Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало виконувача обов'язків посла України Андрія Вешкіна після того, як Київ повідомив про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених.
Про це повідомляє Yonhap з посиланням на заяву МЗС Південної Кореї..
У МЗС зазначили, що перший заступник міністра закордонних справ Пак Юн Чжу передав Вєшкіну жорстку позицію Сеула з цього питання.
Там заявили, що Пак «висловив глибоке занепокоєння з приводу заперечення Україною існування угоди про конфіденційність із Південною Кореєю», зазначивши, що «такі дії підривають взаємну довіру та негативно впливають на дружні відносини між двома країнами».
Урядовець закликав Україну надати офіційне пояснення та перепросити за цей крок, на що український посол відповів, що доповість Києву про позицію Сеула.
29 вересня у МЗС Південної Кореї заявили, що Сеул і Київ досягли «чіткого розуміння» щодо збереження конфіденційності передачі двох північнокорейських військовополонених, відкинувши заперечення України щодо існування такої домовленості.
«Ми розуміємо, що обидві сторони під час консультацій на різних рівнях досягли чіткого розуміння щодо збереження конфіденційності цього питання, з огляду на його наслідки для безпеки самих солдатів та їхніх сімей. Обидві країни провели тісні консультації з цього питання у спосіб, що повністю відповідає добрій волі полонених, міжнародному праву та гуманітарним принципам», — заявив на брифінгу речник міністерства Пак Ду Сун.
Посилаючись на високопоставленого українського чиновника, газета Financial Times 28 вересня повідомила, що на рівні президентів не було жодних домовленостей про збереження передачі в таємниці, хоча це питання обговорювалося на зустрічі міністрів закордонних справ у червні.
Речник МЗС зазначив, що після спілкування з українським дипломатом, у міністерстві ще не отримали пояснень від Києва.
«Ми ще не отримали офіційних пояснень від української сторони, але я очікую, що Україна перегляне це питання та передасть нам свою позицію через відповідний канал. Канали зв'язку з Україною залишаються відкритими, і ми продовжуватимемо взаємодіяти з українською стороною з різних питань надалі», — зазначив речник Пак.
Він також дав зрозуміти, що це питання не пов'язане з можливим переглядом гуманітарної допомоги Південної Кореї Україні, спільними зусиллями з післявоєнної відбудови чи іншими аспектами.
«Це гуманітарне питання, яке не пов'язане з жодними іншими передумовами чи справами», — сказав він.
Коментуючи повідомлення місцевих ЗМІ про те, що уряд Сеула нібито переконав одного з північнокорейських військовополонених приїхати до Південної Кореї, високопосадовець міністерства заявив, що обидва військовополонені під час кількох консульських інтерв'ю послідовно висловлювали намір прибути до Південної Кореї.
Що відомо про полонених військових КНДР
11 січня 2025 року Сили оборони України взяли в полон у Курській області двох військових із Північної Кореї. Згодом у Південній Кореї заявили, що готові прийняти полонених, оскільки Сеул юридично вважає жителів КНДР своїми громадянами.
У липні 2026 року президенти України та Південної Кореї досягли домовленості щодо подальшої долі північнокорейських військовополонених.
23 вересня Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив, що Україна нещодавно передала двох полонених військових КНДР Південній Кореї.
25 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон розкритикував Володимира Зеленського за публічне розкриття інформації про передачу військовополонених. В Офісі президента заперечили, що Україна домовлялася з Південною Кореєю не розголошувати факт передачі двох полонених військових КНДР. Київ не брав на себе такого зобов'язання і не розголошував подробиць процесу передачі.
Пізніше представник офісу корейського президента розповів, що Київ заздалегідь попередив Сеул, що Володимир Зеленський згадає двох військовополонених КНДР під час виступу на Генасамблеї ООН, попри, як стверджує корейська сторона, попередню домовленість цього не робити.
Офіс президента Південної Кореї вимагає від України офіційних пояснень і вибачень.
