Спостережна місія Євросоюзу у Вірменії не сприяє нормалізації вірмено-азербайджанських відносин. Про це на брифінгу заявила офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова.
Вона звинуватила комісію ЄС у томі, що її представники не врегульовують конфлікт між країнами Південного Кавказу. Відповідаючи на питання журналіста, вона додала, що "іскра" між сторонами більшою.
"Про якийсь внесок у нормалізацію відносин між Баку та Єреваном мови, звичайно ж, не йдеться. Від місії ЄС у двосторонніх відносинах, на мою думку, тільки заіскрило. Жодною панацеєю від зіткнень на вірмено-азербайджанському кордоні місія, звичайно, не стала", — сказала Захарова.
Захарова також заявила про зростаючий інтерес НАТО до регіону. Вона сказала, що Альянс надовго відсуне повноцінне врегулювання на Південному Кавказі.
Коментуючи контакти вірменських офіційних осіб із Пентагоном, Захарова звинуватила країни НАТО, включаючи США та Туреччину, у зацікавленості продовження конфлікту між Азербайджаном та Вірменією.
"Впевнені, що залучення альянсу до справ регіону принесе дестабілізацію та відсуне повноцінне, повноформатне, повнокровне мирне врегулювання надовго", — додала речниця російського МЗС.
Що відомо про Нагірний Карабах
Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч жителів, зокрема вірмен та азербайджанців. Більша його частина контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабахською республікою, яку не визнає жодна держава-член ООН. Ця республіка має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. З юридичної точки зору Нагірний Карабах є територією Азербайджану.
Чому виник конфлікт в Нагірному Карабаху
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення сталось у 2016 році.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня 2023 року на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем’єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
