Рада попередньо підтримала новий закон про медіа. Що він передбачає та як вплине на вступ до ЄС

Рада попередньо підтримала новий закон про медіа. Що він передбачає та як вплине на вступ до ЄС

Доповнено
Рада попередньо підтримала новий закон про медіа. Що він передбачає та як вплине на вступ до ЄС
Верховна Рада України. Фото: Getty Images

Верховна рада 30 серпня у першому читання ухвалила новий закон "Про медіа" №2693-д. "За" проголосували 233 депутати. Його схвалення є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.

"Попри заяви деяких політичних сил — проєкт Закону про медіа ухвалено за основу. Наголошую: це — євроінтеграційний законопроєкт", — цитує заяву голови Верховної Ради Руслана Стефанчука пресслужба парламенту.

У пояснювальній записці зазначено, що метою законопроєкту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство.

Читайте також: Дерусифікація, марафон, закон про медіа і фінансування культури під час війни — інтерв’ю з Ткаченком

Законопроєкт "Про медіа" зареєстрували у Верховній раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. 19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Деякі депутати та активісти заявляють, що цей законопроєкт містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують "небезпеки розмінування культурного кордону з Росією". Зокрема, закон містить:

  • зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
  • повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
  • скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
  • скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
  • дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
  • скасування заборони пісень російських виконавців.

Крім того, документ пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facrbook). Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Суспільне поспілкувалося з нардепами, щоб дізнатися, яка існує думка в парламенті стосовно попереднього ухвалення законопроєкту, чому через нього виникають суперечки та як він стосується вступу України до Європейського Союзу.

Чому фракція "ЄС" не голосувала за законопроєкт

Народний депутат фракції "Європейська Солідарність" Микола Княжицький розповів, що фракція "ЄС" не голосувала за ухвалення цього законопроєкту попри те, що брала участь у його підготовці ще у 2020 році.

"Натомість в тому проєкті, який було внесено зараз, з’явилася ціла низка новел, які жодним чином не стосуються євроінтеграції. Зокрема закон пропонує скасувати інший закон, який ініціювала Софія Федина про те, що в Україні забороняється виконання російської музики. Цим же законом фактично скасовуються "чорні списки", — розповідає Княжицький.

Списками раніше займалася СБУ і, як наголосви нардеп, за 7 років мала дуже багато напрацювань.

"Чорні списки” формувалися на засадах того, що особи туди вносилися на основі того, що вони завдавали шкоди національній безпеці. А це повноваження СБУ. Натомість тут це передається Нацраді, щоб вони визначали голосуванням, не зрозуміло, за якими критеріями, на яких підставах. Всі ті, хто вносився в “чорні списки”, фактично з них виключаються, бо ті “списки” як такі скасовуються. Очевидно, це нас теж не могло влаштувати", — зазначив нардеп.

Княжицький також зазначив, що з останньої редакції документа зникла заборона на демонстрацію фільмів, де головні герої є представниками держави-агресора. Натомість закон зобов’язує транслювати телеканал Рада.

"Це звичайний державний інформаційний телеканал, який відповідно до цього закону має бути в універсальній програмній послузі. Натомість "Суспільне", його регіональні підрозділи, відповідно до закону зобов’язані висвітлювати сесії органів місцевого самоврядування. Таким чином тут теж є нерівність. Є в законі багато інших недоліків і очевидно, що в такій формі голосувати за цей закон ми не могли і ми про це говорили", — додав депутат.

Княжицький також зазначив, що депутати планують подавати правки, зокрема щодо існування державного телебачення і того, що членів Нацради не можна було звільнити з посади "без жодної причини".

Про попередню редакцію закону

Секретар Ради з питань свободи слова та захисту журналістів, громадський діяч Вадим Міський почав з того, що історія з ухваленням законопроєкту триває вже 10 років, і у 2019 році був зареєстрований документ, допрацьована версія якого виносилась зараз на перше читання.

"Порівнюючи ту версію, яка зараз потрапила на перше читання і той текст, який у 2019-2020 році викликав велике обурення медійної спільноти, багато незадоволення зокрема було від онлайн-медіа, яких вперше в історії незалежної України починали якимось чином регулювати", — говорить політик.

Він пояснив, що у попередній версії онлайн-видання підпадали під "занадто сильне регулювання", тобто туди потрапляли не тільки сайти, а й блогери з YouTube.

"Це все підчистили, зробили дуже пристойним. У новому тексті воно виглядає абсолютно чітко і зрозуміло. Ніякі блогери не будуть вважатися засобом масової інформації. При цьому ті видання, які працюють виключно в інтернеті, якщо захочуть, щоб їх вважали ЗМІ, щоб вони потрапляли під це регулювання, вони зможуть зареєструвати і брати участь у новому механізмі, який також запроваджується цим законом".

Він пояснив, що механізм співрегулювання полягає в тому, що медійна спільнота разом із регулятором обирають для себе певні правила і процедури, за якими ринок функціонуватиме. Також будуть тематичні виділені в законі, регулювання в яких буде розроблятися учасниками і пропонуватися до затвердження. Цей механізм істотних змін не зазнав у порівнянні з попередньою версією законопроєкту: "Раніше це був один спільний орган регулювання, де і телеканали, і радіостанції, і онлайн-видання. Тепер розділили і фактично цей орган буде складатися з кількох підорганів: окремо телевізійники, окремо радійники, окремо онлайн-преса і так далі".

Загалом Міський вважає, що проблеми є, але опозиційні фракції їх "трошки перебільшують". Зокрема щодо "зменшення" рівня квот, які, як зазначив політик, навпаки вдалося зберегти.

"Але запроваджуються послаблення, якщо це одноразове відступлення чи дворазове від виконання цих квот. От радіо що робити? Вони крутять пісні, мають певну квоту цих пісень україномовних. Якщо на одну хвилину відсотковий розподіл перетнули, як колись Радіо НВ, то заплатили штраф", — говорить Міський.

Він пояснив, що буде нова форма зауважень регулятора до учасників ринку, який порушив квоти за незначне відхилення.

"І на мій погляд, певна кількість цих приписів — тоді штраф. Це є нормальною практикою. З іншого боку питання є, і не можна сказати, що все, що критикує опозиція, є нерелевантним. Але ще слід розуміти, що це перше читання. Законопроєкт восени голосуватимуть у другому читанні. Будуть два-три тижні наступні, коли реєструватимуть поправки до цього законопроєкту", — зазначив він і додав, що дрібні недоліки можна буде владнати.

Як шлях до вступу в ЄС пришвидшив голосування

Заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук порівняла закон про медіа із законом про деолігархіацію, оскільки його вже втретє намагаються ухвалити в Раді.

"Це чітка вимога від Європейської комісії, де в переліку 7 кроків, які першочергові і без виконаня яких ми не зможем почати переговори про членство та вступ фактично в Євросоюз, є якраз закон про медіа", — зазначила вона.

Вона пояснила, що існнують певні критерії, яких потрібно дотримуватись. Зокрема відповідність директиві про аудіовізувальні медіа.

Україна вже отримала таблицю відповідності від офісу віцепрем’єрки з питань європейської інтеграції, яка підтверджує що ми практично на 100% відповідаєм. Там єдине, що може бути відхилення, наше більш вільне трактування цієї директиви — це щодо ретрансляції європейських телеканалів", — говорить Кравчук.

Вона наголосила, що має бути певний реєстр в Нацради, оскільки росіяни реєструють в ЄС медіа і таким чином можуть заходити через Кіпр чи через інші країни, навіть через країни Балтії.

"Тому ми будемо пояснювати європейським колгам з ради Європи, чому ми вважаємо, що це для України не релевантно".

Вона також пояснила, що реєстрація сайтів як медіа не буде обов'язковою, але надасть їм більше переваг.

"Адже якщо зареєстроване онлайн медіа, то журналісти цього онлайн медіа можуть називатись журналістами, отримати відповідне посвідчення і на них буде відповідно поширюватись захист і закон про захист журналістів як таких", — пояснила Кравчук.

Про збільшення квоти на український продукт

Народний депутат від фракції "Слуга народу" Микита Потураєв говорить, що квота на український продукт, в першу чергу, музичний, збільшується з 30% до 40%. Єдине, що дозволяєть, але не безкарно, порушувати цю квоту на 10%.

"Але не від 100%, а від 40%. І це означає для радіостанцій максимум дві пісні на 24 години. Тобто, про яке послаблення квот ми говоримо? Якщо Нацрада бачить це порушення, вона видає не попередження, як зараз, тому що наш старий закон "Про Нацраду" він був, і на погляд європейських експертів, аж занадто репресивним. Ми вводимо ще один механізм співпраці регулятора з медіа — це припис. Це не попередження, як зараз, це рекомендація — у вас помилка — виправте. Але, якщо вона не виправляється, і ці приписи накопичилися в кількості п’ять, то тоді Нацрада застосовує штраф. А штраф це санкція, яка відкриває дорогу до суворіших санкцій, аж до позбавлення ліцензій. Тож, ні про яку гнучкість квот, послаблення взагалі не йдеться. Збільшується квота української продукції, і безкарним порушення цієї квоти не залишається", — пояснив нардеп.

Потураєв також додав, що в законі "є одна проблемна норма: якщо йде фонограма, пісня, не важливо, навіть англомовна чи мовою країни ЄС, а виконує її громадян/ка Росії".

"Так от відповідальність і зобов’язання встановити, що немає російського громадянства, лежить на медіа. А як ви це зробите? До Лаврова будете звертатися? А якщо ви це не встановили, вам буде покарання. І ми сказали, що це погана норма, яка не працює, а може спрацювати навпаки, як репресивна до медіа, які просто фізично не можуть встановити громадянство. Тому давайте пропишемо так, щоб працювало і не створювало ризики для медійників", — зазначив він.

Про "чорний список" артистів, що становлять загрозу нацбезпеці

Народний депутат від фракції “ЄС” Володимир В’ятрович говорить, що він має зауваження щодо переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці.

"Це потужний інструмент, який протягом семи років існував в Україні, і дозволяв не пускати сюди різного роду Міхалкових, Кіркорових та інших. Цим законопроєктом цей перелік просто скасовується, його немає. Заводиться інший перелік. Таким чином скасовуються всі підзаконні акти, які дозволяли діяти попередньому переліку. Причому внесення в цей інший перелік буде відбуватися з якимись вузько прописаними критеріями, такими, як до прикладу, рішення суду щодо накладення санкцій на того чи іншого виконавця. Тепер цим списком буде займатися не СБУ і Мінкульт, а Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. Але це колективний орган, тому, дуже ймовірно, що рішення просто не будуть ухвалюватися через брак потрібної кількості голосів. Тому, на жаль, той інструмент, який діяв, перестає діяти", пояснює В’ятрович.

Водночас Микита Потураєв наголошує, що перелік не скасовується.

"СБУ не залишається за бортом цього процесу, вона залишається як суб’єкт подання, так само, як РНБО, МКіП, Держкіно та Нацрада. Єдине, йдеться про те, щоб ми привели механізм формування цього переліку до норм європейського права. Щоб у нас був перелік критеріїв, за якими люди туди потрапляють, а не як зараз, “чорна скринька” — СБУ щось вирішила на підставі якоїсь інформації", — сказав він.

Потураєв додав, що критерії можна розширювати. Він також запропонував, щоб не спецслужба ухвалювала рішення, а державний конституційний колегіальний орган.

"Тому що з тим механізмом формулювання критеріїв, які у нас є, на що неодноразово звертали нашу увагу європейські експерти та наші незалежні медіа юристи, у нас є аж занадто високі шанси програти перший ліпший міжнародний суд. Якщо не москалі туди підуть, вони себе самі виключили. А якщо туди піде, приміром Жерар Депардьє, який у нас у списку. Або Стівен Сігал, який цілується з Путіним, є у списку. До речі, Аль Бано вилучили, бо боялися, що він прийде в ЄСПЛ. Там є ризики. І ми маємо відпрацювати. Це може бути інший механізм, не такий, як ми запропонували, але такий, щоб ми не програвали як держава міжнародні суди. Я за те, щоб “чорні списки” зберігалися", — наголосив Потураєв.

В’ятрович додав, валжливою буде також назва для списку.

"Бо, по-перше, всі, хто зараз є в цьому списку, опиняються поза ним і можуть приїхати в Україну. По-друге, за сім років не було жодних оскаржень цих списків. Третє, Нацрада за сім років не подала жодного актора, артиста російського в цей список, тобто її ця тема взагалі не цікавить. Четверте, цим питанням має займатися СБУ, тому що це питання національної безпеки. Адже мова йде не просто про якийсь поганий жанр чи номер того чи іншого актора, мова йде про них як про інструменти російського впливу", — наголосив він.

В’ятрович наголосив, що "ЄС" наполягатимем на правках, щоб повернути такий інструмент як перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці.

Про Нацраду

Голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк наголощує, що досі Україна не мала ніколи комплексного закону, який би стосувався всієї інформаційної сфери.

"Ми абсолютно готові працювати в нових умовах. Здивована заявами НСЖУ, яка чомусь обманює у своїх дописах в інтернеті, про те, що нібито з ними ніхто ні про що не розмовляв. Це велика неправда. двоє членів Нацради брали участь у величезній конференції редакторів друкованої преси. Цей закон саме покликаний зробити наше інформаційне середовище якісним, вільним від маніпуляцій, політичних впливів, щоб у нашому інформпросторі не переважали приватні інтереси власників, як політичних сил, так і медіа. І цей закон це дозволяє", — зазначила вона.

Герасим’юк пояснила, що Нацрада — це вісім різних колег, частина президентських, частина парламентських, які і ухвалюють рішення.

"Регулятори інших країн мають величезне поле діяльності. Уже зараз ми будужмо таку систему, яка би дозволила нам дуже заощадливо використовувати і бюджет, і людський ресурс, але дуже якісно підійти до цього", — додала вона.

На початок