Субсидії, які Польща надала своїм фермерам у відповідь на зростання експорту зерна з України, не відповідають правилам Світової організації торгівлі (СОТ).
Про це заявив заступник міністра економіки України Тарас Качка на конференції Міжнародної ради щодо зерна у Лондоні, передає Reuters.
Раніше уряд Польщі схвалив 10 мільярдів злотих (2,4 мільярда доларів) допомоги польському сільському господарству на початку цього року, щоб допомогти фермерам конкурувати з надлишком зерна з України, який накопичився в Польщі та інших країнах Східної Європи.
"Ці субсидії виходять далеко за межі того, що дозволено правилами СОТ. (Вони) можуть бути незначними подіями, але можуть стати джерелом (торговельних) збурень у всьому світі", — сказав він.
Польща була однією з найсильніших прихильників Києва після вторгнення Росії в лютому 2022 року, однак питання зерна викликало напругу в польському уряді, який покладається на підтримку сільських виборців.
Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина стали альтернативними транзитними шляхами для українського зерна, щоб компенсувати уповільнення експорту через чорноморські порти країни після вторгнення.
Проте мільйони тонн зерна надійшли до цих країн, що призвело до зниження цін для місцевих фермерів та спонукало їх відповідні уряди в односторонньому порядку запровадити заборони на імпорт українських харчів.
"Ми не бачимо фактичного негативного впливу на внутрішні ринки цих держав і інтенсивно працюємо з ЄС над тим, як забезпечити безперебійну роботу всіх торгових шляхів", — сказав Качка.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
28 березня стало відомо, що Румунія і Польща ведуть переговори з Європейською комісією щодо механізмів відстеження експорту українського зерна, щоб гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту.
30 березня польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що в уряді Польщі планують розробити правила, які дозволять обмежити ввезення українського збіжжя до країни, бо "це зерно сьогодні дестабілізує наш ринок". У Єврокомісії заявили, що віддані подальшій підтримці України, однак імпорт українського збіжжя чинить тиск на сусідні країни, які фактично "завалені" українським зерном.
Під час візиту до Польщі 5 квітня Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі обговорили ввезення українського зерна до ЄС через Польщу, на який скаржилися місцеві фермери. За словами Зеленського, вони знайшли вихід. Водночас президент не уточнив, про який саме вихід ідеться.
9 квітня заступник міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Януш Ковальський заявив, що Польща зупиняє імпорт українського збіжжя щонайменше до липня цього року, повідомив заступник міністра сільського господарства країни Януш Ковальський.
16 квітня уряд Угорщини також ухвалив рішення тимчасово заборонити імпорт агропродукції з України задля захисту інтересів місцевих виробників.
17 квітня уряд Словаччини ухвалив рішення про тимчасове зупинення імпорту зерна та деяких харчових продуктів з України. Заборона на імпорт почне діяти з 19 квітня. Транзит продуктів українського виробництва через Словаччину й надалі буде можливий.
Водночас Польща розблокувала транзит через територію країни українських зернових культур до портів в Європу. Він запрацював у ніч з четверга 20 квітня на пʼятницю 21 квітня.
23 квітня Єврокомісія не змогла погодити позиції щодо імпорту української аграрної продукції із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією.
З 1 травня Туреччина запровадила мито 130% на імпорт пшениці та ячменю, зокрема і з України.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
