Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вперше від початку повномасштабної війни Росії проти України зустрівся з угорським колегою Петером Сійярто.
Про це очільник дипломатії повідомив на своїй сторінці в Instagram.
"Говорили годину. Була дуже довга, щира розмова. Ми давно один одного знаємо, хоча дійсно з початку повномасштабного вторгнення РФ вперше так сіли та ґрунтовно поговорили. Чесно відповідали на запитання один одного", — зазначив Кулеба.
Міністр зазначив, що головною темою зустрічі було рішення Європейської ради щодо відкриття переговорів про членство України в ЄС.
"Розумію, що всі чекають відповідь: так чи ні? Дайте трохи часу. Я зараз буду доповідати президенту Володимиру Зеленському. Петер доповідатиме своєму прем'єр-міністру. Між тим, хочу дати один сигнал. Я чітко сказав Петеру: "У нас спільне майбутнє в Європі. Ми маємо туди якнайшвидше дійти. Разом", — підсумував очільник української дипломатії.
Своєю чергою Сійярто після зустрічі вкотре повторив тезу угорської влади про те, що з 2015 року Україна "постійно впроваджувала норми, які все більше обмежували права угорської національної спільноти".
Глава МЗС підтвердив, що говорив з Кулебою передусім про майбутні рішення саміту Європейського союзу щодо України, які, на думку Будапешта, "мають історичне значення для майбутнього всього ЄС".
"Пропозиція рішення є непідготовленою, і Єврокомісія майже не має уявлення про те, який вплив членство України в Європейському союзі матиме на все об'єднання. Можна згадати хоча б нерозв'язані проблеми, спричинені попередніми рішеннями ЄК стосовно транзиту зерна чи скасування дозволів для українських ваговозів", — написав у Facebook дипломат.
Серед інших тем обговорення було питання нацменшин і ухвалення Україною нового законодавства з урахуванням рекомендацій Ради Європи та Єврокомісії.
"Безперечно, ми обидва залишаємося відданими подальшому розвитку двосторонніх відносин", — додав Сійярто.
1 грудня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан говорив про те, що Європейський союз повинен спочатку підписати угоду стосовно стратегічного партнерства з Україною, а не починати перемовини про вступ.
Опісля Мішель наголосив, що Євросоюз та Україна вже перебувають у стані "стратегічного партнерства", оскільки була підписана угода про асоціацію.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
