Верховна рада ухвалила закон №5695 щодо регулювання праці домашніх працівників.
Про це повідомив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк.
За словами депутата, відповідний законопроєкт підтримав 231 народний депутат.
Як зазначається у пояснювальній записці до документа, за оцінками Держстату, в Україні загальна кількість працівників, які надають побутові та персональні послуги в сім’ях, становить близько 162 тисяч людей.
“Незважаючи на законодавчу урегульованість питання поширення загальнообов’язкового соціального страхування на дану категорію працюючих осіб, роботодавці не реєструють та не сплачують за них внески”, — йдеться у документі.
Як відзначили автори закону, на сьогодні більша частина таких людей перебувають у тіньовому секторі економіки. А отже не мають належного рівня соціального забезпечення, не можуть розраховувати на передбачені законодавством про працю гарантії своїх трудових прав. Також вони зазвичай не отримують справедливої оплати праці, позбавлені державного захисту від дискримінації, насильницьких та інших дій, що порушують їх честь та гідність з боку роботодавця.
Що саме передбачає закон
Закон передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю. Зокрема, у ньому визначається поняття домашньої праці та домашніх працівників.
Передбачено, що з домашніми працівниками має укладатися у письмовій формі трудовий договір, який визначає:
- кількість робочого часу (більше 40 годин на тиждень) та час відпочинку,
- оплату періодів очікування або надання вільного часу за понаднормову роботу,
- порядок та тривалість виконання роботи у вихідні, святкові та неробочі дні.
У трудовому договорі може бути передбачена можливість платного чи безоплатного надання роботодавцем житла працівникові, проте роботодавець не має права забирати частину заробітної плати в рахунок плати за користування житлом.
Водночас запроваджуються додаткові підстави для припинення трудового договору з домашнім працівником, зокрема за дії, що завдали чи могли завдати шкоди життю або здоров’ю члена сім’ї.
Також передбачено право домашнього працівника на розірвання трудового договіру, якщо хтось із домогосподарства посягає на його честь чи гідність або втручається в особисте життя.
Роботодавець має повідомити Державну податкову службу про прийняття на роботу домашнього працівника та його звільнення.
Очікується, що ухвалення закону забезпечить урегулювання питання неофіційної зайнятості домашніх працівників, створить належну нормативно-правову базу для офіційного працевлаштування цієї категорії людей, підвищить рівень їх соціальної захищеності.
