Заступник міністерки економіки Тарас Качка заявив, що Київ відкличе позови до Світової організації торгівлі проти трьох держав ЄС, які заборонили імпорт українського зерна, за умови гарантії відсутності подібних обмежень у майбутньому.
Про це посадовець повідомив у ефірі телемарафону "Єдині новини".
"Для нас дуже важливо, щоб польська сторона та інші держави і Євросоюз гарантували нам, що такого роду обмеження в майбутньому не стануться. Звичайно тільки тоді, коли ми отримаємо ці гарантії, ми формально оголосимо на весь світ, що цей спір вичерпано", — зазначив Качка.
На думку заступника міністерки, це питання "буде розглядатися останнім".
"Нині важливо запустити цей механізм погодження і верифікації з партнерами, тому що цю позицію нам погодив фактично Європейський союз, погодили інші держави-члени. Ми вважаємо, що це прийнятний механізм", — продовжив посадовець.
Качка додав, що позови у Світову організацію торгівлі, "як ми бачимо з реакції наших партнерів, був абсолютно слушний і правильний крок", тому що він чітко окреслив природу обурення України.
"Наше обурення полягає не стільки в тому, що там є якісь збитки для зернового ринку, скільки сам факт запровадження таких національних обмежень. Якби це стосувалось якогось іншого товару, то для нас це було б так саме принципово", — підсумував заступник міністерки.
Раніше, 27 вересня, Польща закликала Україну відкликати позов до СОТ.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.
