Саміт ЄС: чи проголосують країни Євросоюзу за початок перемовин щодо вступу України

Саміт ЄС: чи проголосують країни Євросоюзу за початок перемовин щодо вступу України

Будівля Єврокомісії в Брюсселі
Будівля Єврокомісії в Брюсселі. Фото: culture.ec.europa.eu, Lukasz Kobus

14-15 грудня у Брюсселі пройде саміт ЄС, де одним з головних питань має стати схвалення початку переговорів щодо членства України у ЄС. Чи є консенсус в цьому питанні — розповідає Суспільне.

Саміт ЄС

8 листопада Єврокомісія, після звіту про те, наскільки Україна готова до початку перемовин про вступ в ЄС, рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес цих перемовин. Їхні рамки ухвалять у березні 2024-го. До цього Україна мала б виконати ще декілька рекомендацій Єврокомісії, проте 11 грудня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що українська сторона вже виконала більшість з них — три з чотирьох:

"І ці три є найважливішими — про спеціального антикорупційного прокурора, про Національне Антикорупційне Бюро (йдеться про збільшення штату НАБУ — ред) і про [закон про] освіту для національних меншин".

Тепер Рада ЄС має погодити початок перемовин з Україною (а також з Молдовою). За словами Кулеби, майбутнє засідання Євроради буде складним, адже "розширення — це великий процес". Розповідаємо, в чому можуть бути складнощі.

Претензії Угорщини

Через добу після рішення Єврокомісії прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що ЄС не має розпочинати переговори з Україною та додав, що вони не можуть стати предметом "бізнес-угоди" щодо коштів, які Брюссель "винен Угорщині". Йдеться, зокрема, про 10 млрд євро допомоги, які ЄС заморозив через проблеми з судовою реформою Угорщини. Проте, 12 грудня парламент країни проголосував за необхідний закон, тож ЄС тепер має розблокувати ці гроші.

Крім того, Угорщина пропонує провести дебати в ЄС, які мають оцінити й загальну стратегію підтримки України, і перспективу її членства в Євросоюзі та виступає проти надання ЄС Україні фінансової допомоги у розмірі 50 млрд євро та чергового пакету військової допомоги на 500 млн євро.

Врешті 6 грудня правляча угорська партія "Фідес" внесла у парламент країни резолюцію з закликом не підтримувати початок переговорів про вступ України в ЄС. А за декілька днів соратники Орбана відправилися в США переконувати конгресменів припинити військову підтримку України.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на з’їзді керівної партії "Фідес". Фото: facebook.com/FideszHU

Чого вимагає Будапешт

Основні вимоги угорської сторони Орбан виклав у листі до голови Євроради Шарля Мішеля. У ньому не згадується тема "утисків" угорців Закарпаття та "мовного угорського питання" в Україні, про що вже багато років говорить угорська влада. В документі йдеться про те, що майбутні рішення про переговори щодо вступу України в ЄС, фінансування країни та нові санкції проти РФ не можуть обговорюватися без "стратегічних дискусій".

У листі угорський прем’єр пояснює, що раніше пропонував обговорити з "колегами у ЄС" членство України й планує провести ці дискусії 14-15 грудня.

10 грудня, після зустрічі послів ЄС у Брюсселі, кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк в Х (колишній Twitter) написав: "Жодних зрушень, оскільки Угорщина все ще блокує все, що пов'язано з Україною. Якщо це буде вирішено, то це буде вирішено на саміті ЄС 14-15 грудня".

Надвечір 12 грудня Орбан опублікував дані опитування проурядового угорського фонду Századvég, згідно з яким 72% угорців виступають проти "швидкого" вступу України до ЄС. "Наша позиція ґрунтується лише на одній речі — волі угорського народу", — додав Орбан.

Австрія проти "преференцій" України

23 листопада міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг заявив, що у ЄС не мають дивитися лише на Україну та ігнорувати Західні Балкани, і що "в орбіті ЄС" має бути не лише Україна, а й Боснія та Герцеговина, яка теж претендує на членство в ЄС. Інакше, це стане "геостратегічною катастрофою".

Канцлер Австрії Карл Негаммер
Канцлер Австрії Карл Негаммер. Фото: AP

11 грудня канцлер Карл Негаммер заявив, що Відень не готовий підтримати старт переговорів про членство України, оскільки жодна країна не повинна мати особливих умов, тобто пришвидшених процедур вступу: "Австрія завжди підтримувала інтеграцію західнобалканських країн до ЄС. Тепер, на знак солідарності, Україні та Республіці Молдова також слід запропонувати перспективу вступу".

Офіційно Австрія виступає проти "прискореної процедури" для України.

Словаччина "не уявляє" Україну в ЄС

На початку грудня глава МЗС Словаччини Юрай Бланар — представник команди Роберта Фіцо, який прийшов в країні до влади восени, заявив, що Україна не може бути в ЄС поки триває війна, тож до її членства в ЄС ще "страшенно далеко".

Проте 11 грудня, після засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі Бланар сказав: "Оцінивши реформаторські зусилля у Києві, ми готові підтримати відкриття переговорів про вступ".

Братислава також закликає до пошуку "мирних рішень" у війні проти РФ і до відновлення України, аби "підвести її до рівня ЄС".

Як Україна домовляється з цими країнами

10 грудня Володимир Зеленський мав розмову з Віктором Орбаном на інавгурації президента Аргентини Хав’єра Мілея. "Дуже прямо сказав, що у нього немає жодних причин блокувати членство України в ЄС. І я попросив його назвати мені одну причину, а не три, п'ять, десять. Я сказав, назвіть мені одну причину. Я чекаю на відповідь", — повідомив подробиці розмови президент України.

Володимир Зеленський та Віктор Орбан
Володимир Зеленський та Віктор Орбан на інавгурації президента Аргентини Хав’єра Мілея. Фото: Офіс президента України

Переговори з Орбаном проводив і президент Франції Еммануель Макрон. Проте французькі медіа повідомляли, що зустріч у Парижі не переконала угорського прем’єра щодо України. 12 грудня джерела Суспільного в дипломатичних колах ЄС додали, що Париж продовжує переговори з Будапештом на найвищому рівні.

11 грудня, вперше з початку повномасштабного російського вторгнення, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів зустріч з угорським колегою Петером Сійярто. За словами Кулеби, головною темою зустрічі було рішення Євроради щодо відкриття переговорів про членство України в ЄС. "Розумію, що всі чекають відповідь: так чи ні? Дайте трохи часу", — сказав тоді Кулеба.

Сійярто після тієї зустрічі вкотре повторив тезу угорської влади про те, що з 2015 року Україна "постійно впроваджувала норми, які все більше обмежували права угорської національної спільноти".

Напередодні зустрічі у Брюсселі представники угорської та словацької національних спільнот Закарпаття закликали прем'єр-міністрів Угорщини та Словаччини підтримати початок перемовин про вступ України до ЄС.

У відповідь Орбан надіслав листа угорській громаді України та запевнив, що його уряд "зробить усе від нього залежне", аби підтримати та захистити угорське населення Закарпаття. Орбан вкотре повторив, що Європейська комісія нібито "не оцінила вірно" всі питання про вступ України до ЄС, тому "ми будемо вносити пропозицію, щоб Європейський Союз ставив за мету не юридично складне членство, а стратегічне партнерство з Україною".

12 грудня після зустрічі Ради міністрів закордонних справ ЄС віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що від Угорщини не було жодних вето щодо майбутніх переговорів з Україною, а також, що позиція Австрії не є дивною, оскільки Відень давно виступав з позиції захисту інтересів балканських країн.

На початок