"Проживи одне життя, щоб врятувати сотні". Історії двох кропивницьких рятівників

"Проживи одне життя, щоб врятувати сотні". Історії двох кропивницьких рятівників

"Проживи одне життя, щоб врятувати сотні". Історії двох кропивницьких рятівників
. Психологиня Євгенія Погрібна та пожежний-рятувальник Михайло Бабченко. Колаж: Суспільне Кропивницький

17 вересня в Україні відзначають День рятівника. У службі з надзвичайних ситуацій працюють люди різних професій. Крім пожежників – це піротехніки, кінологи, медики, психологи. Суспільне підготувало історії двох рятівників, кожен з яких по-своєму допомагає людям.

Психологиня Євгенія Погрібна

Кропивницька психологиня служби з надзвичайних ситуацій Євгенія Погрібна проводить тренінги для колег-рятувальників. Каже, вона рятує душі. Заняття необхідні після повернення з гасіння пожеж, розбору завалів, порятунку людей. Малювання підтримує психологічний стан та знижує емоційну напругу.

"Рятувальники першими заходять у задимлене приміщення і бачать там травмованих, які перебувають у різних станах. Ми їх також навчаємо надавати людям першу психологічну допомогу".
Психологиня Євгенія Погрібна.
Психологиня Євгенія Погрібна проводить тренінги для колег-рятувальників. Фото: Суспільне Кропивницький

Євгенія Погрібна працює психологом у службі з надзвичайних ситуацій чотири роки. Говорить, у перші дні з початку повномасштабної війни працювала з людьми у штабі з розміщення переселенців.

"Там були люди, які перебували у різних психологічних станах. Тому, перш ніж надати допомогу, треба було їх заспокоїти, аби вони могли сприймати будь-яку інформацію. Протягом чотирьох місяців ми зустрічали переселенців, працювали з ними та надавали психосоціальну підтримку".

Психологиня допомагала колегам у Кременчуці Полтавської області, коли російські війська вдарили по торговельному центрі "Амстор" у червні 2022 року. Тоді загинули 22 людини.

"Група психологів з Кіровоградщини працювала у відділку поліції. Ми відбирали ДНК-зразки, щоб ідентифікувати тіла людей, яких не могли знайти. Були люди, які знали, що їхні родичі або загинули, або перебувають у лікарні. Але й були ті, що зникли безвісти. Мені найбільше запам’яталось, коли матір втратила свою дитину і вона казала: "Я не зможу її побачити та провести в останню дорогу".

Пожежник-рятувальник Михайло Бабченко

На гасіння пожеж та розбирання завалів після ракетних ударів у Кіровоградській області виїжджав пожежний Михайло Бабченко. Він працює у службі з надзвичайних ситуацій 11 років.

"Ми проводили пошуки людей, надавали їм допомогу, розбирали завали. Відчуття страху нікуди не поділося, воно було і завжди буде присутнє на пожежі. Адже в одну хвилину все може змінитись".

Два роки їздив допомагати колегам у Грецію під час масових пожеж.

"Тоді були масштабні лісові пожежі. Це був дуже великий об'єм роботи, було важко і навіть мовний бар'єр не став нам на заваді. Наше завдання – врятувати людей. В нас кажуть: "Проживи одне життя, щоб врятувати сотні".
Пожежний-рятувальник Михайло Бабченко.
Пожежний-рятувальник Михайло Бабченко. Фото: Суспільне Кропивницький

У службі з надзвичайних ситуацій є різні професії, говорить речниця Оксана Мачак.

"Надзвичайно нині важливі піротехніки, адже сотні кілометрів нашої України заміновані російськими військами. Постійно працюють із хлопцями, які виїжджають на ротації із гуманітарного розмінування, медики. Окремо хочу сказати за водолазів, які залучаються для пошуків людей, що загубились у воді. У Службі з надзвичаних ситуацій важливі усі професії – від найменшого зняти кота, який не може спуститись з дерева, і до пошуку людини під завалами, щоб врятувати життя".

На початок