Асоціація "Сила фермерів" у Молдові опублікувала заяву, де від уряду вимагають "терміново запровадити стабільний і стійкий механізм" обмеження імпорту зернових та олійних культур з України.
Про це йдеться в дописі "Сили фермерів" (Forța Fermierilor) на Facebook.
Заяву склали у зв'язку з тим, що наближається 1 січня 2024 року — з цієї дати скасовується надзвичайний стан, який із 4 жовтня 2023 року передбачав ліцензування імпорту зернових та олійних культур, зокрема з України.
Як пишуть аграрії, цей стан ухвалили з запізненням, але він зупинив обвал цін на внутрішньому ринку на зерно, кукурудзу та соняшник. А протягом останні двох місяців навіть фіксувалося повільне зростання цін на продукти. Отже, молдовські фермери непокояться, що скасування надзвичайного стану погіршить їхнє становище як виробників перелічених продуктів.
"Асоціація «Фермерська сила» вимагає від Уряду ТЕРМІНОВО запровадити стабільний та сталий механізм обмеження імпорту зернових та олійних культур, подібний до тих, що запроваджені в Румунії та Болгарії", — наголосили фермери.
За словами організації, відсутність обмежень імпорту розбалансує внутрішній ринок і поставить під загрозу експорт зернових, кукурудзи та соняшнику до Румунії, яка раніше попереджала Молдову країну про небезпеку реекспорту зернових та олійних культур з України. Блокування експорту до Румунії стане "справжньою катастрофою" для молдовських фермерів, підкреслює асоціація.
У жовтні Румунія затвердила нові умови імпорту чотирьох сільгоспкультур з України, щоб захистити румунських фермерів.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня Європейська комісія продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосуються імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочується з 17 до 6 тарифних ліній.
19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять Європейський Союз подовжити заборону на імпорт українського зерна, термін дії якої завершується 15 вересня, щонайменше до кінця року.
12 вересня премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Варшава вирішила не відновлювати імпорт українського зерна, навіть якщо Євросоюз вирішить скасувати заборону.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.
28 вересня речник польського уряду Пьотр Мюллер заявив, що Варшава не буде скасовувати заборону на українські агротовари, навіть якщо Київ відкличе позов до Світової організації торгівлі.
