“Навіть згадувати страшно” — такими словами жителі Святогірська починають розповідати про місяці життя в місті, навколо якого точились бої. Більшість будинків пошкоджені чи зруйновані, на вулицях — боєприпаси. І тут досі чутно близьку канонаду.
“Між небом та землею. З Божою допомогою вижили, — так останні місяці у селі під Святогірськом згадує жителька села Ярова Валентина. — В нас на вулиці 12 людей живе, є дві бабусі такі за 80 років".
Зв’язок, говорить Валентина, в населеному пункті є періодично. Продуктами з місцевими діляться військові.
Потрощені будинки, згоріла військова техніка, прошиті уламками паркани. Так нині виглядає сам Святогірськ.
“Дуже страшно. І згадувати страшно навіть. Світла немає, води немає, газу”, — розповідає про час окупації місцева жителька Любов.
Міст через Сіверський Донець зруйнований, але проїхати можна понтонним. Бойові дії змінили вигляд однієї з візитівок Донеччини — Свято-Успенської Святогірської лаври.
Деякі будівлі на території лаври посічені, інші, каже Архімандрит Лазар, — зруйновані настільки, що попадали перекриття між поверхами:
“Покрівлі усіх будівель побиті, ми зараз намагаємось накрити ці дахи. Головний храм успенський майже не постраждав, а інші храми — Покровський храм дуже постраждала дзвіниця. Деякі корпуси не підлягають взагалі відновленню. Стоїть питання про їхнє знесення і побудову наново”.
У Святогірську триває розмінування. СБУ розслідує справу щодо порушення законів та звичаїв війни: на території одного з пансіонатів у підвалі росіяни утримували та катували місцевих.
Читайте також
Зима близько. Мешканці села Катеринівка живуть без газу, води та світла
Картопля на багатті, хліб про запас. Життя в деокупованому Лимані
Дрова на Донеччині: як купити для опалення та які ціни
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
