Станом на ранок 26 червня свої військово-облікові дані оновили 2 млн 370 тисяч громадян України. Водночас електронних повісток на цьому етапі бути не може — уряд і військове керівництво в цьому солідарні.
Про таке повідомив представник комітету Верховної ради з нацбезпеки оборони та розвідки Федір Веніславський під час пресконференції в "Медіацентрі Україна — Укрінформ", передає кореспондентка Суспільного.
Питання щодо можливості оформлення електронних повісток наразі не порушується. Це спільна позиція Міноборони, головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Офісу президента та профільного комітету Ради.
"Коли в комітеті нацоборони та розвідки розглядався законопроєкт, ми дискутували протягом декількох місяців над усіма сенситивними питаннями. Одне з них — можливість або неможливість оформлення повісток через якісь електронні засоби комунікації. Було ухвалене консенсуальне рішення, що наразі це є передчасним", — сказав нардеп.
За словами Федора Веніславського, зараз також не обговорюють внесення змін до законів, які могли б передбачати оповіщення або оформлення електронних повісток.
Він також додав, що станом на ранок 26 червня, за інформацією від заступниці міністра оборони Катерини Чорногоренко, оновили свої військово-облікові персональні дані 2 млн 370 тисяч громадян України. Більшість оновила їх через додаток "Резерв+", на другому місці — ЦНАПи, на третьому — ТЦК і СП.
Що влада говорить про е-повістки
Електронний військово-обліковий документ став доступним у застосунку "Резерв+". Про це вночі 18 червня повідомила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
22 Черногоренко уточнила, що зараз розробники "Резерв+" не працюють над електронними повістками. Поки не буде прийняте відповідне законодавство, такий функціонал не створюватимуть.
Поняття "електронна повістка" на цей час в українському законодавстві не існує, пояснювали в ТЦК.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров кілька разів запевняв, що в застосунку "Дія" не планується відправляти повістки. Там не буде сервісів, які пов’язані з мобілізацією — у якому б форматі Рада не ухвалила нові законопроєкти.
