Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Таке рішення КСУ ухвалив після розгляду клопотання 51 народного депутата. В Офісі президента чекають "чесного та прозорого конкурсу нового керівника".
Рішення щодо призначення Артема Ситника головою НАБУ ухвалила Велика палата КС під час засідання 28 серпня, інформує пресцентр суду. Парламентарі стверджували, що п'ятий президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень, призначивши Ситника, оскільки у Конституції не прописано повноваження глави держави призначати директора НАБУ.
"Цим Рішенням Конституційний Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), указ президента "Про призначення А. Ситника Директором Національного антикорупційного бюро України", - йдеться у повідомленні суду.
КС наголосив, що предметом конституційного розгляду в цій справі є питання забезпечення поділу влади та її функціонування у межах наявної форми державного правління.
Офіс президент України заявив, що "бере до відома" рішення Конституційного суду про "неконституційність указу попереднього президента" та чекає від виконувача обов'язків директора НАБУ "ефективної реалізації антикорупційної політики в період до обрання на чесному та прозорому конкурсі нового керівника".
Що сталося
Ситник був призначений директором Національного антикорупційного бюро у квітні 2015 року президентом Петром Порошенком.
У травні 2020 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності указу президента про призначення Ситника директором НАБУ. Автори подання, серед яких Олександр Дубінський, Максим Бужанський, Віктор Медведчук, Андрій Деркач та інші, вважають, що президент незаконно призначив Ситника директором НАБУ, оскільки у Конституції не прописано повноваження глави держави призначати директора НАБУ. На їхню думку, президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень та порушив встановлену ч.4 статті 5 Конституції, що забороняє узурпацію державної влади. 9 липня Велика палата КС розпочала розгляд даної справи.
У грудні 2019 року КС не погодив зміни до Конституції, які передбачали надання президенту права призначати директорів ДБР і НАБУ.
П'ять гучних справ і скандалів за участі Ситника
Відпочинок на Рівненщині й штраф 3400 грн
Восени 2019 року Сарненський суд Рівненської області визнав винним Ситника в адміністративному порушенні через його відпочинок у мисливському господарстві на Рівненщині вартістю 25 тисяч гривень. За даними обвинувачення, відпочинок сплачували інші особи, а Ситник не вказав цю суму у декларації. Суд призначив йому штраф 3400 грн. Сам голова НАБУ заявляє, що сплачував за проживання, однак не зберіг чеків. У кінці грудня 2019-го директор НАБУ опинився у реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Сам Ситник звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою на рішення українського суду.
Розголошення матеріалів справ журналістам
Восени 2017 у мережі оприлюднили аудіозапис, на якому нібито директор НАБУ Артем Ситник розповідає журналістам результати прослуховування телефонних розмов ексзаступника військового прокурора Костянтина Кулика з дружиною. ГПУ порушила кримінальну справу через ймовірне розголошення Ситником даних слідства. Очільник НАБУ відкидав усі звинувачення, а у травні 2019 року заявив, що справу проти нього закрили.
Втручання у вибори в США й допомога Клінтон
У березні 2019 року нардеп Борислав Розенблат оприлюднив аудіозапис, на якому чоловік, чий голос схожий на голос Ситника, розповідає про спробу підтримати Гілларі Клінтон на виборах і передачу у США матеріалів слідства у справі про "чорну бухгалтерію" Партії регіонів", зокрема, про участь у незаконних фінансових операціях очільника штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Тодішній генпрокурор Юрій Луценко заявив про відкриття кримінального провадження щодо цього. Сам Ситник зазначив, що голос на оприлюдненому запису дійсно схожий на його власний, однак він такої розмови не пам'ятає. У цій справі досі немає остаточного рішення.
"Плівки Вовка"
У липні 2020 року детективи НАБУ провели обшуки в Окружному адміністративному суді Києва й заявили про вручення підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгенію Аблову та ще п’ятьом суддям. За версією слідства, судді намагалися захопити державну владу шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їх роботі. Через чотири дні після обшуку НАБУ оприлюднило записи розмов судді Вовка та очільника Державної судової адміністрації. Пізніше НАБУ оголосила голову ОАСК Вовка та його колег у розшук, тому що вони не приходять на допити. Через тиждень Вовк прийшов до НАБУ, але допит не відбувся. Тоді Ситник пояснив, що захист судді просив провести допит на 30 хвилин пізніше, але суддя разом з адвокатом навпаки прийшли раніше. Сам Вовк відкидає усі звинувачення Бюро, а Вища рада правосуддя звинуватила НАБУ у підриві авторитету судів.
Справа Злочевського
12 червня НАБУ на своїй сторінці у Facebook повідомило, що завдяки роботі свого агента, спільно із САП, їм вдалося викрити найбільший хабар в історії України — шість мільйонів доларів. Наступного дня на пресконференції очільники відомств — Артем Ситник та Назар Холодницький, показали гроші журналістам. Тоді ж стало відомо, що затриманих троє. Посередником виступав перший заступник начальника податкової — Микола Ільяшенко. Хабар пропонували за закриття кримінального провадження за підозрою ексміністра екології Миколи Злочевського. Нині підозрювані перебувають у СІЗО, а хабарні гроші направили до державної казни.
Що відомо
- У лютому 2020 року в Раді зареєстрували постанову про звільнення директора НАБУ Артема Ситника.
- Посли країн "Великої сімки" закликали українську владу дотримуватися чинного законодавства і не застосовувати його вибірково при обранні та звільненні керівництва антикорупційних органів.
- Також до Зеленського звернулися із заявою депутати Єврокомісії, у якій висловили стурбованість спробами підірвати незалежність НАБУ та звільнити його директора.
- У Єврокомісії нагадали, що гарантія незалежності НАБУ була однією з головних умов лібералізації візового режиму між ЄС і Україною .
- Сам Ситник заявив, що нардепи вже не вперше намагаються прибрати незручних їм людей із посад, проте висловив сподівання, що в Україні домінуватиме закон.
- Його планували звільнити 4 березня на позачерговій сесії Верховної Ради, проте поки відклали це рішення.
- Нардепи від "Слуги народу" на початку березня подали законопроєкт, який розширює підстави для звільнення директора НАБУ. 28 квітня комітет Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував депутатам проголосувати за цей документ у першому читанні.
