Українським військовим на фронті бракує боєприпасів, зокрема калібрів 122 і 152 міліметри, а також засобів радіоелектронної боротьби, щоб протидіяти російським дронам.
Про це в інтерв'ю BBC Україна сказав командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" генерал Олександр Тарнавський.
"Сьогодні велика проблема – це боєприпаси різних видів і майже всіх номенклатур. Гостро дуже стоїть питання щодо боєприпасів для артилерійських систем 122 і 152 міліметрів", — сказав він.
За словами Тарнавського, росіяни, знаючи можливості ЗСУ щодо дальності ураження, розмістили свої артилерійські підрозділи на критичній відстані.
"Там, де ми не можемо впливати на його дії. Дуже швидко він розвиває засоби радіоелектронної боротьби, що унеможливлює застосування нами високоточної зброї на великій дальності. Тобто ми сьогодні маємо проблеми у наведені далекобійних боєприпасів під час ведення контрбатарейної боротьби", — сказав генерал.
Командувач зазначив, що для боротьби з повітряними цілями актуальним питанням є постачання зенітних ракетних комплексів типу Stormer, Avenger, Stinger.
"Тобто якщо є навіть невелика перевага в повітрі – це вже перевага противника над наземним компонентом. А в умовах значного збільшення застосування противником безпілотних літальних апаратів – зокрема FPV-дронів — є необхідність у забезпеченні наших підрозділів засобами радіоелектронної боротьби. Ми застосовуємо – вони протидіють засобами РЕБ. Вони застосовують – ми протидіємо. Тому у нас є в цьому напрямку проблеми", — сказав Тарнавський.
Він також зазначив, що для продовження наступальних штурмових дій українські військові хотіли б мати ті засоби, які дають можливості розміновувати ділянки місцевості: "Знаєте, скільки б цього не було – його все мало".
18 грудня Тарнавський заявив, що ЗСУ зіткнулися з нестачею артилерійських боєприпасів та скоротили деякі військові операції через брак західної допомоги.
13 листопада глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що Європейський союз має на меті передати Україні мільйон снарядів, але можливо обіцянку не вдасться виконати до кінця 2023 року.
Пізніше очільник МЗС Дмитро Кулеба заявив, що ЄС, ймовірно, не зможе виконати план постачання Україні мільйона снарядів через "жалюгідний стан оборонної промисловості".
Що відомо про постачання Україні боєприпасів
15 лютого уряд США уклав оборонний контракт на суму понад 500 млн доларів на виробництво артилерійських боєприпасів для української армії.
Крім цього, держконцерн "Укроборонпром" презентував перший продукт спільного виробництва з однією з країн НАТО — 120-мм мінометні міни. Вони вже поступили на фронт для потреб Збройних сил України.
1 березня канцлер ФРН Олаф Шольц повідомив, що Німеччина збільшить виробництво боєприпасів для підтримки України.
8 березня міністр оборони України Олексій Резніков на зустрічі своїх колег з ЄС у Стокгольмі заявив, що Україні потрібні системи ППО, мільйон боєприпасів, а також бронетехніка і танки.
20 березня міністри оборони та закордонних справ Євросоюзу погодили план закупівлі боєприпасів, що передбачає постачання Україні мільйона снарядів.
Через три дні лідери ЄС схвалили спільну закупівлю боєприпасів для України, а також домовилися про постачання ракет, якщо буде потрібно.
