Німеччина та Угорщина посперечалися в понеділок під час зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі через роль угорського банку в російській війні проти України.
Про це пише Politico з посиланням на чотирьох дипломатів, знайомих з перебігом обговорення.
Як зазначає видання, останніми днями OTP Bank став центром уваги посадовців, оскільки Угорщина відмовляється затвердити виплату чергового траншу із фонду ЄС, який фінансує зброю для України. Будапешт вимагає, щоб Київ виключив банк зі списку "спонсорів війни". За словами дипломатів, позиція Угорщини затримує запровадження нових санкцій проти Росії.
Коли міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто повторив позицію Будапешта в понеділок під час закритої зустрічі, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок відповіла на це, за словами дипломатів, які говорили не умовах анонімності.
Дипломати зазначили, що Бербок процитувала неуточнені повідомлення про те, що OTP визнає окуповані Росією території Луганська та Донецька, що суперечить міжнародному праву, і надає кредитні лінії російським солдатам.
І Угорщина, і OTP-банк відкинули звинувачення. Банк назвав ці повідомлення "некоректними" і стверджував, що керівництво OTP "публічно висловлює свою підтримку Україні".
Однак, обмін думками, який один з дипломатів назвав "цивілізованим і в нормальних рамках дискусії", відбувся після того, як інші країни, такі як Швеція та Естонія, також натиснули на Угорщину під час зустрічі.
Вони стверджували, що ЄС не повинен зволікати з подальшими санкціями, спрямованими на боротьбу з їх обходом, і наданням більшої військової допомоги Україні.
Politico зазначає, що ця суперечка відображає наростальне розчарування інших країн ЄС щодо Угорщини, яка перешкоджає численним крокам під час війни, щоб покарати Росію та підтримати Україну. Хоча Будапешт зазвичай поступається після отримання поступок, численні затримки викликали роздратування багатьох.
У понеділок деякі дипломати і міністри публічно висловили свої думки, закликаючи Угорщину відокремити свої суперечки з Києвом щодо списку "спонсорів війни" від спроб ЄС схвалити надання більшої військової допомоги і санкцій.
"Ми не можемо відкладати санкції. Є деякі країни, які пов’язують непов’язані питання з пакетом санкцій", — сказав журналістам міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс. Один з дипломатів висловив здивування з приводу того, чому Угорщина апелює до українського списку "спонсорів війни", адже він не має жодного юридичного значення.
Після зустрічі Жозеп Боррель, головний дипломат ЄС, пообіцяв подолати розбіжності. Представники ЄС заявили, що очікують, що Боррель також зв’яжеться з Києвом, щоб обговорити це питання.
22 травня міністри закордонних справ країн ЄС не змогли ухвалити рішення про виділення 8-го траншу Україні на закупівлю озброєння. Вето на рішення, ймовірно, наклала Угорщина.
Раніше Угорщина заблокувала виплату восьмого траншу коштів з Європейського фонду миру (EPF) в розмірі 500 млн євро на озброєння для України.
За словами джерел, Будапешт вимагав "гарантій" того, що EPF збереже свій "глобальний" горизонт у майбутньому і не буде використовуватися виключно для озброєння України.
Європейський фонд миру зазвичай відшкодовує країнам-членам, які пожертвували Україні військові матеріали, витрати у розмірі 50%, однак фіксованого стандарту немає.
Позиція Угорщини щодо війни Росії проти України
Відносини між Україною та Угорщиною залишалися напруженими через позицію угорського уряду стосовно санкцій проти Росії. Зокрема, країна не підтримувала посилення обмежень проти російського нафтового і газового сектору. Крім цього, 31 травня 2022 року Орбан заявив, що країна домовилася із ЄС і отримала дозвіл купувати російську нафту.
У червні 2022-го старший радник прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана заявив, що ЄС має припинити запроваджувати санкції проти Росії через її вторгнення в Україну і натомість домагатися припинення вогню та початку переговорів.
Згодом Орбан заявив, що Захід має припинити озброювати Україну і зосередитися на мирному врегулюванні. Речник міністерства Олег Ніколенко зазначив, що на другий день після візиту міністра закордонних справ Угорщини до Москви, де він просив збільшити обсяги постачання російського газу, Орбан поновив риторику про неефективність санкцій ЄС проти РФ.
За даними угорських ЗМІ, 21 вересня 2022 року на закритій зустрічі із законодавцями Орбан заявив, що ЄС повинен скасувати свої санкції проти Росії до кінця цього року, адже вони шкодять більше самим європейцям, ніж Росії. Також Угорщина тривалий час виступала проти надання Україні 18 мільярдів фінансування від ЄС.
18 листопада торік міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто назвав недієвими антиросійські санкції ЄС і закликав піти у відставку лідерів країн ЄС, які виступали за обмеження.
При цьому, за даними соціологічного інституту Publicus, в Угорщині зростає невдоволення проросійським курсом уряду Віктора Орбана.
Очільник МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що ставлення Угорщини до України лишиться незмінним, допоки прем'єром лишається Віктор Орбан.
