Сварки в інтернеті стали невіддільною частиною дозвілля користувачів соціальних мереж. На зорі інтернету експерти сподівалися, що він стане демократичним майданчиком для дискусії на будь-які теми. Де навіть непримиренні ідеологічні супротивники зможуть досягти консенсусу щодо суперечливих питаннь. Але, як воно часто буває, щось пішло не за планом.
З одного боку, до суперечок долучилися навіть не схильні до дебатів користувачі, які для аргументації своєї позиції використовують сумнівні джерела інформації. З'явилися "тролі", яких психолог Джон Сьюлер описує як "пасивно-агресивних, нарцисичних, параноїдальних і соціопатичних особистостей, які просто хочуть сперечатися". Решта надто зайняті доказом власної правоти та не дослухаються до думки опонента.
Навіть незначні розбіжності призводять до запеклих словесних поєдинків. Інтернет-простір рясніє хронічним нерозумінням і незгодою з чужими переконаннями. У чому ж причина – і як у всьому цьому хаосі навчитися сперечатися конструктивніше й перестати вестися на негатив?
Людська природа перемагати
Корінь проблеми та одну з можливих відповідей варто шукати в людській природі. Наша видова перевага у порівнянні з багатьма іншими ссавцями – здатність до співпраці. Розум, яким ми так пишаємося, сформувався не для того, щоб піддавати критичному аналізу чужі аргументи, а щоб допомагати нам виживати в групі.
Тому ефективнішою стратегією виживання для нас є пошук соціальної підтримки, а не правдивої інформації. Безліч експериментів підтверджують, що наш розум вкрай вибірково керується фактами. Отримуючи нову інформацію, він намагається не проаналізувати її якомога повніше, а, навпаки, вбудувати у загальну картину, яка вже існує у нас в голові.
Читайте також: "7 смертних гріхів у фейсбуці та як їх спокутувати"
Якщо ця інформація не збігається з нашими переконаннями, ми легко нею нехтуємо. Дослідження 2017 року вчергове засвідчило: не має значення, яких поглядів ви дотримуєтеся – інформація, що викликає дисонанс і змушує переглянути звичні переконання, буде сприйнята з насторогою.
Це змушує звернути увагу на ще один факт: ми не запрограмовані на раціональне мислення. Спеціаліст із поведінкової економіки Єльського університету Ден Кахан з'ясував, що навіть найрозумніші з нас використовують раціональне мислення не заради подолання розбіжностей в суперечці, а щоб зайняти виграшну позицію всередині своєї групи.
Дослідження Університету Вісконсину в Грін-Бей свідчать, що онлайн-дебати посилюють наш гнів, а не зменшують його, а емоції – погані помічники в суперечці. Незгоду зміцнює банальна фізична дистанція між людьми, вона ж робить нас сміливішими у виборі формулювань. Ми не бачимо похмуре обличчя опонента в суперечці, не чуємо гніву в його голосі – в інтернеті не існує будь-яких візуальних і слухових сигналів, які б змусили нас пом'якшити тон розмови. В інтернет-дискусіях ми взагалі схильні забувати, що за контраргументами існує реальна, жива людина.
Читайте також: "Як зникнути з онлайну та знищити свої сліди в інтернеті"
Ще одна проблема, яка заважає людям дійти згоди – наша схильність заповнювати прогалини в інформації припущеннями. Дистанція між співрозмовниками в інтернеті змушує людей проєктувати на опонента свої очікування і тривоги.
Чи можливо змінити чиюсь думку в інтернеті
За певних умов – так. Наприклад, якщо людини ще немає сформованої чіткої думки щодо предмета дискусії. Інакше навіть список наукових фактів навряд чи доведе співрозмовнику його неправоту. А деякі, знайомлячись із протилежною стороною, навпаки, тільки зміцнюються у власних переконаннях.
Американські психологи пояснюють, замість того, щоб аргументувати свою логіку, набагато краще було б прищеплювати людям вміння ставати на іншу позицію, знайомитися з чужими цінностями й апелювати до них. Фахівці кажуть ще про один нюанс: як правило, ми переоцінюємо вагу власних "переконливих" аргументів і не помічаємо, що людина не чує наших доводів.
Але це ще пів біди, з дослідження вчених Університету Юти випливає, що зміст наших реплік під час дискусії насправді не так уже й важливий. Можна з чистим сумлінням нести маячню, все одно ні в кого немає бажання розбиратися.
Але найцікавіший момент – це те, як ми сприймаємо інформацію у різних форматах. Науковці Каліфорнійського та Чиказького університетів посадили 300 учасників експерименту читати, дивитися відео або слухати чиїсь порожні балачки про війну, аборти, кантрі чи реп. Виявилося, що реакція людей на інформацію, подану в різних форматах, аж ніяк не однакова.
Читайте також: "Пасивна агресія. Що це таке і що потрібно про неї знати"
Найгірше ми сприймаємо письмовий текст. Якщо те саме говоритиме людина, з екрана або наживо, слухачі з меншою ймовірністю вважатимуть спікера нерозумним, ніж якби їм довелося прочитати його слова. Загалом, якщо людина вписується в рамки образу "авторитетного фахівця", слухачі більш схильні з ним погоджуватись. А найрозумніший при цьому може абсолютно не одержати підтримки, розповідаючи про яку-небудь цікаву гіпотезу.
Це погана новина для людей, які віддають перевагу тексту. По-друге, тепер стає зрозуміло, чому онлайн-диспути неминуче перетворюються на запеклі сварки.
Як сперечатися конструктивно
Конструктивна суперечка вимагає дотримання певних правил, а її учасники повинні погодитися між собою, що кінцева мета – знайти найкраще рішення. Суперечка без мети легко перетворюється на конфлікт або порожню балаканину. Не можна забувати про взаємоповагу і правила пристойності.
Кодекс конструктивного спору можна звести до наступних рекомендацій:
- сторони повинні визнати, що їхні точки зору можуть відрізнятися;
- співрозмовники повинні визначити мету дискусії, інакше розмова може тривати нескінченно;
- сформулюйте тему суперечки – вона повинна зберігатися протягом усієї розмови;
- визначте думку сторін з питань дискусії – логічно спочатку пройтися по пунктах, що об'єднують співрозмовників;
- намагайтеся уникати узагальнень (наприклад, "усі політики – шахраї"). Ми рідко усвідомлюємо, коли вдаємося до узагальнень, зате одразу помічаємо, якщо цим грішить наш співрозмовник;
Експерименти американського дослідника Меттью Файнберга і його колеги з Канади Роба Віллера показали, що якщо ми формулюємо свої аргументи в контексті переконань співрозмовника, то досягнемо кращого розуміння в суперечці. Для цього потрібно всього лише відмовитися від доказів, які здаються нам самим непробивними, і пов'язати свої аргументи з тим, що має велике значення для нашого опонента.
Інший метод, що допомагає в суперечці – підняти самооцінку противника, ставитися до людини уважно і з турботою, налаштуватися на спілкування емоційно.
Якщо підсумувати, конструктивна суперечка вимагає від людини багатьох зусиль: уваги до співрозмовника, вміння дивитися на ситуацію з іншого боку, розвиненої емпатії тощо. Здається практично неможливим тримати все це в голові під час дискусій в інтернеті. Тому радимо завжди ставитися до інтернет-баталій без зайвого фанатизму.
