У Державній службі якості освіти України (ДСЯОУ) вважають, що оптимальним варіантом вирішення проблеми освітніх втрат, яких зазнала Україна через COVID-19 і війну, могло б стати запровадження 12-річної системи освіти уже з 2024 року.
Про це сказав голова ДСЯОУ Руслан Гурак під час презентації результатів дослідження "Освіта під час війни".
"Можна розглядати безліч методів і методик компенсації освітніх втрат. Але ми маємо реформу Нової української школи, і ми задекларували в законодавстві, що ми перейдемо на 12-річну профільну систему освіти у 2027 році. Тому особисто я переконаний, що ми маємо унікальний шанс перейти на 12-річну систему освіти раніше, вже у 2024 році. І це вирішить усі наші проблеми", — сказав Руслан Гурак
За його словами можна збалансувати освітню програму таким чином, щоб врахувати усі пропущені заняття (через повітряні тривоги, відсутність електроенергії, відсутність інтернету), врахувати перехідний період на кожному рівні та підготуватися до 2027 року, до "повноцінного запровадження профільної старшої школи".
Він додав, що зараз представники української влади могли б поговорити з донорами, які готові надати фінансування освітній системі України, щоб не "розпорошувати гроші на окремі проекти, а підтримати освітян один рік у запровадженні 12-річної системи".
"Як на мою думку, це могло б вирішити дуже і дуже багато питань", — зазначив Руслан Гурак.
Крім цього, зауважив він, дуже важливо, і зараз для цього є слушний час, укласти в Україні суспільний договір про відповідальність кожного учасника освітнього процесу за навчання.
"Чому? Тому що якщо учень не відчуває відповідальності, якщо вчитель в нинішніх умовах не відчуває відповідальності за рівень освіти, то потуги тільки держави, тільки Міністерства освіти, тільки ДСЯОУ, або тільки депутатів, які напишуть хороші зміни до законів, не будуть мати абсолютно ніякого результату", — пояснює голова ДСЯОУ.
Гурак вважає, що кожен має відчути свою відповідальність за результати навчання.
"І тоді ми можемо говорити про речі, які слід змінювати: і в інклюзивній освіті, і в дошкільній, позашкільній, і в загальній середній освіті", — наголосив Руслан Гурак.
Під освітніми втратами, зазвичай, розуміють недосягнення окремих результатів через відсутність або обмеження доступу до навчання. Мільйони дітей по всьому світу під час пандемії COVID-19 не мали доступу до шкіл, а в Україні ситуація ускладнилася ще й через початок повномасштабної війни.
За даними дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) станом на 24 січня внаслідок повномасштабного вторгнення Росії близько 5,3 мільйона дітей в Україні стикаються з перешкодами в отриманні освіти, зокрема приблизно 3,6 мільйона безпосередньо постраждали від закриття шкіл.
Читайте також
Додатковий навчальний рік: що про це думають батьки та освітяни
У Києві шкільний навчальний рік закінчиться влітку
