В червні Єврокомісія має оцінити євроінтеграційні реформи України. Про те, які з них вже імплементували, чому деякі впровадять вже після перемоги, а також про відновлення експорту української агропродукції та очікування від саміту НАТО у Вільнюсі Суспільне поговорило з віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною.
ЄС продовжить до 15 вересня 2023-го заборону на імпорт українського зерна до п’яти країн ЄС на кордонах з Україною. На якому етапі нині переговори з цими країнами.
Коли ми говоримо про експорт, імпорт або взагалі економіку, маємо усвідомлювати, що знаходимося в умовах війни. Вона спричинила блокування більшості коридорів експорту української продукції. Мало того, велика кількість підприємств не має можливості виготовляти продукцію на територіях, на яких вони знаходилися.
Ситуація з підривом Каховської ГЕС також є черговим свідченням жахливих наслідків війни — в першу чергу, для людей, але також і для економіки України через втрату значної частини врожаю. Тому в таких умовах будь-які обмеження на експорт української продукції через країни ЄС є неприпустимими. Ми це офіційно підтвердили Єврокомісії, направивши спеціальні документи в рамках арбітражної процедури.
Це порушення наших зобов'язань в рамках угоди про асоціацію, в рамках інших міжнародних організацій, торгового права. Але, звичайно, це, в першу чергу, підігравання російській пропаганді. Це необґрунтовані економічні заходи.
Європейська комісія дослухалась до нас після 5 червня — обмеження продовжили, але тільки на шість видів продукції та скасували щодо інших 11 або 12 груп. Тобто певна частина експорту все ж таки вивільнилась. Але такі країни як Польща продовжили фізичне блокування кордону. Ми звернулись до Єврокомісії з тим, що таке блокування мають завершити. На сьогодні, за нашою інформацією, україно-польський кордон з польського боку звільнять від блокувальників, ми відновимо експорт хоча б тієї продукції, яка йде по всьому світу, а не до Польщі.
Ви казали, що Україна наполягатиме на компенсації збитків, яких їй завдає це рішення Євросоюзу. Про які суми ми говоримо і чи ЄС вже на це відреагував?
Ми таку вимогу теж офіційно сформулювали. 9 травня, коли в Україні перебувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, вони домовилися з президентом Зеленським створити координаційну платформу, що буде розв'язувати питання з транзитом, експортом української продукції, зі скасуванням заборон і компенсаціями. Очікуємо її перше засідання вже в найближчий тиждень.
Ми рахуємо необхідність компенсації збитків з квітня цього року, коли почалася дія односторонніх заходів заборони нашого імпорту, ще до тих, які ввела Європейська комісія. Це достатньо тривалий період часу. Це сотні мільйонів євро, які втратили наші компанії.
ЄС у червні має надати усну оцінку тому, як Україна виконала сім їхніх рекомендацій під час затвердження статусу кандидата в Євросоюз. Перша з них — реформа Конституційного суду України (КСУ). На якому вона етапі?
9-10 червня відбувалось засідання Венеційської комісії, яка остаточно дала висновок щодо законопроєкту, який починає конкурсний процес відбору суддів Конституційного суду. Ми ретельно працювали над цією реформою, над баченням, змінами. І власне, Венеційська комісія позитивно оцінила цей підхід.
Для нас важливі реформи, що стосуються верховенства права й антикорупції, тому що це питання довіри до держави, враховуючи те, що збільшується фінансова підтримка України й ми готуємося до масштабного відновлення.
10 червня Верховна Рада ухвалила більш ніж 240 голосами закон про Конституційний суд, схвалений Венеційською комісією. Ми невідкладно почнемо формувати конкурс. Венеційська комісія запевнила, що надасть міжнародних експертів для його проведення, а це означає, що є довіра.
Венеційська комісія рекомендувала не призначати в КСУ кандидатів, які за рішенням Дорадчої групи не відповідають вимогам доброчесності й належного професійного рівня. Чи виконають цю вимогу?
Так, закон передбачає, що кандидатів, які не відповідають вимогам доброчесності не те, що не можуть призначити, вони відсіюються на етапі конкурсу. Фактично, оцінка доброчесності, професійності — це останній етап конкурсу. І, відповідно, на розгляд парламенту і президента надаються кандидатури, які відповідають всім критеріям.
У травні в Україну приїжджала голова Венеційської комісії Клер Базі Малорі. Як минули перемовини?
Це був достатньо складний візит, тому що для Венеційської комісії це нестандартна ситуація — вони мають оцінювати демократичні реформи в країні, яка воює. На додаток, це здійснюється щодо країни-кандидата в ЄС. Тому ми вимагали, щоб Венеційська комісія перебувала на території України, могла провести зустрічі з колегами, що відповідають за ті чи інші реформи.
Президентка Венеційської комісії зустрілася з президентом України, зі спікером парламенту, зі мною, з Конституційним судом, з громадськими організаціями. І, власне, з цього вже почався діалог.
В умовах онлайн-спілкування і в умовах незанурення в контекст кожної реформи, важко спиратись на рекомендації Венеційської комісії. Вони мають призводити до результату. Не розуміючи контексту, такого ефекту досягнути не можна, але сьогодні й по закону про захист національних меншин, і по закону проти олігархічного впливу, і по закону про Конституційний суд бачимо, що всі ці закони, насамперед — результат діалогу.
Першого червня оголосили новий склад Вищої кваліфкомісії суддів. А два дні тому обрали її голову — Романа Ігнатова. Чи можна вважати цю реформу завершеною?
Так, на даному етапі завершено формування всіх органів суддівського врядування. Вперше фактично за п'ять років, маємо такі результати. Ця реформа вважається сталою, імплементованою. Звичайно, ці органи тепер мають почати працювати, адже в Україні велика кількість незаповнених вакансій суддів. Понад 40% суддів потребують переатестації й безумовно функціонування Вищої ради правосуддя, яка притягає суддів до відповідальності, розглядає дисциплінарні скарги — це ключовий момент.
Який висновок Венеційська комісія надала щодо антиолігархічного закону?
Це феномен, який сформулювала Україна — навіть сама Венеційська комісія зазначає, що олігархічний вплив важко ідентифікувати. Прикладу України в цьому послідували також Грузія і Молдова. За результатами впровадження нашого закону, оцінки Грузії й Молдови, оцінки України, Венеційська комісія дійшла висновку, що окрім самих політичних рішень, пов'язаних з ідентифікацією конкретних людей, треба впровадити системні заходи. Вже з наступного тижня ми почнемо працювати над структурними реформами, пов'язаними з конкурентним законодавством, реформою антимонопольного комітету.
Це і питання фінансування політичних партій. На цей час ми вже ухвалили рамковий закон про медіа, який має маяки щодо структури власності медіа, бенефіціарів, фінансування. Тобто цей блок фактично вже на етапі впровадження. Тому Венеційська комісія розшиває нашу політично-законодавчу ініціативу в низку системних заходів, які мають впровадити на рівні іншого закону.
Венеційська комісія рекомендувала впроваджувати антиолігархічний закон після завершення воєнного стану. Чому?
Чинний закон передбачає створення реєстру певних осіб. Він формується на основі сукупності факторів — це не просто перелік імен. Венеційська комісія звертає увагу, що треба також зробити акцент на системних заходах і подивитись, як їх реалізація вплине, скажімо так, на сам феномен олігархів. Вони також визначають, що і в умовах війни, і до неї сам по собі закон, навіть без повної імплементації вже виконав певну роль. Тобто деякі особи, які в публічній площині мають такий статус, відмовились від часток в медіабізнесі, вийшли з політичних процесів.
Але зараз змінюється і структура економіки, і умови фінансування, і Венеційська комісія пропонує розпочинати імплементацію закону після війни, коли ми зможемо перегрупуватись, переоцінити ситуацію, впровадити системні заходи стосовно економічної та фінансової політики.
Закон про медіа. В ньому є деякі пункти, такі як зменшення частки української музики на радіо чи дозвіл транслювати фільми російською. Чи не спричинить це повернення контенту країни-агресора в українське медійне поле?
Це для мене інформація, яка не підтверджується. Тобто, такі дискусії були на етапі розробки законопроєкту. Всі правки різних політичних сил врахували. Я ствердно можу сказати, що жодних обмежень (для контенту українською — ред) не вводиться.
Мало того, в контексті оцінки законопроєктів і про медіа, і про рекламу, Європейська комісія сказала, що обмеження щодо російської мови не відповідають демократичним принципам або правам людини, але в умовах російської агресії, ці питання не були каменем спотикання.
І остання реформа: закон про нацменшини. Чи були по ньому консультації з Венеційською комісією?
Венеційська комісія надала висновок. Він стосується нашого рамкового законопроєкту. Питання сенситивне, масштабне — у нас більше сотні національних меншин. Важко одним законом врегулювати або врахувати інтереси всіх, бо це різний історичний базис, різна компактність проживання. Тому рамковий закон ухвалили саме в загальному форматі.
На сьогодні основний акцент — це державна програма підтримки й розвитку національних меншин. Висновок Венеційської комісії буде предметом розгляду щодо того, щоб державна програма максимально враховувала всі рекомендації. Зокрема є блок, який стосується освітнього процесу. Верховна Рада проголосувала закон, який відкладає набрання чинності в повному обсязі зобов'язань щодо квоти української мови в школах національних меншин. Це пов'язано і з війною, і з обмеженістю щодо можливості друку підручників.
Також хочемо на цьому етапі формування державної програми визначити прийнятні рамки такого законодавства. Зверну увагу, що, наприклад, між Україною та Угорщиною підписаний протокол, який передбачає структуру впровадження нашої освітньої реформи в навчальний процес в угорських школах. На основі цього досвіду і того, що в нас буде ще рік для підготовки до реалізації законодавства зможемо розв'язувати проблемні питання, які створюють політичну напругу.
Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас говорив про необхідність повернути електронне декларування. Цього не було в рекомендаціях, але чи його повернуть?
В контексті семи рекомендацій, якщо говорити про блок антикорупції, ми завершили виконання завдань. У нас є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, директор Національного антикорупційного бюро, якого обрали за участі міжнародних експертів. Вищий антикорупційний суд також отримав керівницю. Ми ухвалили антикорупційну стратегію.
Але процес антикорупційних реформ набагато ширший. Його не можна спрямувати лише на виконання семи рекомендацій Єврокомісії. Ми зберегли стійкість держави, зберегли функціонування реєстрів, баз даних, інформації. Ми навчилися жити в умовах, коли політики, публічні особи розуміють, що є об'єктами особливої уваги, загрози.
Тож ми відновимо електронне декларування. На сьогодні розробили законодавчі зміни. Вони є частиною наших зобов'язань в рамках фінансової програми Міжнародного валютного фонду. Ми отримали пропозиції щодо того, як відновити електронне декларування у спосіб, що викличе довіру та не підірве національну безпеку. Зараз тривають консультації. Сподіваюся, що протягом цього місяця фіналізуємо текст і його зареєструють в парламенті.
На Вільнюському саміті НАТО Україна отримає алгоритм вступу до Альянсу, заявив заступник Міністра оборони Володимир Гаврилов. Про який саме алгоритм ідеться?
Ще нічого не вирішено. Достатньо високим є рівні готовності стосовно структурних речей, щодо яких ми кожного дня працюємо з НАТО. Це програми допомоги, реабілітації, заходи, пов'язані з взаємосумісністю з Альянсом. Тобто, блок ліній співробітництва з НАТО, який визначать у Вільнюсі.
Є також рішення створити певні спільні інституції, які дозволять оперативно взаємодіяти, навчатися й аналізувати інформацію. Але жодного політичного рішення на сьогодні не прийняли. Союзники розділилися на кілька груп, які пропонують все — від запрошення України до НАТО, до відмови від будь-яких дискусій щодо членства. Позитивним є те, що діалог триває і не підриває єдність Альянсу. Це також велика заслуга української сторони: ми донесли союзникам, що це питання, про яке треба говорити, і це рішення, яке треба ухвалювати. В середині Альянсу тривають дискусії, вони не є контроверсійними, не є конфліктними, і я позитивно оцінюю шанси на політичні рішення у ході саміту.
