинувачення зазначає, що на момент підриву «Північних потоків» Сергій Кузнєцов був чинним військовослужбовцем ЗСУ. З посиланням на відповідь Міністерства оборони України прокурор зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення Кузнєцов служив у Силах спеціальних операцій, а саме в підрозділі ССО «Азов-Київ».
10 серпня 2022 року його перевели до іншого підрозділу ССО — 12-го окремого загону спеціального призначення, де Сергій розпочав службу 1 вересня того ж року. Слідчі зазначають, що до завдань цього підрозділу входять розвідка та знищення інфраструктури, а також виконання диверсій. Крім того, за даними звинувачення, підрозділу були доступні засекречені дані Бундесверу й Федеральної розвідувальної служби Німеччини.
У 12-му окремому загоні Кузнєцов служив менше ніж місяць: 28 вересня того ж року його перевели на службу до розвідроти окремого центру спеціального призначення «Північ» ССО.
З обвинувального акту випливає, що слідство не знайшло жодного прямого доказу причетності Сергія до підриву «Північних потоків». Тож його провину доводитимуть сукупністю непрямих доказів.
Коли Кузнєцов перебував у слідчому ізоляторі в Італії під час розгляду питання щодо його екстрадиції, італійські правоохоронці прослуховували його телефонні розмови з дружиною. Слідство вважає, що в них Кузнєцов «натякнув» на участь у підриві газогонів. Зокрема, в одній з розмов сказав, що «його покинули напризволяще країна та президент», а в іншій — що не залишав свою військову частину без дозволу командира, щоб «самостійно щось здійснити».
Після того як італійський суд дозволив його екстрадицію, Кузнєцов начебто сказав дружині, що зараз хороший час для заяви, що це була офіційна військова операція, а його командир Роман має дати пояснення, щоб не склалося враження, що він із командиром «два зʼїхавших з глузду військових».
Дані його мобільного телефону, як стверджує слідство, свідчать, що він знав інших підозрюваних у справі — зокрема, чотирьох дайверів — а також цікавився подіями, пов'язаними з «Північними потоками». У вересні 2022-го Кузнєцов не використовував мобільний телефон та електронний годинник, якими регулярно користувався до й після того.
У віртуальній пам'яті телефону Сергія слідчі знайшли морські карти Балтійського моря, зокрема й ділянок, якими проходять «Північні потоки». Також там виявили схеми цих газопроводів, брошуру про їхні технічні характеристики та статтю з військового журналу про газогін «Блакитний потік», який Чорним морем постачає російський газ до Туреччини.
Після екстрадиції Сергія до Німеччини в нього взяли відбитки пальців та зразок крові. З біологічними зразками, виявленими на «Андромеді», вони не збіглися.
Попри це, слідство вважає, що саме Кузнєцов був командиром екіпажу яхти та координував мінування «Північних потоків». Аргумент німецьких правоохоронців — Кузнєцов був єдиним офіцером на борту яхти, однак навичок підводного плавання не мав.
Чи причетне до підриву «Північних потоків» керівництво України
Німецьке слідство вважає, що має достатньо підстав стверджувати: підрив «Північних потоків» здійснили за дорученням державних органів України, які й керували операцією.
Як і у випадку з Кузнєцовим, це твердження ґрунтується на непрямих доказах. Обвинувачення наголошує, що, дослідивши соціальні мережі членів екіпажу «Андромеди» воно дійшло висновку: всі вони мали патріотичні настрої. Двоє з них — сапер та Кузнєцов, який начебто керував групою, — на той момент були чинними військовослужбовцями ЗСУ. Крім того, слідство посилається на згадані вище розмови Сергія з дружиною під час перебування в італійському СІЗО.
Обвинувачення вважає, що чинні військовослужбовці могли діяти тільки з дозволу вищих інстанцій.
Слідчі наголошують, що вибухівка (гексоген та октоген), сліди якої вилучили на шматках металу на місці розриву газогонів, а також на «Андромеді», застосовується переважно у військових цілях і її важко придбати деінде.
Німецькі правоохоронці навіть згадали коментар колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у фейсбуці — щоправда, не називаючи його прізвища. Йдеться про коментар під дописом видання «Українська правда». 10 листопада минулого року УП цитувало матеріал The Wall Street Journal, у якому з посиланням на анонімні джерела стверджувалось, що операцією з підриву «Північних потоків» керував саме він.
«Нам ще буде весело, але точно не буде соромно», — написав тоді Залужний.
Крім того, слідчі згадують підполковника, який влітку 2022 року підписав наказ про переведення Сергія Кузнєцова з одного підрозділу ССО до іншого. Слідчі зазначають, що його згадують у зверненні групи депутатів Державної думи РФ до правоохоронців Німеччини та США.
У зверненні від 27 березня 2024 року російські депутати, в тому числі засуджений в Україні за державну зраду Андрій Деркач стверджували, що операцію з підриву «Північних потоків» розробив Державний департамент США. Її реалізацією начебто керував заступник голови дипломатичної місії в Україні Крістофер Сміт, який залучав до неї колишнього голову Головного управління розвідки Василя Бурбу. Натомість тодішній очільник ГУР Кирило Буданов начебто керував «операцією-прикриттям», у якій брали участь українські дайвери і якою керував підполковник Роман Червінський. Сергій Кузнєцов також згадується у зверненні як «старший» цієї групи. Водночас німецькі прокурори називають звернення російських депутатів необґрунтованим.
Український адвокат Сергія Кузнєцова Микола Катеринчук повідомив Суспільному, що захист надав суду звернення Романа Червінського. У документі той визнав, що протягом певного часу був командиром Кузнєцова у ССО, та повідомив: як чинний на той момент військовослужбовець ЗСУ, той підписував документи про нерозголошення інформації. Тож за порушення цього зобов'язання на Кузнєцова в Україні може чекати звинувачення в державній зраді й ті ж таки 15 років ув'язнення, які загрожують йому в Німеччині.
«На підставі цього звернення захист Сергія просив суддю закрити кримінальне провадження щодо нього, тому що є процесуальна перешкода, пов'язана з тим, що він не може сам себе захищати. У нього є заборона на розповсюдження будь-якої інформації, яка йому стала відома під час служби у Силах спеціальних операцій. Таким чином, він фактично позбавлений права на свій захист», — зазначив Катеринчук.
Обвинувачення також стверджує, що організатори підриву «Північних потоків» планували підірвати й турецький «Блакитний потік» у Чорному морі. Планування двох таких операцій, на думку слідства, вимагає ресурсів — зокрема й значної кількості підроблених документів. Ці ресурси, вважає слідство, можуть бути лише в розпорядженні державних органів.
Слідство дійшло висновку, що метою диверсії проти «Північних потоків» було припинити постачання газу з Росії до Німеччини в умовах війни РФ проти України — і таким чином не дати росіянам можливості використовувати доходи від торгівлі газом для фінансування своїх військових операцій.
Сергій Кузнєцов на першому засіданні у справі відмовився від виступу. Він заявив суду, що за нього говоритимуть його адвокати — Ніколо Канестріні, який представляв українця ще під час розгляду запиту на його екстрадицію в Італії, та двоє німецьких захисників. Згідно з розкладом судових засідань у його справі, суд планує завершити її розгляд у середині грудня цього року.
