Допомога Білорусі та виборчий Кодекс. Які законопроєкти розгляне Рада восени

Допомога Білорусі та виборчий Кодекс. Які законопроєкти розгляне Рада восени

Допомога Білорусі та виборчий Кодекс. Які законопроєкти розгляне Рада восени УНІАН

1 вересня розпочинається четверта сесія Верховної ради 9-го скликання, а з 5-го вересня стартує виборча кампанія чергових і перших виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних і міських голів. З чим народні депутати повернуться до сесійної зали і які законопроєкти народні обранці розглянуть в першу чергу. Суспільне зібрало ініціативи та пропозиції п'яти найбільших фракцій парламенту.

"Слуга народу"

Представники монобільшості продовжують працювати над своїми програмними законопроєктами про народовладдя та всеукраїнський референдум. Про це Суспільному повідомив заступник голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура (“Слуга Народу”).

"Це і законопроєкти, які стосуються питання всеукраїнського референдуму, це і законопроєкт про публічні консультації, про відкликання депутатів. У нас бюджетний процес починається, ми над цими законопроєктами розпочнемо роботу. З тих, які фактично підготовлені до розгляду у Верховній раді, то це внесення змін до законопроєкту про виборче законодавство, виборчого кодексу, які ми напрацювали вже і які спрощують процедуру балотування кандидатів в депутати місцевих рад, і який спрощує роботу комісії і робить більш доступними громадян до виборчого процесу", - заявив Качура.

"Європейська солідарність"

У фракції "ЄС" Суспільному повідомили, що пріоритетні законопроєкти будуть розглядати на засіданні фракції, яке відбудеться найближчим часом. "Щодо законопроєктів я не знаю, але будемо найперше вимагати розгляд постанови про Білорусь", - зазначив член комітету Верховної ради з питань бюджету Олексій Гончаренко.

"Голос"

Фракція готує до розгляду в парламенті, зокрема, пакет економічних законопроєктів. Як розповів Суспільному заступник голови фракції Ярослав Железняк ("Голос"), найважливішими будуть — законопроєкт про бюро фінансової безпеки або економічної безпеки, який "прибирає з бізнесу силовиків: сбушників, податкову міліцію, прокурорів".

"Будуть бюджетні зміни, яке ми пропонуємо, у тому числі, щоб підтримати місцеве самоврядування. Щодо законопроєктів про верховенство права, то у нас є законопроєкт по судовій реформі, який, до речі, вимагає вже і Європейський союз і Міжнародний Валютний Фонд. Всі адекватні експерти світові, вони розуміють, що це єдиний шлях, як перезапустити комісію по відбору суддів. Третє — багато питань по місцевих виборах, багато питань вилізло щодо декларування кандидатів, довідки, які вони повинні принести, це теж важливі питання і багато із них будуть розглядатися вже напевно найближчий тиждень", - повідомив Железняк.

Крім того, заступник голови фракції анонсував низку законопроєктів у медичній сфері, щодо взаємин з Білоруссю, регулювання електротранспорту.

"Ми готуємо законопроєкт про кров, він був прийнятий у першому читанні і його зараз будуть доопрацьовувати до другого читання. Це великий законопроєкт, дуже важливий, який впливає на тисячі життів українців, він буде доопрацьовуватися. Є постанова по Білорусі — теж важливе питання, яке ми будемо намагатися ухвалити найближчий тиждень, для того, щоб Україна сказала своє рішення і показала народну підтримку протестувальникам в Білорусі", - зазначив Железняк.

"Батьківщина"

“Ми маємо кілька ініціатив, як “Батьківщина”. В першу чергу, ми подали законопроєкт, який стосується бюджету на 2020 рік. Він стосується того, щоб в Україні був встановлений реальний розмір мінімальної заробітної плати. Те, що відбулося минулого тижня і проголосовано “Слугою народу”, було окозамилюванням. Якщо ми говоримо про бюджетників - лікарів, вчителів - то їхній перший тарифний розряд прив'язаний не до мінімальної заробітної плати, а до прожиткового мінімуму, який затверджений КМУ. Відповідно заяви про збільшення мінімальної заробітної плати до п’яти тисяч гривень не призведуть до такого збільшення для бюджетників. Але це буде додатковим тягарем для малого бізнесу, який буде платити більше відрахувань на ЄСВ та ПДФО”, - розповів в ефірі Українського радіо член депутатської фракції політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” Іван Крулько.

Друге питання, яким планує займатися партія Юлії Тимошенко, за словами Крулька, це зміни до Конституції України, які стосуються державної символіки і встановити єдиним державним Гербом - тризуб: "З понеділка ми будемо збирати підписи за внесення змін до Конституції, щоб поставити крапку в дискусіях з ескізом Великого герба України. Ми розуміємо, що коли в 1992 році приймалась постанова ВРУ, а в 1996 році приймалась Конституція України, то тема з Великим гербом виникла як компроміс, оскільки комуністи не хотіли затверджувати державним гербом України тризуб. Вони хотіли його розмити й зробити ще великий герб, який притаманний монархічним чи федеративним державам, а Україна все ж таки унітарна”.

"Опозиційна платформа - За життя"

Народний депутат від партії “ОПЗЖ” Юрій Павленко також розповів про основні сфери, якими планує опікуватися його політична сила.

“У нас є пропозиції законодавчих актів, які внесені, і їх можна окреслити в декілька блоків. Блок, на якому ми наполягаємо, стосується мирного врегулювання, завершення війни і виконання мінських домовленостей, зокрема, їх політичної частини: повноважень ВРУ, закону про особливості місцевого самоврядування, зміни до Конституції, про вибори на Донбасі”, - заявив Павленко.

Другий блок питань, яким, за словами нардепа, займатиметься “ОПЗЖ”, стосується соціального захисту: “В перш чергу йдеться про підняття мінімальних соціальних стандартів: прожиткового рівня, мінімальної пенсії, мінімальної заробітної плати, яка досі залишається актуальною. Також йдеться про зміни до бюджету з точки зору збільшення видатків на освіту та медицину, оскільки чинна влада провалила підготовку до першого вересня”.

“І ще один блок законопроєктів стосується підтримки промисловості та економіки, аби ті галузі, які дають найбільшу кількість прибутку, де є основні робочі місця отримали підтримку від держави. Окремий акцент на малому і середньому бізнесі, який не те, що не отримав підтримки вдали, а навпаки отримав додаткові навантаження”, - додав нардеп.

Що відомо

  • Четверта сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання триватиме з 1 вересня 2020 року до 22 січня 2021 року. Десять тижнів Верховна рада працюватиме у режимі пленарних засідань. Ще сім тижнів народні депутати працюватимуть у комітетах, комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах). Для роботи з виборцями відведено чотири тижні.
  • Під час карантину Рада працювала в режимі позачергових засідань із середини березня до червня. З червня пленарні засідання тривали з 10:00 до 15:00 з однією перервою на 30 хвилин.
  • До впровадження карантинних обмежень пленарні засідання Ради у вівторок і четвер тривали з 10:00 до 18:00 із двома перервами, а в середу та п’ятницю з 10:00 до 15:00 з однією перервою.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди