Війна між Вірменією та Азербайджаном за Нагірний Карабах триватиме від кількох тижнів до кількох місяців. Про це в ефірі Українського радіо заявив фахівець з міжнародної політики аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Ілія Куса.
"Така інтенсивність бойових дій в принципі не може тривати довго. Плюс економіка і Вірменії, і Азербайджану зараз не в найкращому стані через коронавірусну пандемію та ціни на нафту. Хоча ще незрозуміло, наскільки зацікавленою в затягуванні конфлікту є Туреччина чи Росія, вони можуть допомогти", - пояснив Куса.
Він уточнив, що бойові дії є повномасштабними, з використанням практично всього арсеналу озброєння, що є у сторін: авіації, бронетехніки, важкого озброєння.
На думку експерта, виснаження ресурсів може змусити сторони почати переговори.
“Сторони можуть сісти за стіл переговорів за умов, що або одна зі сторін переможе військово, що малоймовірно, або якщо вони витратять свої сили і війна перейде у фазу довготривалого конфлікту малої інтенсивності, коли у сторін не буде ресурсів і сили продовжувати ладі бойові дії. Третій варіант – якщо буде воля і тиск з боку міжнародної спільноти”, – зазначив Куса.
Як світ реагує на війну в Карабаху
Як наголосив експерт, наразі не можна говорити, що західні країни ігнорують конфлікт. Так, Туреччина, Пакистан та Афганістан вже заявили про свою підтримку Азербайджану, Франція, Греція, Кіпр - Вірменії.
ЄС та Росія, за словами експерта, поки що виступають за припинення вогню і мирні переговори.
“РФ фактично стала на бік Вірменії, хоча не дозволяє собі однозначних заяв, на кшталт Ердогана, і не може собі це дозволити, оскільки є співголовою групи ОБСЄ. Фактично вона виступає за те, щоб зберегти статус-кво, тобто протистоїть військовій ескалації з боку Азербайджану і Туреччини”, - додав Куса.
Водночас у США частина демократів й республіканців вже заявили про те, що можуть представити законопроєкт щодо засудження Туреччини та Азербайджану. Хоча, загалом позиція США у цьому питання пасивна через прийдешні вибори.
“Південний Кавказ не був в пріоритеті інтересів США за адміністрації Трампа. Тому їхня позиція ніяка. Плюс фактор виборів: вони не хочуть робити різних кроків, які можуть погіршити чи покращити ситуацію, оскільки бояться, що якісь кроки можуть бути негативними для іміджу одного з кандидатів. Плюс вся політика Дональда Трампа останні роки полягала в тому, щоб забиратися з конфліктних регіонів і не витрачати на це ніяких ресурсів. Тому логічно, що позиція США просто обмежена політичними деклараціями”, - пояснив Куса.
Що відомо
- Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що переговори з Вірменією по Нагірному Карабаху "фактично зупинені", а його армія повернеться до режиму припинення вогню, якщо Вірменія представить графік виведення своїх військ з Нагірного Карабаху.
- Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території. Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту є Мінська група ОБСЄ.
- 27 вересня в Нагірному Карабаху почався наступ азербайджанських військ. Азербайджан назвав відкриття вогню його військовими "контрнаступом", заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Азербайджан у початку війни. Обидві країни заявили про вбитих і поранених та оголосили воєнний стан.
