Святогірськ на Донеччині рік відновлюється після окупації. Він пережив наступ сил РФ, захоплення, руйнівні обстріли та сто днів під російською владою. 12 вересня 2022 року українські військові звільнили Святогірськ. За понад три місяці росіяни знищили будинки містян, інфраструктуру, школу, дороги. Спогади про окупацію та її наслідки та про те, чим нині живуть містяни — у матеріалі Суспільного.
Мерію зруйнували, прапорів не торкнулись
Розбита російська техніка на вулицях міста, зруйновані будинки, обстріляні храми — це наслідки тримісячної російської окупації міста Святогірськ.
Зруйноване приміщення школи, у якій до повномасштабного російського вторгнення навчалось до чотирьох сотень школярів.
Під час окупації міста Святогірськ, за словами начальника міської військової адміністрації Володимира Рибалкіна російський танк впритул розстріляв приміщення освітнього закладу. У школі розбиті вікна, зруйнований дах та перекриття.
Ще одна потрощена та невідновлена будівля — Святогірська міськрада. Російські окупанти намагалися облаштувати свій штаб, розповідає Володимир Рибалкін.
У кабінетах потрощені меблі, розкидані речі, на стінах та дверях — написи росіян.
"Під час окупації "орки" планували тут зробити штаб. Тут багато є "наскальних" малюнків. Є надписи від бурятів, тому що буряти, їхні підрозділи бурятські штурмували місто".
Володимир Рибалкін очолив Святогірську громаду 4 липня минулого року у період її окупації росіянами. Його попередник — Володимир Бандура нині під слідством, бо перейшов на бік окупантів.
"В будівлі міськради було робоче місце на сьогоднішній день головного колаборанта Бандури Володимира, був міським головою, який перейшов на бік російських військ. Намагався очолювати після окупації це місто. Зараз на нього заведено карні справи, в розшуку. Тут в принципі одне і те саме: ми повернулись, ми непереможні. Але тут багато їх повмирало насправді, слава богу", — каже Володимир Рибалкін.
12 вересня 2022 року українські військові звільнили Святогірськ, який перебував під російською окупацією із 5 червня.
"На потрощеній будівлі міської ради 12 вересня вночі з'явився прапор України, батальйон Кульчицького його водрузив. Люди дізналися зранку, що місто звільнене", — згадує начальник Святогірської МВА.
Здивуванням, додає Рибалкін, коли увійшли у деокуповане місто, були українські прапори — що окупанти так і не зняли з однієї зі святогірських вулиць — Курортної. Згадує: у 2020 році місцеві активісти та волонтери встановили до Дня Незалежності чотири десятки українських стягів.
"Ми вийшли, місто було в окупації. Але росіяни настільки боялися тут пересуватись, незважаючи, що тут вони мали повний доступ, що ці прапори провисіли всю окупацію. Три з гаком місяці вони так і висіли. І коли ми повернулись, я дуже боявся, що замість наших українських прапорів ми побачимо цю ганчірку російську. Але коли повернулися, побачили, що ці прапори висять", — розповідає Володимир Рибалкін.
Сьогодні, рік потому, на вулиці майорять нові стяги: ті, що пережили окупацію, зберегли: назвали бойовими та передали у музеї.
"Кожен другий будинок згорів"
До повномасштабного російського вторгнення у Святогірську жили майже п'ять тисяч людей. На період окупації в місті залишилось пів тисячі жителів. Ольга — одна із тих, хто пережив російську окупацію.
"Не було світла, не було зв'язку, не було води. У нас колодязь був удома. Готували на багатті, вода з колодязя. Криницю розбили, брудна була, зцідили її, кип'ятили, пили, готували. Поки тихо намагалися, тільки світанок, встаєш зранку, намагаєшся щось приготувати на цілий день у підвалі, щоб їсти було", — згадує період російської окупації у Святогірську жителька Ольга.
Ольга каже, її будинок дивом вцілів під російськими обстрілами.
"Це не страшно, що не було їжі. Страшно те, що летіло над головою. Біля будинку було кілька прильотів, усі сусіди згоріли, наша хата дивом уціліла. У підвалі нас накрило приліт 4 червня. Найстрашніше, коли Росія наступала, заходила з 1 червня, почали пробивати той квадрат, де я живу. Цей квадрат був перший на шляху росіян. Пробивали перший, настільки щільно ці снаряди лягали, що майже кожен другий будинок згорів", — каже жінка.
Після звільнення міста від російських окупантів Ольга разом із трьома містянками створили тут гуманітарний волонтерський штаб, де надають допомогу місцевим. Зараз у Святогірську проживає близько тисячі людей.
"Буквально за декілька місяців після деокупації уже у Святогірську з'явилося світло, по громаді почали відновлювати більш-менш населені пункти. У нас працює стаціонарне відділення Укрпошти, стаціонарне відділення Ощадбанку, стаціонарне відділення Нової пошти, у нас 4G мобільний зв'язок", — перераховує начальник Святогірської МВА.
Немає у Святогірську централізованого водопостачання. Тому тут відкрили безкоштовну пральня.
"Працюють шість машинок стиральних і чотири сушарки. Така ідея прийшла, що нема при відсутності водопостачання та водовідведення людям треба прати свої речі. Ця пральня працює з березня. Кожного дня 25 людей отримують послугу з прання", — розповів Володимир Рибалкін.
Можна в місті і безкоштовно помитися.
"Санітарний модуль. Тут три душові кабінки. Працює на дровах", — демонструє соціальні вигоди Рибалкін.
Відновлення централізованого водопостачання, за словами Володимира Рибалкіна, одна з найнагальніших задач місцевої влади.
Він каже Святогірськ продовжує відновлюватися після тримісячної окупації. Натепер в місті працюють вже зо два десятки підприємців.
Що відомо про звільнення Святогірська Донецької області
5 червня 2022 року територія міста, яка була розташована на лівому березі ріки Сіверський Донець, була окупована, а українські військові зайняли позиції на горах на іншому боці річки.
В ніч на 12 вересня 2022 року під час наступу українські військові звільнили Святогірськ, місто стало першим деокупованим у Донецькій області. Удосвіта бійці батальйону імені Кульчицького на човнах переплили Сіверський Донець та закріпились у місті. Росіяни швидко втекли.
Цього ж дня офіційно стало відомо про звільнення села Богородичне.
1 жовтня 2022 року український прапор замайорів над деокупованим Лиманом.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
