Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Варшава надає Києву допомогу, дбаючи водночас про власні інтереси та безпеку.
Про це політик повідомив у ефірі телеканалу Polsat News.
"Ми підтримуємо Україну в межах здорового глузду. Робимо це так, як потрібно для продовження оборони України, але також дбаємо про наші інтереси та безпеку", — сказав Дуда.
Відповідаючи на запитання про те, чи з часу виступів у вересні глав держав на Генасамблеї ООН контактував з українським лідером Володимиром Зеленським, польський президент зазначив: "Переговори та відносини між Польщею й Україною тривають, вони не були призупинені”.
Дуда також підкреслив, що "коли є потреба, то завжди відбувається розмова із Зеленським і це ніколи не було проблемою".
"Справді зараз у нас є питання із зерном, яке, я сподіваюся, незабаром вирішиться. Я радий, що Україна вирішила призупинити провадження у трибуналі (СОТ — Ред.), куди подала скаргу, тому що переговори йдуть у правильному напрямку", — констатував політик.
Окрім цього, поінформував, що польський оборонний сектор нині реалізовує контракти, які раніше було підписані з Україною й уточнив, що мовиться про постачання САУ Krab, бронетранспортерів Rosomak, автоматичних гвинтівок Grot, ПЗРК Piorun.
Що цьому передувало
19 вересня Моравецький у соцмережі X (колишній Twitter) написав, що Польща не передає зброю Україні, оскільки проводить модернізацію своєї армії. Прем'єр також заявив, що розуміє ситуацію, в якій перебуває Україна, яка дає відсіч російській агресії.
Висловлювання глави польського уряду пролунало на тлі конфлікту через заборону Польщею на імпорт українського зерна.
Згодом польський президент стверджував, що слова Моравецького стосовно припинення передачі військової допомоги Україні "витлумачили найгіршим чином і невірно інтерпретували".
25 вересня Дуда висловив готовність Польщі передавати Україні зброю, яка заміщатиметься шляхом закупівлі нової.
Позов України до СОТ
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.
Згодом, 27 вересня, Варшава закликала Київ відкликати свій позов до СОТ.
Опісля заступник глави Мінекономіки Тарас Качка заявив, що Київ відкличе позов до СОТ проти трьох держав ЄС, які заборонили імпорт українського зерна, за умови гарантії відсутності подібних обмежень у майбутньому.
5 жовтня Качка поінформував, що Україна "поставила на паузу" розгляд скарги на Польщу, Угорщину та Словаччину в Світовій організації торгівлі, щоб вирішити загалом питання торгівлі з країнами ЄС.
Припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
