Глава МЗС Дмитро Кулеба приїхав на зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі з чітким повідомленням про готовність України виконати своє домашнє завдання, розпочати переговори про вступ і рухатися до членства в ЄС в дусі партнерства та взаємних інтересів. За його словами, три з чотирьох законів, які Європейська Комісія просила Україну ухвалити до березня, були прийняті парламентом і підписані президентом.
Про це Кулеба сказав на перед початком зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.
Кулеба відзначив, що кілька тижнів тому Європейська Комісія підготувала звіт, в якому рекомендувала Європейській Раді розпочати переговори про вступ з Україною і попросила Україну прийняти до березня чотири закони і продемонструвати прогрес, а саме — прогрес у боротьбі з корупцією.
За словами Кулеби, він приїхав у Брюссель з дуже конкретними результатами: з чотирьох законів, які Комісія просила Україну прийняти до березня, три були прийняті парламентом і підписані президентом.
“І ці три є найважливішими — про спеціального антикорупційного прокурора, про Національне Антикорупційне Бюро і про освіту для національних меншин — використання мов національних меншин. Цей законодавчий акт приводить національне законодавство України у відповідність до Венеціанських рекомендацій, що має зняти занепокоєння, яке постійно висловлювала Угорщина під час дискусій”, — сказав Кулеба.
4-й законодавчий акт, закон про лобіювання, був зареєстрований у парламенті і також буде прийнятий, а Україна продовжує демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, додав Кулеба.
“Тому я приїхав сюди з чітким повідомленням про готовність України виконати своє домашнє завдання, розпочати переговори про вступ і рухатися до членства в ЄС в дусі партнерства, взаємних інтересів, ми також очікуємо, що Європейський Союз прийме рішення, яке оцінить зусилля, докладені Україною, і надасть нашій країні дозвіл на початок переговорів про вступ до ЄС”, — заявив глава МЗС..
За його словами, майбутнє засідання Європейської Ради буде дуже складним. Не лише через питання, пов'язані з Україною, але й через інші питання. Адже розширення — це великий процес. Він, додав Кулеба, не охоплює лише Україну.
Як пояснив міністр, зараз на столі чотири конкретні питання, які пов'язані з Україною.
Перше — початок переговорів про вступ. Друге — ухвалення програми "Ukraine facility", яка забезпечить фінансову макрофінансову стабільність в Україні. Третє — продовження фінансування Європейського фонду миру для того, щоб Європейський Союз міг надавати Україні летальну та нелетальну допомогу. І четверте — ухвалення 12-го пакету санкцій.
Кулеба наголосив, що найважливішим питанням є початок переговорів про вступ. І він приїхав на засідання Ради в закордонних справах, щоб зосередитися не тільки на закордонних справах, а й на підготовці до майбутнього засідання Європейської Ради.
“Я не можу собі уявити, я навіть не хочу говорити про руйнівні наслідки, які матимуть місце, якщо Рада не зможе ухвалити це рішення не тільки щодо України, але й у більш широкому сенсі щодо питання розширення в цілому. Як я вже казав, ми виконали своє домашнє завдання. Ми очікуємо, що Європейський Союз виконає свою домашню роботу, і ми будемо говорити з країнами-членами перед Радою”, — сказав Кулеба.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказалапрезидентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському Союзі.
